Амбітний латвійський спеціаліст Угіс Крастіньш на тренерському містку «Кажанів» – два останні сезони. Під його керівництвом «вампіри» двічі ставали володарями Кубка і один – Суперкубка України. А зараз волейбольна команда впритул наблизилися до історичного чемпіонського титулу.
Однак попри щільний графік, коуч встигає приміряти нові амплуа. Тож ми пропонуємо йому скуштувати хліба працівників служби надзвичайних ситуацій.
Аби вжитися в роль, Угіс одягає вогнетривку спецформу. Невдовзі на тренера чекає іспит від надзвичайників. Він відпрацьовуватиме порятунок людей у змодельованих екстремальних ситуаціях. Однак перед цим – невелика екскурсія навчальною димокамерою, яку проводить Богдан Качмар –начальник поста 20-ої газової служби пожежно-рятувальної частини.
Умови у підвалі наближені до реальності. Тут і лабіринт, і колоди, які звисають та ускладнюють пересування, і підступна стеля, яка падає на голову, якщо станеш не на ту сходинку. А під час справжніх навчань ще й світло повністю гасять.
Після інструктажу Угіс отримує першу легенду: в приміщенні димокамери знайти потерпілого – маленьку дитину і винести її на свіже повітря.
Наш герой спускається у підвал і коментує: «Зараз підемо легким шляхом, потім складним. Тут головне – не наступити на сходинку, щоб не обвалилася стеля. Так, бачимо великого мужика. Його залишаємо. Спочатку треба рятувати дітей».
Після кількох хвилин пошуку Угіс каже: «Напевне, треба рухатися швидше. Бо, за легендою, тут надимили. Чую якийсь дитячий голос. Тільки от звідки він?»
Обнишпоривши лабіринти та закутки, тренер врешті знаходить манекен дитини і ділиться враженнями: «Це дуже непросто. Я зараз, звісно, знав, що це лялька. Але, якби це була жива дитина, то додався би стрес. Коли було чути голос дитини, ти ніби тягнешся на той голос, а це може лунати зовсім із іншого кутка».
Далі Богдан Качмар говорить: «Оскільки, ви вже трохи вивчили димокамеру, зараз завдання трішки ускладнимо. Тобто наступне ваше завдання: знайти дорослого потерпілого. Крім цього, виключити ще електрорубильник».
Тренер уже непогано орієнтується в приміщенні. Менш ніж за хвилину вимикає рубильник і рятує потерпілого. Угіс Крастіньш зазначає: «Цікаво побачити повсякденне життя пожежників. І ще раз зрозуміти, що це зовсім непросто. Це всім хлопчакам цікаво. І мені самому цікаво. Вважаю, що ця професія гідна великої поваги, оскільки, це потрібно людям, і це дуже непросто робити».