Кілька днів раніше, тихо і під шумок літніх канікул уряд прийняв положення про збільшення пенсійного віку для наукових працівників та викладачів. Отож, покоління моїх батьків є останнім котре знало, що таке пенсія в її солідарному вигляді. І все йде до того, що незабаром пенсій не буде взагалі. До них просто ніхто не доживе. А доживати не можна ще з кількох причин.
Чи відомо Вам, що більшість страхових компаній не видають страхівки для поїздки за кордон людям після 75 років? Зараз Вашим батькам а вже незабаром — Вам. Вони звичайно могли б їх видавати збільшивши вартість, але воліють просто цього не робити. Ризик. А без страхівки Вам не приймуть документи на візу.
Отож, в 75 років ми перестанемо бути людьми. Без пенсій, без права на гідну старість і навіть можливості виїзду за кордон. Можливо і без права голосу. Більшість з нас. Бо негідники котрі це вигадують, це цілком конкретні люди з якими ми ходимо одними вулицями. З однією такою, я колись їхав потягам з Києва до Трускавця. Всю дорогу, під шафе з шампанським та цукерками вона розповідала мені як сплачує внески у австрійський пенсійний фонд що гарантує їй безхмарну старість. Коли потяг прибув до Львова і вона попросила мене допомогти піднести їй валізу я відмовився. І совість мене не мучить. 75.