Водойми у с. Лисиничі біля Львова, якими користується агрофірма «Провесінь», мешканці вимагають відкрити для усіх. Водночас на підприємстві стверджують: ставки потрібні для поливання овочів у теплицях і рекреаційної зони там бути не може.
Уродженка села Лисиничі Віра Чайка підхопила на громадських слуханнях із зонування Личаківського району ідею облаштувати біля ставів рекреаційну зону. Втілити її намагається вже рік. В архіві знайшла карту 1850 року, яка, нібито, свідчить про природне походження водойм.
Агрофірма «Провесінь», яка користується цими ставками, запевняє: вони тут штучні і поповнюються дощовою водою. А відтак рекреаційна зона тут неможлива, бо немає природнього джерела.
«У селі Лисиничі каналізації нема. Природньо воно знаходиться під горою і ото все, що стікає з тих вулиць йде прямо в те озеро», – пояснив голова правління ПрАТ «Агрофірма Провесінь» Ігор Багнюк.
Воду підприємство використовує для поливу помідорів та огірків на 13-ти тепличних гектарах.
«Оте все називається регістр. Усюди тече вода. Є капельниця до кожної рослинки. У нас тут 20 тис. штук рослин. Кожна рослина вдень споживає приблизно 1,5 л води, а у спеку – всі дві», – пояснив Ігор Багнюк.
Майже 40 га земельної ділянки підприємства відійшло у користування ТзОВ «Провесінь Агроінвест». Тож територію потрохи забудовують котеджами. Люди переживають, що й ділянку біля озера забудують. Тоді одні мешканці матимуть доступ до води, а інші – ні.
«Захочуть вони цю територію перевести під житло, відповідно вони будуть звертатися у Львівську міську раду для отримання дозволу на розроблення цього самого проекту землеустрою. Але, можу вас запевнити, на той час буде розроблятися детальний план території, якщо вони це захочуть. І в детальному плані території буде визначено статус цих водойм», – розповів заступник начальника відділу управління земельних ресурсів ЛМР Микола Лещук.
Агрофірма є фактичним користувачем земельної ділянки. Має державний акт на право користування, датований 1978 роком. Користуються ділянкою без належно оформлених документів. Та голова правління запевняє: є паспорт водного господарства, є спецдозвіл на водокористування. Проте показати документи відмовляється.
«На основі чого я вам маю показувати, бо просто хочете побачити? Це ваша справа, то ваша цікавість», – каже Ігор Багнюк.
Відкрити територію для всіх охочих можна лише за згодою агрофірми.
«Ми би дуже хотіли, щоби це залишилося для жителів міста і прилеглих сіл, як відпочинкова зона. Так, як воно було споконвіків. Я на тому озері виросла», – розповіла уродженка с. Лисиничі Віра Чайка.