У ніч на понеділок, 6 липня, вже були відомі результати грецького референдуму щодо прийняття умов, запропонованих міжнародними кредиторами. Згідно з даними на сайті МВС Греції, «так» кредиторам сказало лише 38,69% греків, котрі взяли участь у волевиявленні. 61,31% сказали «ні».
Такі результати референдуму зі сумом сприйняли фактично всі лідери європейських країн, котрі до останнього моменту сподівалися на розсудливість греків. Євро на світових торгівельних майданчиків зразу ж втратив у ціні, щоправда незначно.
Отже, греки відмовилися від умов, які їм висувають міжнародні кредитори для продовження програми фінансової допомоги, але не поспішають відмовлятися від самої допомоги й в основній своїй масі аж ніяк не бажають виходити зі зони євро. Прем’єр-міністр Греції Алексіс Ціпрас вже встиг заявити, що, попри такі результати референдуму, Афіни сповнені рішучості продовжувати перемовини з Брюсселем щодо продовження кредитної програми, але на нових умовах.
Щоправда тепер головним перемовником від Греції може стати нова людина, оскільки міністр фінансів Яніс Варуфакіс заявив, у мікроблозі Twitter про свою відставку з посади зразу ж по оголошенню офіційних результатів референдуму. Хоча потім він подав новий месидж, про те, що його неправильно зрозуміли, що він використовував умовний спосіб, чим остаточно заплутав і греків, і усіх, хто слідкує за драматичними подіями навколо грецького дефолту.
Зрештою тепер це вже не має особливого значення, хто сяде за стіл переговорів. Бо насправді зараз навряд чи можливо говорити про якесь досягнення нового компромісу на невідомо якій основі.
Євросоюз розраховував на те, що в Греції будуть адекватні, мислячі політики, котрі реалізовуватимуть досягнуті домовленості. План економічних реформ, який був запропонований Греції кілька років тому вже почав приносити свої плоди. У першій половині минулого року грецька економіка вийшла на шлях зростання. Фактично греки повторювали позитивний досвід виходу з кризи своїх партнерів по нещастю: португальців, іспанців, ірландців, латишів. Усі вони мусили затягнути паски й урешті-решт досягнути позитивних результатів. Звісно, що всі вони мусили тимчасово вдаватися до суттєвих бюджетних урізань.
Тож Греції було запропоновано те ж саме, що й згаданим країнам для виходу з фінансово-банківської кризи. Хоча ні, греки змогли собі відвоювати дещо м'якший графік обслуговування боргу.
Тим не менше це не завадило ліво-популістським рухам баламутити населення. І от врешті-решт на початку цього року до влади в країні прийшли невиправні популісти, котрі поставили собі за мету зруйнувати той хисткий баланс між економічним зростанням та ощадністю.
Отже у вівторок, 7 липня, як повідомив глава Ради ЄС Дональд Туск у своєму в Twitter’і пройде саміт глав держав і урядів єврозони. На порядку денному єдине питання: ситуації, що склалася після референдуму в Греції. Чи будуть вони готові піт на нові умови Греції для досягнення консенсусу? Така ймовірність близька до нуля.
Як вже встиг заявити віце-канцлер Німеччини Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel): «Навряд чи можна уявити ти перемовини (з Грецією – ZAXID.NET) про багатомільярдні програми після цього референдуму, після відмови від правил гри у єврозоні. Ціпрас та його уряд повели грецький народ шляхом гіркої відмови і безнадії. Він думав, що посилить свої позиції на переговорах, а насправді шеф грецького уряду спалив останній міст, яким Греція і Європа могли б дійти компромісу».
І тут справа не лише в небажанні лідерів європейських країн терпіти грецьке зухвальство. Сьогодні реальність в Європі така, що для того, щоб затвердити нову програму для Греції, потрібно провести нові парламентські голосування в більшій частині країн, а, наприклад, в Німеччині потрібно двічі голосувати.
Навряд чи у Анґели Меркель знайшлися б аргументи, щоб пояснити німецьким парламентарям, чому наприклад, деякі грецькі службовці мають мати краще матеріальне забезпечення, чому греки повинні виходити раніше на пенсію, чому вони можуть послуговуватися кращим соціальним забезпеченням.
Фактично греки 5 липня проголосували за вихід з єврозони, можливо цього не бажаючи й не усвідомлюючи наслідків своїх дій. «Незважаючи на те, що більшість греків хочуть зберегти євро, їм, схоже, незрозуміло, що вони ризикують вилетіти з єврозони з технічних причин», – застеріг німецький експерт-економіст Рольф Венкель.