Невдовзі після призначення Сергія Зюбаненка начальником Львівського міського управління міліції до ZAXID.NET надійшов анонімний лист, в якому автор подав низку, як він сам їх назвав, «цікавих фактів» про головного міліціонера Львова. Тут – і хабарництво, і розкрадання грошей, і прикривання свого брата у кримінальній справі.
Нехай усі ці звинувачення і не були підтверджені конкретними доказами і стосувалися попередніх періодів роботи підполковника Зюбаненка – кримського та полтавського – пройти повз них ми, звісно, не могли. Відтак за кожним із пунктів ZAXID.NET звернувся з відповідними інформаційними запитами до територіальних органів прокуратури, а вже опісля – до самого Сергія Зюбаненка, який запропонував поспілкуватися на цю тему в його робочому кабінеті.
Відтак, маючи самі звинувачення, сухий фактаж відповідей на інформаційні запити, а також розлогі коментарі самого начальника міського управління міліції за кожним пунктом, пропонуємо їх увазі читачів, аби кожен зміг зробити із справи власні висновки.
Чи можна зжерти долари?
Отриманий ZAXID.NET лист починається з історії про те, як, працюючи у місті Керч 2005 року, Сергій Зюбаненко був затриманий при отриманні хабара розміром 1 тис. доларів США, які буцімто вимагав від місцевих рибалок. Згідно з історією, під час затримання він свій хабар просто… з’їв.
У прокуратурі Автономної Республіки Крим офіційно підтвердили лише частину фактів: 7 лютого 2005 року справді було порушено кримінальну справу за фактом отримання хабара службовими особами Жуковського міського відділення міліції. «Колишній працівник Керченського МВ ГУ МВС України в АР Крим Зюбаненко С. у вказаній справі мав статус свідка, факт отримання хабара саме Зюбаненком С. досудовим слідством у справі не встановлений», - вказано у відповіді на інформаційний запит.
***
Сам Сергій Зюбаненко з цього приводу розповів таке:
«У Керчі я справді працював начальником Жуковського міського відділення міліції, яке базувалося у третьому райвідділі Керченського міського управління. Посаду начальника я займав чи то чотири, чи то п’ять місяців. Людину, яка була у відрядженні за моїм розпорядженням (йдеться дійсно про мого земляка, він також з Полтавщини), було затримано на хабарі.
Якщо ви проведете часові рамки, то це було буквально на третій чи четвертий день після призначення нового міністра нової влади, тобто Луценка. Завданням усіх підрозділів було показати, відкрити очі… Словом, потрібні були сенсації.
До речі, я теж хотів подавати до суду, тому що затриманий був моїм підлеглим, а у ЗМІ розповіли, що його затримали разом зі мною на отриманні хабара. Але зрозуміло, що, коли йде такий бардак, ніхто до суду не звертався, і я нічого не міг зробити. Тобто з мого боку не було зроблено жодних дій через те, що озвучили мою посаду і моє прізвище та ім’я. Але коли минуло 2-3 дні і почали все з’ясовувати, то стало ясно, що ніякого стосунку до цього хабара я не мав. І проходив я там як свідок, тому що він був затриманий, а я, як керівник, за це відповідав – за кожну особу. Там хабар був 800 грн, людина була осуджена, є судовий вирок. Він у мене був, тому що я навіть сьогодні змушений реагувати на те, що хтось колись почув, хтось колись сказав. Про мене там не згадується, тільки як «допитаний свідок такий-то».
Ремонти і розкрадання
Наступна історія в анонімному обвинувальному листі розповідає про те, що вже на Полтавщині на посаді начальника Кременчуцького міського управління Сергій Зюбаненко, ремонтуючи 2011 року нове приміщення Крюківського РВ, чи то сприяв, чи то особисто займався розкраданням із приміщення (колишньої швейної фабрики) станків та батарей. Окрім того, згідно з цією історією, на будівництво нового райвідділу збирали кошти «з усіх підприємств міста», а сам Зюбаненко тоді ж придбав за 1 млн грн і відремонтував за 500 тис. грн дві квартири у Кременчуці. При цьому стверджується, що до ремонтів своїх квартир нинішній головний міліціонер Львова залучав рядових працівників міліції та безпритульних.
У прокуратурі Полтавської області ZAXID.NET підтвердили, що в жовтні 2011 року невстановлена особа проникла на територію колишньої фабрики і викрала звідти 4 станки загальною вартістю 3,7 тис. грн, внаслідок чого було порушено кримінальну справу. Згідно з повідомленням, на сьогодні викрадачів так і не встановлено.
***
Сергій Зюбаненко в розмові з автором цих рядків розпочав коментувати цю частину «обвинувачення» із того, що пояснив: свого часу кременчуцький міський голова зібрав директорів великих підприємств, закликавши їх допомогти профінансувати ремонт нового приміщення Крюківського РВ. Кошти і будматеріали на це, за словами підполковника, згодом почали надходити через фонд «Правопорядок».
«Я не приховую цього: можливо, десь були якісь порушення. Але на День міліції цей райвідділ відкрили. Там – ідеальні матеріально-технічні умови, цим я можу пишатися. Вважаю, що це – одне з моїх найбільших досягнень як керівника.
Потім пішли такі листи, і вже третій місяць мене перевіряє внутрішня безпека. Але як КРУ може перевірити, якщо через фонд пішло 2 млн грн, а робіт зроблено на 5 млн? Люди йшли на не дуже популярні речі, виділяли нам робочих, робили не за єдиними будівельними нормами, а на совість. Ніхто нічого не може «нарити», довести. Там ніяк не могли бути вкрадені кошти, тому що їх там було менше, ніж заплановано у кошторисі».
На запитання щодо зникнення станків Сергій Зюбаненко конкретної відповіді не знайшов.
«Райвідділ було відкрито 20 грудня 2011 року, а майстерні функціонували до 2006 року. 5 років це було пусте приміщення. Звісно, коли будівельники туди заходили, то вони якісь труби вирізали, але чи були там якісь станки… Хто міг прийняти на себе цю відповідальність, якщо це не було нашою власністю? Ми ж по акту звірки не приймали. Заходять в пусте приміщення і роблять ремонт.
Звісно, коли управління освіти нам почало передавати приміщення, виникли питання. Там же не тільки станки. Немає того, того за 5 років… Що б їм списати, що вони роблять? Звертаються і кажуть, що в них це вкрали. Але коли і хто – незрозуміло. Самі подумайте: за 5 років – які це станки? Це ж не сучасні станки. Може, там якийсь станок і був доти, може, він був вкрадений…
На запитання, чи бачив Зюбаненко станки, коли заходив уперше оглядати приміщення, він відповів: «Там хламу було повно. Станки… Не бачив. Там були балки, залізо, вирізані труби. Ясно, що це все потім передали нам. Але вони, коли почали дивитися баланс, то те, що можна було списати, вони списали, а те, що було важче списати, то вони сказали, що в них вкрали».
Розмова щодо купівлі і ремонту квартир виявилася ще коротшою:
«Квартири були придбані до того, у 2008 році, і ремонт там ніяк не міг стосуватися райвідділу. А квартиру придбав тому, що мені була офіційно надана квартира в м. Керчі, я її продав і поліпшив свої житлові умови. Це – дві однокімнатні квартири, а не півповерху чи пентхаус якийсь
- Це правда, що за квартири довелося заплатити 1 млн грн?
- Ну подивіться на ціни в Кременчуці: дві однокімнатні квартири – це явно не 1 млн грн.
- Яка там площа?
- 80 кв м.
- Кажуть, що за ремонти ви там заплатили 500 тис. грн.
- Якщо хочете, коли будете в Кременчуці, я вас запрошу до себе додому – подивитесь.
- Вказується, що ви залучали до ремонтів квартири працівників міліції, безпритульних…
- Якщо б я безпритульних і працівників міліції залучав, то я сам би себе назвав трохи ненормальним».
Сторож братові своєму
Чи не найсильніший, і вже точно – найбільш особистісний пасаж листа стосується ДТП за участі брата Сергія Зюбаненка, внаслідок якого у листопаді минулого року загинула дівчина. З посиланням на чутки у листі вказано, що Олександр Зюбаненко керував автомобілем в стані алкогольного сп’яніння, а Сергій Зюбаненко витратив 50 тис. доларів на те, щоб підмінити результати аналізу крові, залучити до справи в якості свідків лояльних людей і «знайти» у свого брата низку хвороб.
У прокуратурі Полтавської області повідомили: «11.11.2011, близько 21 год. 10 хв. заступник начальника лінійного відділення міліції в річковому порту м. Кременчука Зюбаненко О.В., керуючи автомобілем «Шкода Октавія», д.н.з. ВІ 2100 ВВ по вул. 60 років Жовтня на регульованому пішохідному переході здійснив наїзд на пішохода Гончаренко О.Л., яка перетинала проїжджу частину поблизу зупинки громадського транспорту «Водоканал». Від отриманих внаслідок ДТП тілесних ушкоджень потерпіла загинула».
Кримінальну справу, згідно із повідомленням, порушили 14 листопада; того ж дня Олександра Зюбаненка звільнено із органів внутрішніх справ. Лише у квітні 2012 року у справі призначено комплексну експертизу, після якої мало бути прийнято рішення.
***
У розмові із ZAXID.NET начальник львівського міського управління міліції не приховував, що ця справа особисто його дуже сильно зачіпає. Мову про це він завів самостійно, не чекаючи на запитання: «Єдина ситуація, за яку я морально відповідаю, – це те, що трапилося з моїм братом. Я до цього не так причетний, але це – болить, тому що це – життя людини. Це – непросте питання, і не хотілося б його ворушити, але й мовчати про це я також не можу, тому що уявіть – коли це тільки трапилося, мені потрібно було це все пояснювати і так далі. Я не знімаю з себе відповідальності, тому що це – дійсно тягар нашої сім’ї. Але якоїсь моральної відповідальності… Це з кожним може трапитися, це – життя, ніхто від цього не застрахований.
А те, що там видумують – втікав там, намагався щось приховати… Ну як це могло бути? Це – лише здогадки людей. Коли сотня людей це все бачила, що був автомобіль, ніхто не втікав. Доведено вже всіма мислимими діями, що дійсно ця дівчина перебігала на червоне світло. А експертизи покажуть, чи він міг уникнути цього зіткнення, чи не міг.
Ці всі здогадки – а може, він був п’яний, а може, він утікав, а може він сміявся там»…
- Після того, як було порушено кримінальну справу, вашого брата звільнили з органів?
- Він звільнився за власним бажанням. Зрозумійте моральний аспект: поки немає рішення суду, не може бути людина винувата, але як можна ходити в погонах – тим більше, коли є такий резонанс? Це ж – брат начальника міліції у цьому ж місті. Тому однозначно було прийнято рішення звільнитись з органів внутрішніх справ.
- Кажуть, що ви витратили на вирішення справи вашого брата 50 тис. доларів.
- Яким чином?
- Проведення експертизи крові іншої людини, залучення свідків тощо.
- Ну от скажіть: якщо було б витрачено 50 тис. доларів, як ви вважаєте – вже було б прийнято рішення по справі? А справа не закрита – проводять уже четверту експертизу…
В нас у суспільстві не так дивляться на факти, як керуються емоціями. От чому зараз є така прискіплива увага до цієї справи? Його було однозначно звільнено з органів внутрішніх справ, тому що я сказав: у погонах ходити, коли є смерть людини, буде аморально. Якщо буде доведена невинуватість – будь ласка, відновлюйся. Хоча він сам уже цього не хоче.
Розумієте, от такі речі – «витратив 50 тис. доларів» - пишуть тому, що це неможливо перевірити. Як таке можна довести? Ви ж не підете опитувати людей, давали їм чи не давали.
Крім того, зрозумійте: ми живемо у такому суспільстві, що 50 тис. доларів в суді вирішують питання за вечір. Я кажу такі речі, які не можу казати, як працівник міліції, але можу казати, як людина.
Норка, рушниця та золота ручка
Врешті-решт, автор анонімного листа до ZAXID.NET не оминув увагою й особистих речей головного міліціонера Львова. Кожній з них у розмові з Сергієм Зюбаненком ми присвятили окреме питання.
- Чи правда, що десь тоді, коли ремонтували Крюківський РВ, ви придбали новий Ніссан Тіана?
- Якось мене побачили біля Ніссана Тіани. Це – машина мого тестя, який проживає у Керчі і на ній їздить. Цей автомобіль один раз був у Кременчуці, хтось побачив і подумав: «Це ж, напевне, він придбав». Насправді я ніякого стосунку до нього не маю. У мене самого – автомобіль Хонда. На ньому і пересуваюсь. Я цього ніде не приховую.
- Маєте рушницю «Бінеллі» вартістю 5 тис. доларів?
- Не маю. Взагалі я не мисливець, хоча мені подарували рушницю – не «Бінеллі», вона коштує 4 тис. грн. Якщо чесно, то я жодного разу з неї навіть не вистрілив. Не люблю я полювання.
- Квадроцикл вартістю 10 тис. доларів?
- Немає квадроциклу, це – 100%. Мені ж навіть немає куди його поставити.
- Кажуть, що ви маєте золоту ручку з вигравіюваним на ній власним прізвищем.
- (Бере зі свого стола ручку) Давайте подивимося, чи золота вона. Мені її подарували люди, яких я знаю з Полтавщини… Я знаю, хто це пише. Вони думають, що вона – золота, з білого золота.
- На ній є ваше прізвище?
- (Читає надпис, вигравіюваний на пері) Моє ж не «Ватерман» прізвище.
- Правда, що ви ходите на наради у норковій шубі?
- Ну я схожий на ідіота? Ну як начальник міліції може ходити у норковій шубі? Ви не бачили, в якій цивільній формі я ходжу? Якщо б я навіть мав на норкову шубу, ну невже людина, яка хоче зробити кар’єру, яка до чогось прагне, буде так себе компрометувати – ходити з золотою ручкою, з діамантами і в норковій шубі? Не маю норкової шуби – і не ходив би, бо думав би, що це може трішки змінити мою орієнтацію.
Замість резюме
Отже, свої відповіді на звинувачення начальник львівської міліції Сергій Зюбаненко дав – і дав, треба визнати, з несподіваною готовністю. Звісно, за неможливості перевірити багато чого із сказаного історія з листом великою мірою завмирає на форматі «слово проти слова», однак відкритість «обвинуваченого» до спілкування на ці теми, враховуючи і історію з його братом, є, безумовно, позитивним для нього моментом.
Та це не означає, що історію з анонімним листом можна повністю закривати. Навіть якби Сергієві Зюбаненку вдалося предметно спростувати кожне написане там слово, вже сам факт наявності таких звинувачень змусить і ЗМІ, і громадськість пильно стежити за його діяльністю на посаді начальника львівського міського управління міліції. І в разі найменшої помилки, непрозорості чи порушення – «згадати все».
І це, безумовно, є позитивним моментом для Львова загалом, бо контроль підвищує якість роботи.