Днями з’явилася обнадійлива інформація про те, що Українська греко-католицька церква напередодні «виборчого» 2019 року підготувала для своїх вірян «пам’ятку». «Щоб від імені Церкви можна було давати людям моральні орієнтири, як розібратися в різних виборчих програмах, які вони чутимуть на найближчих президентських, а потім на парламентських виборчих кампаніях» – йдеться на офіційній сторінці УГКЦ.
Дуже потрібна ініціатива і для церкви, і для суспільства. Адже в нас війна і повзуча експансія «русского мира». Зависла і дуже вибіркова «деолігархізація». Загроза реваншу та спокуси популізму. Тисячі людей втратили домівки, стали внутрішніми переселенцями. Суспільство мілітаризоване, багато скалічених, багато ветеранів, багато сиріт. Очевидно, церква не може стояти осторонь усіх цих проблем, має сказати своє слово напередодні виборів глави держави і верховного головнокомандувача.
Крім того, парафіяни створеної помісної Православної церкви, і греко-католики могли б також почути від своїх пастирів, чим католицизм відрізняється від православ’я. Як потрібно поводитися, коли патріотична церковна «карта» є однією з головних у передвиборчій партії. Принаймні щоб уникнути ось таких «непорозумінь» у майбутньому.
Але не так сталось, як гадалось. З усім текстом новини можна ознайомитися в першому посиланні, але якщо вибрати суть, то залишаються такі три позиції:
- вимога захисту людського життя від зачаття до природної смерті;
- захист гідності кожної людської особи;
- захист сімейних цінностей.
Як це взагалі стосується актуальних виборів? У нас що, є кандидати, які за аборти, проти гідності і за гей-шлюби? Хтось з політиків, у яких рейтинг понад 1%, пропонував щось «ліберальне»? Ні, вони всі порядні, люблять маму і жеруть землю. Яка практична цінність такої пам’ятки? Нагадати про себе в інформаційному просторі?
«Наші миряни будуть дуже вимогливими до різних політиків, які висуватимуть свою кандидатуру на виборах, будуть вимагати, щоби вони захищали сім'ю як базову клітину українського суспільства. А відтак кандидати мають узяти на себе обов'язок протистояти різного роду ідеологіям чи моделям поведінки, які руйнують сімейні цінності», – наголосив Блаженніший Святослав.
Скажіть, чи є більш «сімейні кандидати», ніж Вілкул чи Бойко? Новинський з бородою взагалі так себе позиціонує, ніби в нього восьмеро дітей і Марфа в теремочку чекає. Але малоймовірно, щоб УГКЦ агітувала за Опоблок (чи як їх там після всіх перипетій). Тобто за кого пропонує голосувати УГКЦ – таємниця.
Підемо «від протилежного»: а за кого не голосувати? «За його словами, тут варто згадати так звану ідеологію гендеру, яка сьогодні намагається завоювати юридичне поле України…» Якщо «сьогодні намагається», то невже головним ворогом церкви у 2018–2019 роках є чинна влада? Так, протягом останніх років Україна здійснила реформи, які наблизили нас до ЄС. Деякі з них передбачали лібералізацію законодавства, зокрема спеціальні антидискримінаційні норми. Але сумнівно, щоб Порошенко, чи Яценюк, чи Гройсман, зважаючи на всі потоки, посади і торги, переймалися в процесі ще й позбавленням українських дітей статевої ідентичності. Їм точно не до того було. Втім, теперішня політика уряду (чи «влади», як у нас заведено казати) церкву не влаштовує. І вона вирішила про це заявити в «пам’ятці виборцю».
Насамкінець «глава УГКЦ побажав, щоб розмова на Форумі перейшла з рівня певних ідей до моделей їх втілення. «Щоб звершили завдання, яке поставили собі на початку наших зустрічей, – сформулювати загальнонаціональний план розвитку нашої держави, побудови європейської моделі нашої держави. Кожен, хто хоче бути обраним у нашому народі, повинен узяти на себе відповідальність втілювати цей план, цю мрію кожного українця», – сказав Предстоятель на завершення.» Це такий вакарчукізм чистої води на завершення, з обов’язковим реверансом в бік «європейської моделі». Тобто вода і модне слово. У цьому випадку – слово «гендер».
До речі, «європейська модель», про яку згадано, це, зокрема, і про великий католицький культурний простір. А не самі тільки кремлівські тези про «гейропку». Проте тему вже підхопили, тому й програли. З чим всіх нас і вітаю.
P. S. Передбачаючи закиди в стилі «там ще багато іншого, треба весь документ і стенограму читати», хочу зауважити, що аналізована інформація саме в такому обсязі є на сайті УГКЦ. Так картину бачить Департамент інформації УГКЦ, так він її презентує. А посилання на саму «пам’ятку», до слова, немає.