Перший тиждень товарної блокади Криму кримськими татарами і громадянами України, які вважали за потрібне до них приєднатися, виявила кілька важливих моментів, які, на мій погляд, слід зафіксувати.
1. Блокада довела, що вона мирна, а її вимоги – це питання не комерційного торгу з будь-ким, а принципу: Україна після Майдану, принаймні, в особі її справжніх патріотів, не продається.
2. Водії фур і їхні (фур) господарі переконалися, що це не разова і не піар-акція.
3. Українці загалом розуміють причини, через які протестуючі перекрили проходження комерційних вантажів: порушення прав людини, репресії щодо кримських татар та інших українських громадян у Криму. А також неприйняття подвійної моралі у влади та бізнесу: анексію де-юре не визнаємо, але де-факто отримуємо з неї вигоду.
4. Протидії блокаді, якщо і варто очікувати, то не від громадянського суспільства, а від олігархів, афілійованих з ними держчиновників і криміналітету, пов'язаного з обірваними блокадою комерційними потоками.
5. Будь-яке можливе загострення ситуації на кордоні з Кримом, або політичні потуги з дискредитації блокади залишаться на їхній совісті і можуть бути організовані силами найнятих ними людей і ніким більше. Протестуючі поводяться стримано і спокійно, хоч скільки-небудь серйозних конфліктів немає.
Я як журналіст, який провів на блокаді весь цей тиждень від початку і до кінця, багаторазово бував на всіх трьох пунктах пропуску – Чонгар, Чаплинка і Каланчак, – можу засвідчити вищевикладене особисто і відповідаю за свої слова.
Що стосується наступного тижня, то протестувальники, приїхавши сюди з усієї України, чекають виразної реакції на їхні вимоги від президента, уряду і Верховної Ради.
Подивимося, що буде далі.