Волонтери за кордоном купують спеціально для військових, котрі воюють у зоні АТО на Донбасі, карети «швидкої допомоги», але коли переправляють їх в Україну, то зіштовхуються і з хабарами, і з потребою зібрати занадто багато документів.
Священик української греко-католицької церкви в Брюсселі отець Олег Зимак освятив уже дві «швидкі допомоги», призначені для української армії. Автомобілі купили на благодійні кошти в Бельгії. Перший медичний автомобіль на початку березня цього року священик переправляв через кордон особисто, так би мовити, силою власного авторитету, щоб уникнути проблем з оформленням швидкої на українській митниці, повідомляє Телеканал новин «24».
Як розповів координатор проекту «Народний тил», волонтер Георгій Тука, щоб завести «швидкі» в Україну як гуманітарну допомог8у, вони мають відповідати трьом вимогам – їхній вік не повинен перевищувати восьми років, відповідати екологічному стандарту Євро-4, а об’єм двигуна не повинен перевищувати 1,8 літра. Відповідно, у митників виникають питання щодо віку та двигуна, а в МВС не ставлять на облік автівки, які не відповідають екологічному стандарту Євро-4, який обмежує кількість шкідливих викидів в атмосферу.
При цьому, як зазначається в сюжеті, проблеми на митниці помічають напрочуд рідко. Про це навіть ідеться у звіті Кабміну. За 9 місяців було висунуто підозру щодо корупції 18 митникам.
Що ж стосується гуманітарних «швидких», то у Міністерстві соціальної політики запевняють: об’єм двигуна, вік чи будь-які інші вимоги митників — все це не важливо, якщо «швидка» завозиться для потреб на фронті. Такі вимоги висуваються лише до транспортних засобів, призначених для людей з особливими потребами. А «швидкі» для армії, відповідно до чинного законодавства, мають оформлюватися як гуманітарний вантаж.
Для того, щоб переконати митників, що «швидка» призначена саме для армії, її отримувач повинен заздалегідь зареєструватися в спеціальному реєстрі. У Мінсоцполітики кажуть, що як тільки зібрані всі документи, сама реєстрація займе один-два дні.
«Утім, у періоди жорстоких боїв уздовж лінії фронту часу зібрати десятки документів, доправити їх до Мінсоцполітики й дочекатися відповіді у волонтерів здебільшого немає. Звичайно, хабар — найпростіше вирішення, коли швидка потрібна, як повітря, кажуть військові», – йдеться у матеріалі.
Остання швидка, доправлена бельгійськими українцями, врятувала життя українському військовому на Яворівському полігоні. Завдяки тому, що вона була поруч, бійця доставили до лікарні за 10 хвилин. «Ця людина могла б загинути, якби волонтери не знаходили сірих способів доправляти швидкі на полігони та на фронт», – резюмують автори сюжету.