Вже 19 лютого в кінотеатрах України стартує фільм Володимира Мули «Гра на перехоплення» – унікальний документальний проєкт, який поєднав в одній історії два таких різних світи: світ великого футболу – і світ великої війни.
Історія на перетині футболу та війни
Фільм розповідає історію двох братів Михайленків: Миколи, півзахисника олімпійської збірної України з футболу, який у складі команди відстоює синьо-жовті кольори на Олімпіаді-2024 у Франції, та Сергія, командира мобільної вогневої групи ЗСУ, який захищає країну на фронті. «Гра на перехоплення» показує і те, як хлопці на фронті боронять нашу державу, і паралельно дає можливість глядачу зазирнути у футбольні залаштунки.
Повна автентичність
«Гра на перехоплення» знімалася у двох державах – Франції та Україні. Для знімань української воєнної частини фільму Мула тісно співпрацював з екіпажами МВГ, тож деякі знімання відбувалися у безпосередній близькості до зони бойових дій.
Особливістю фільму є те, що він побудований не на звичних для документального кіно інтерв’ю, а на діалогах героїв. Причому жоден з цих діалогів не був прописаний сценарно. Все це – справжні розмови солдатів і спортсменів: героїв, які проживають на екрані своє реальне життя з усіма його викликами і небезпеками.
Режисер – єдиний українець, який є лауреатом престижної премії Sports Emmy Awards
Постать режисера та генерального продюсера «Гри на перехоплення» Володимира Мули зараз є ключовою для українського документального кіно про спорт. До «Гри на перехоплення» Мула вже встиг стати відомим завдяки двом проєктам. Перший – «ЮКІ» (2020). Задля цього документального фільму режисер провів масштабне дослідження за океаном, щоб розповісти про українське коріння легенд НХЛ (Ukrainians або коротко UKE – так у Північній Америці називають тамтешніх нащадків українських іммігрантів). Мулі вдалося залучити до зйомок таких зірок хокею, як Вейн Гретцкі та Орест Кіндрачук.
Другий проєкт-візитівка режисера – це «Нація футболу» (2022). Фільм став глибоким аналізом становлення національної збірної України. Створений за сценарієм спортивного аналітика Миколи Василькова (який, до речі, виступив і сценаристом «Гри на перехоплення»), проєкт зібрав у кадрі футбольних зірок України – від Андрія Шевченка до Олександра Зінченка, – щоб показати, як ця гра стала невід’ємною складовою формування міжнародного іміджу незалежної держави.
Володимир Мула став першим і наразі єдиним українцем, який здобув премію Sports Emmy Awards – телевізійний аналог «Оскара» у сфері спортивного мовлення. Престижну статуетку Мула отримав як режисер разом із британцем Алексом Ґейлом за документальний серіал «Футбол має тривати» (Football must go on), знятий для американського стрімінгового гіганта Paramount+. Ця робота розповідає про участь донецького «Шахтаря» у Лізі чемпіонів на тлі повномасштабного вторгнення.
Українське кіно потребує нашої уваги! Онлайн-кінотеатр SWEET.TV пропонує вітчизняні шедеври на будь-який смак. Тут кожен може обрати щось до душі: художні чи документальні фільми, свіженькі серіали або мультфільми для всієї родини. На SWEET.TV є величезна бібліотека відомих українських кінострічок.
Саундтрек від Jerry Heil та «Нумер 482»
Для саундтреку «Гри на перехоплення» режисер обрав лише дві пісні, проте кожна з них є певним символом української стійкості і запеклої боротьби із російською навалою. А саме – це пісні «Козацькому роду» у виконанні Jerry Heil та «Добрий ранок, Україно» гурту «Нумер 482».
Фільм, який подолав багато перешкод на шляху до глядача
Створена за підтримки Держкіно, «Гра на перехоплення» подолала чимало перешкод на своєму шляху. І йдеться не лише про зрозумілі фінансові та технічні складнощі воєнного часу.
«Є одна відчутна прикрість – це те, що Міжнародний олімпійський комітет не дозволив використовувати кадри, які група Мули зняла у роздягальнях стадіонів та на самих аренах під час та після офіційних Ігор. Причина заборони одна – бо фільм про війну. Ще одне свідчення подвійних стандартів і нерозуміння або небажання МОКу зрозуміти, під яким терором живуть українці, і через що вони проходять. У головах «моківців» переважають думки про нейтральність атлетів, які буцімто невинні у злочинах влади. То хто ж тоді винен у тому, щоби не дати показати світові повноцінну картину? Показати як атлети переживають за своїх рідних, які під обстрілами, безпосередньо перед виходом на футбольне поле. Знаю, що Володя переживає з приводу того, що не дозволили використати цінні кадри налаштування у роздягальні та чуттєве спілкування гравців з сімʼями після ігор біля поля – усе це «діаманти» історії», – розповідає в інстаграмі український спортивний журналіст, колишній прессекретар національної збірної України з футболу, президент Асоціації спортивних журналістів України Олександр Гливинський.
Утім, навіть попри цю прикрість, «Гра на перехоплення» вийшла максимально наповненою – і сенсами, і фактами, і щирими непідробними емоціями. «Я хотів зробити дуже правдиве кіно. І, незважаючи на позицію МОК, на мою думку, це вдалося», – каже Володимир Мула. А скласти власну думку про його фільм ми зможемо у кіно вже з 19 лютого.