Громадська організація «Центр «Жіночі перспективи» з 13 по 20 липня організувала у Трускавці бізнес-кемп для внутрішньо переміщених жінок, які прагнуть започаткувати власний бізнес. На інтерактивному навчанні зібрали 45 учасниць, які розробляли бізнес-плани та інтенсивно готувалися реалізовувати проекти. Крім цього, організатори змогли створити дозвілля для 16 дітей, коли їхні мами навчалися.
ZAXID.NET поспілкувався з тренеркою бізнес-кемпу та двома учасницями про страх перед власною справою, кроки для створення бізнесу й очікування перемоги.
«Спочатку бізнес-план»
Маргарита Хазіна працює у вінницькій громадській організації «Вісь». Вона сертифікована тренерка з розвитку мікропідприємництва, основ започаткування та ведення бізнесу, розвитку соціального підприємництва. Жінка розповіла, що з початку повномасштабного вторгнення проекти громадських організацій переважно були спрямовані на гуманітарну та психологічну допомогу.
«Економічна спроможність жінки складається не з гуманітарки. Вона складається з таких проектів, де вчать розвивати бізнес. Або ще є тренінги з працевлаштування. Проте на останні ніхто не хоче йти, бо нема роботи. Ми вчимось з жінками писати резюме, вчимось шукати роботу, але її нема. Тому жінки й вирішують займатися власною справою», – зазначає Маргарита.
За словами тренерки, на відбір до кемпу заявки надіслали 336 жінок, з кожною з яких провели співбесіду. Організатори та тренери відібрали найвмотивованіших.
«Це не просто відпочинок у Трускавці. Ми дійсно працювали шість днів до пізнього вечора, бо питань в учасниць було дуже багато. Частина жінок тільки планує створити бізнес, а частина вже його розвиває. Ми мали інтерактивне навчання, яке відрізняється від лекцій. Все відпрацьовували на практиці, робили домашні завдання. Це обов'язкова умова, бо жінкам працювати й заробляти гроші в умовах конкуренції», – каже Маргарита.
Вона пригадує, що у перший день бізнес-кемпу жінки боялися й соромилися. Завданням Маргарити та інших тренерок було зняти напругу й не дати втратити учасницям мотивацію.
«На початку жінки розказують, що хочуть і про що мріють. Потім дізнаємось, що у них великі бажання і страхи, ресурсів на розвиток бізнесу нема. Мені дуже запам'яталася одна жінка з Харкова, яка хотіла займатися гончарством і проводити дітям майстер-класи. Вона не вміла сама це робити, але хотіла вчитися. Проте з'ясували, що вона за фахом бухгалтерка й має чудовий досвід. Жінка змінила фінальний проект і так дякувала, що ми її відмовили від цього гончарства. Ми просили спочатку зайнятися гончарством як хобі й ставати експерткою. Проте зараз треба заробляти тим, що вмієш найкраще. І вона переглянула всю бізнес-ідею», – пояснює тренерка.
Бізнес-кемп у Трускавці (Фото «Жіночих перспектив»)
На кемпі були жінки, які хотіли займатися соціальним підприємництвом. Однак Маргарита відмовляла їх. За словами жінки, треба спочатку створити міцний бізнес і самому стати на ноги. Тренерка вважає, що зараз в Україні реально почати свій маленький бізнес. Вона радить зосередитися на ніші, де людина є експертом, а не без досвіду хапатися за масштабну ідею.
«Є безліч порталів, де можна дізнатися про гранти, але перш за все треба навчитися писати бізнес-план. Потрібно, щоб ідея була у правильному вигляді. Тобто все має бути на папері, з проведеними розрахунками. Раджу жінкам шукати громадські організації, де можна отримати навчання. Після цього можна подавати бізнес-ідеї на різні платформи й отримувати гранти. У 2014 році в Вінниці ми мали різні проекти грантової підтримки, але були такі, де не було навчання. Люди отримували гроші й не могли правильно вкласти їх у справу. Тому спочатку навчання, грант, а згодом моніторинг, який визначить, як гроші допомогли бізнесу», – радить Маргарита.
«Хочу працювати на свою громаду, на себе та родину»
Олена Бджола з Херсона до повномасштабного вторгнення працювала в обласній бібліотеці, організовувала різні заходи та проводила міські екскурсії. Спочатку ці екскурсії були для школярів, але потім жінка зрозуміла, що вона ще більше хоче вивчати рідне місто і почала створювати екскурсії для дорослих.
«Я була щасливою, коли цим займалася. Планувала сезон 2022 року. У мене вже були зв'язки, мені дзвонили й замовляли екскурсії на травень та червень. Все було заплановано, але прийшла війна, окупація. Які вже екскурсії», – каже жінка.
Олена прожила в російській окупації пів року. Згодом евакуювалася до рідного міста своєї мами – Тернополя.
«Родичі тут живуть, я знаю це місто, тому вирішила їхати сюди. Переселилася й продовжую онлайн працювати, але не можу робити екскурсії. Я люблю і знаю Тернопіль, але хочу повернутися у рідне місто. Вірю, що все відновиться, і хочу займатися екскурсіями. Тому, коли я побачила інформацію про бізнес-кемп, то подумала, що це те, що мені потрібно, бо хочу мати своє бюро екскурсій. Я в цьому працювала й знаю про сезони бізнесу, що хочу показати людям, на що вони більше відгукуватимуться й захочуть витрачати кошти», – розповідає жінка.
Олена зізнається, що раніше лише чула про поняття бізнес-плану, але не розуміла, як його створювати і як він допоможе проекту. Жінка сміється й каже, що це ціла дисертація, але вона має сенс. Олену надихнули приклади жінок, які стали ВПО після 2014 і після 2022 років та змогли почати бізнес попри війну.
«Вони прижилися і працюють на свою громаду, на себе та родину. Я теж так хочу, тому і надалі працюватиму над бізнес-планом. Здавалося, що так страшно рахувати й писати бізнес-план, чи будеш ти прибутковим. Проте нічого. Рахувати – це корисно. Всі дівчата підійшли дуже серйозно до проектів. У переддень презентацій ми сиділи разом і працювали», – пригадує жінка.
Олена розповідає, що херсонці мають дуже впертий характер, тому в місті навіть зараз є туристична компанія, яка відновила свої послуги й возить людей в інші області. Проте міські екскурсії, на яких спеціалізується жінка, проводити небезпечно.
«Постійно обстріли, і не знаєш, коли прилетить і як дати людям безпеку. Навіть якщо екскурсії проводитиму безкоштовно, то це буде не зовсім те. Після перемоги туризм, особливо внутрішній, буде на підйомі. Люди хочуть бачити Україну», – переконана жінка.
Олена проводить екскурсію у рідному Херсоні
За словами Олени, зараз на екскурсіях в Тернополі дуже багато людей, які рятувалися від війни. Це їхній спосіб поринути в минуле міста та познайомитися з людьми. Коли ж ВПО повернуться до своїх рідних міст, то захочуть більше дізнаватися й про них.
«Мої колеги-екскурсоводи – по всіх українських містах і за кордоном. Хочемо працювати. Поки орієнтуюсь на своє рідне місто, на Херсон. Але, думаю, що життя покаже. Головне – почати. На бізнес-кемпі у нас була команда, і ми мали девіз – просто роби. Якщо ти працюватимеш, то рано чи пізно отримаєш своє. Можливо, я наважусь щось створювати в Тернополі в екскурсійному напрямку», – додає Олена.
«Домовляємось про співпрацю»
Ксенія Клубань з Харкова. Через повномасштабну російську агресію вона з сім'єю переїхала до Вінниці. У Ксенії двоє маленьких дітей, які й надихнули родину створити власний бізнес під назвою Thea Smart.
«У мене з'явилась перша дитинка. Постало питання, як її розвивати, чим давати гратися з першого рочку. Було дуже багато різних іграшок, але коштували дорого. Ніхто не міг пояснити, що вони мені дадуть. Для молодої мами віддати три тисячі гривень за одну коробочку, яка, можливо, щось розвиває, було дуже важко», – пригадує Ксенія.
Вона досліджувала різні іграшки, слухала нейропсихологів і дізналася про гру квадрати Нікітіна, яка розвиває пам'ять, увагу, уяву, творчі, логічні та математичні здібності. За словами Ксенії, гра коштує дешево, нею можна довго гратися.
«Я пішла на ринок, купила цю гру, але її не можна було давати дітям. Вона була з незрозумілого матеріалу, китайська, нанесені фарбою малюнки не висихали. Ми з сім'єю виготовляли вироби з дерева, у нас були якісні та безпечні для дітей матеріали, тому вирішили створити таку гру. Ми були першими в Україні, хто робив квадрати Нікітіна» – каже Ксенія.
До 2022 року родина виготовляла дерев'яні ігри й змогла відновити виробництво після евакуації. Зараз Ксенія працює з 3D-принтерами й створює ігри для розвитку із PLA пластику.
«Раніше ми продавали вироби з дерева, і було легше пояснити людям. А зараз – PLA пластик, і треба доводити, що це власне виробництво, що воно екологічне й безпечне для дітей, гра може біодеградувати за кілька місяців, не забруднює довкілля. Тобто це інша сфера виробництва, інші клієнти. Раніше виготовляли іграшки для дітей до трьох років, а зараз до п'яти», – пояснює Ксенія.
Вона вже раніше брала участь у тренінгах від «Жіночих перспектив» та ГО «Вісь», тому одразу вирішила, що точно хоче на бізнес-кемп. За словами жінки, тренерки спонукають переосмислювати ідеї й дивитися на них з різних боків.
«Мене на тиждень помістили в максимально комфортне середовище, я була повністю зосереджена на своїй справі. Я казала дівчатам, що вони навіть не уявляють, як все зміниться. Коли кемп завершився, то я бачила щасливих дівчат і знала, що так все і буде. Хоч і не я вчила дівчат, але мені дуже приємно за наших тренерок і те, що вони зробили», – говорить Ксенія.
Ігри, які виготовляє Ксенія
Наразі жінка реалізує окремий проект з розвитку самоідентифікації для дітей найменшого віку. Вона пояснює, що батьки купують ігри для розвитку дітей з українськими мотивами. Ксенія робить інструкції, щоб одразу можна було пояснити дитині, що кожен фрагмент чи деталь означають.
«Також я маю в планах розробляти окремі ігри для реабілітації діточок. Тобто тих, хто постраждав від домашнього насильства, від бойових дій. На кемпі у нас була бізнес-канва й окремо маркетинг та соцмережі. У нас була дівчина, яка хоче відкрити маркетингове агентство. Ми домовляємось з нею про співпрацю», – ділиться Ксенія.