8 червня в центрі Львова на вул. Листопадового Чину відкриють «BANKHOTEL» – новий готель класу люкс. Подія привертає особливу увагу не лише через заявлений рівень сервісу та масштабну реконструкцію історичної будівлі Австро–Угорського банку, але й через постать інвестора – відомого банкіра і вихідця зі спецслужб В’ячеслава Юткіна.
ZAXID.NET завітав до поки що зачиненого готелю, щоб розпитати про всі обставини втілення проекту.
***
Автентичність – понад усе
Над реконструкцією і внутрішнім дизайном «BANKHOTEL» три роки працювала творча архітектурна майстерня «Кудін». Київський архітектор Віктор Кудін у Львові відомий широкому загалу перемогами на відкритих конкурсах із побудови міського архіву та спорткомплексу на Сихові. Архітектор зізнається, що під час реконструкції майбутнього готелю найважливішим було зберегти автентичність цінної споруди.
«Замовник запросив мене оглянути об'єкт ще в 2014 році. На той момент будівля простояла рівно сто років, але ми не побачили жодної тріщини. І це при тому, що все тут стоїть на болоті. Ми отримали старі креслення. За кілька тижнів я придумав внутрішню конфігурацію і відправив її замовникові», – розповідає Віктор Кудін.
Споруду в стилі академічного модерну збудували у 1914 році. Її авторами стали архітектори Едмунд Жихович і Михайло Лужецький. У 1957 році пожежа знищила оригінальний дах. Віктор Кудін вирішив його відновити.
Фасад будинку прикрашають рельєфи скульптора Юліана Белтовського
«Ми вивчили старі світлини та креслення, відновили оригінальний дах з баштою на розі і повернули будинкові автентичний фасад. Висота даху 12 метрів, тож ми зуміли вмонтувати у цей простір ще три поверхи. Отже зараз маємо сім поверхів», – пояснює архітектор.
Завдяки збільшенню поверховості номерний фонд готелю налічує 101 номер. Ціна за номер «Стандарт» на одну особу становитиме 3400 грн. Для порівняння номер такого класу в львівському «Гранд Готелі» коштує 3450 грн, в «Леополісі» – 3666 грн, а в «Нобілісі» – 3799 грн.
Зате різниця в ціні за проживання в президентському люксі відчутна навіть для перших осіб. У «BANKHOTEL» за добу в розкішному номері треба заплатити 24 тис. грн, тоді як президентські апартаменти в «Гранд Готелі» коштують аж 56 тис. грн. Щоправда, у «Гранд Готелі» трохи просторіше – площа найкращого номера там становить 150 м², проти 120 «квадратів» у готелі на вул. Листопадового Чину.
Із вікон Президентського люкса відкривається вид на парк і університет
На першому поверсі готелю працюватиме ресторан, а на найвищому сьомому поверсі облаштують винний бар з панорамною терасою. У готелі також діятиме спа-центр, зал для фітнесу, салон краси і нічний бар «Сатирикон» з незалежним входом з боку вулиці Богдана Лепкого. Бар виконуватиме також функцію виставкового залу для робіт найкращих карикатуристів України і світу.
На другому поверсі в приміщенні колишнього операційного залу банку тепер розташований конгрес-хол на 300 осіб. За допомогою розсувних перегородок простір можна легко розділити на 8 окремих конференц-кімнат. Поруч із конгрес-холом розташована відкрита тераса і лаундж-зона.
У вестибюлі збереглися цінні вітражі і мармурові сходи
Попри всі новації, під час реконструкції зберегли планувальну структуру будівлі, оригінальні вітражі фірми Желенського, відреставрували фасади, вікна на першому і другому поверсі, вестибюль з мармуровими сходами і підлогою, встеленою плиткою легендарної краківсько-львівської фірми L&G Kaden. На сучасному оформленні інтер'єрів теж не економили. Наприклад, вестибюль і ресторан освітлюють знамениті австрійські люстри Kalmar.
Гроші навіть на стінах
Дизайном інтер’єру займалася Ольга Рябова – дружина Віктора Кудіна. Ідеї для оформлення номерів вона шукала в абстрактному мистецтві початку ХХ ст. Дизайнерка прагнула підкреслити епоху, до якої належить будівля банку.
«Врешті ми звернулися до творчості французьких художників-модерністів Сержа Гладкого та Едуарда Бенедиктуса, які працювали в трафаретній техніці. У кожному номері великий патерн на стіні задає колір і настрій усьому інтер'єру», – розповідає Ольга Рябова. У тому ж стилі виготовили і вітражний дах головного входу з вулиці Листопадового Чину. Його створила відома мисткиня Лариса Піша. Візуальною родзинкою багатьох номерів стали також очищені від тинькування, реставровані цегляні стелі.
Минуле будівлі вплинуло не лише на вибір назви готелю, але й на концептуальне оформлення простору. Стіни залів і коридорів на першому і другому поверхах прикрашають арт-проекти, пов'язані з історією грошей в Україні. Проект «Банкноти і шаги» присвячений банкнотам часів УНР. Збільшені зображення давніх карбованців і шагів надруковані на склі.
Другий проект під назвою «Монети» розповідає про сучасні ювілейні монети НБУ. Банківську тему в інтер'єрах підсилюють також оригінальні австрійські сейфи, які вдалося зберегти під час ремонтних робіт.
«Сейфи вдалося врятувати волею випадку. Вантажники виносили їх на металобрухт. Ми помітили це вже на вулиці, зупинили процес і змусили віднести сейфи назад. Потім виявилося, що вони унікальні і дуже коштовні. Ми реставрували сейфи, щоб згодом інтегрувати в інтер’єр», – розповідає дизайнерка Ольга Рябова. З автентичних цікавинок у будівлі зберегли броньовані двері до банківського сховища.
Хто за це заплатив?
Інвестором проекту став київський підприємець В'ячеслав Юткін. Він тривалий час працював у банківській сфері, однак не менш цікавою сторінкою біографії інвестора став його досвід роботи в спецслужбах. У 1981 році В'ячеслав Юткін закінчив інститут ім. Ю. Андропова КДБ СРСР. У 1979-1991 рр. працював у радянській розвідці, а потім — у Службі безпеки України на посаді заступника керівника інформаційно-аналітичного центру.
У 1995 році він покинув роботу в СБУ після пропозиції московських друзів піти у бізнес. З 2001 по 2007 роки В'ячеслав Юткін очолював «Банк НРБ», а в 2008 році став головою правління «Сбербанку». З 2009 по 2016 роки займав керівні посади в «Промінвестбанку», львівська філія якого була розташована в теперішній будівлі готелю на вул. Листопадового Чину, 8.
«На той момент, коли ми вирішили придбати будівлю, банк вже два роки не працював. До того ж банкові, належав лише перший поверх, а загалом у будівлі було аж 9 власників. Тож домовитись було непросто», — пояснює ZAXID.NET В'ячеслав Юткін.
В'ячеслав Юткін перейшов із банківського сектора в готельний бізнес
Приміщеннями на третьому і четвертому поверхах володів львівський підприємець Зіновій Козицький. Окрім того, в будинку було ще 8 квартир і саме перемовини з мешканцями зайняли в представників інвестора цілий рік.
«Переважно, це люди похилого віку, вони придбали ці квартири у банку і давно в них жили. Тож коли вони відчули, що ми хочемо викупити ці квартири, то виставили вимоги, які перевищили наші очікування», – розповідає В’ячеслав Юткін. ZAXID.NET вдалося дізнатися, що власниця однієї з квартир погодилась продати її за ціною близько 4 тис. доларів за квадратний метр. Попри це, інвестор готелю обіцяє запросити колишніх мешканців на відкриття.
Чому не Plaza чи InterContinental?
В’ячеслав Юткін займається готельним бізнесом близько 20 років. Він зізнається, що в 2014 році втратив багато об’єктів у Криму. Два готелі знаходяться у Києві, ще один – у Карпатах. «BANKHOTEL» стане його четвертим великим готелем. Підприємець розповідає, що проект міг виглядати зовсім інакше.
«Ми затвердили назву Trillion, яка теж пов'язана з темою грошей, а на слух звучить як «Три леви». Для Львова це символічно. Вже навіть розробили брендбук, однак Андрій Садовий і головний архітектор Львова Юліан Чаплінський тактовно просили нас змінити назву. Припускали, що готель жартома називатимуть «лимоном». Ми пішли назустріч керівникам міста, хоч я й зараз вважаю, що Trillion — непогана назва. Такої більше ніде в світі нема», — розповідає підприємець.
Відкриття готелю запланували на 8 червня
Інша пропозиція Андрія Садового стосувалася приєднання нового готелю до відомої у світі мережі. До такої ідеї інвестор проекту ставиться обережно.
«Мер мріє про мережеві готелі, і я його розумію: у мережеві готелі приїздить більше туристів. Ми не відкидаємо таких варіантів. До нас на відкриття приїде генеральний представник мережі Crowne Plaza у країнах Східної Європи. Вони пізно почали перемовини, однак збираються запропонувати нам особливі умови. Скажу відверто, що стартові умови роботи зі світовою мережею вигідні насамперед для цієї мережі, а з нашого боку їх виконувати доволі складно. Тож почекаймо зустрічі 7-8 червня у Львові», – розповідає В’ячеслав Юткін.
«BANKHOTEL» позиціонуватимуть як п’ятизірковий готель, хоча в ньому не буде басейну через особливості планування історичної будівлі. На думку інвестора, це не стане перепоною для присвоєння готелеві найвищої категорії за європейською класифікацією. Всі інші вимоги виконано: у готелі буде спа, послуги парковки, великий конференц-зал, а номери відповідають високим стандартам. Підприємець впевнений, що за рівнем сервісу готель стане найкращим у Львові.
То до чого тут КДБ?
В’ячеслав Юткін багато часу попрацював системі радянської розвідки, а після того – в СБУ. На запитання, чи допомагає йому цей досвід у бізнесі він відповідає так: «В інституті розвідки давали найкращу освіту. Йдеться про знання мов, розуміння аналітики, відчуття людей – без цього досвіду важко працювати в бізнесі».
Колишню роботу в спецслужбах підприємець не вважає фактором ризику для інвестицій у Львові. Хоча зізнається, що ще в Києві його застерігали від необачних кроків і щодо можливих акцій націоналістичних організацій.
В'ячеслав Юткін вважає перевагою свій досвід роботи в спецслужбах
«Мені телефонували й запитували, чи не боюся я того, що у Львові мені буде важко. Згадували про людей, які можуть вирішити певні конфлікти. Тоді я навіть не цікавився, про кого йдеться, оскільки мої інвестиції не пов'язані з якоюсь іншою метою. Єдине, чого мені хочеться – інвестувати в Україні і створювати успішні приклади цивілізованого бізнесу. Все ж таки тут буде 150 робочих місць. Щоб створити кожне з них, потрібно вкласти десятки тисяч доларів», – пояснює В’ячеслав Юткін.
Інвестиція в готель у Львові справді недешево обійшлася В'ячеславу Юткіну. Витрати на придбання будівлі, реконструцію і запуск проекту сягнули $20 млн. Із цієї суми 60% – особисті активи інвестора, а ще 40% підприємець покрив за рахунок позик із двох кредитних ліній «ВТБ» і «Таскомбанку».
фото – Павло Паламарчук / ZAXID.NET, візуалізації інтер'єрів – «BANKHOTEL»