Хабарі в медицині, як танго, – танцюють вдвох, – Ігор Герич

11:20, 1 вересня 2008

– Політики мають визначитися, не медичне керівництво, а парламент – чи готова Україна забезпечувати галузь виключно за рахунок бюджету, але чесно говорячи, що не все забезпечуватиме.

 

Чимало мешканців Львівщини, характеризуючи місцеву медицину, часто говорять таке: «Застаріла техніка, підеш до них, так точно якусь зайву хворобу знайдуть, без грошей і не пхайся». Лікарів звинувачують у непрофесіоналізмі, байдужості, хабарництві.

Про розвиток медицини Львівщини, перспективи її реформування, корупцію посеред лікарів, вплив екології на стан здоров'я людей в ексклюзивному інтерв'ю ZAXID.NET розповів начальник головного управління охорони здоров'я Львівської ОДА Ігор Герич.

 

- На початку цього року ви заявили, що 2008-й стане проривом у розвитку медицини Львівщини?

- Я пам'ятаю все, що говорив і обіцяв. Має бути прорив у частинні надання високоспеціалізованої медичної допомоги. Багато вже зроблено. З 1 травня працює, без відкриття, без помпи, друге обласне дистантне відділення гемодіалізу (штучна нирка) на 12 місць в Дрогобичі. За забезпеченням технікою воно найкраще з трьох відділень області -львівського, червоноградського. Зазначу, що ми зняли, як на мене, хибну практику урочистого відкриття ще не цілком завершених об'єктів. Часто керівники установ чи територій хочуть швидше все зробити, ми відкриваємо реальні відділення.

Також працює неонатологічне відділення Львівської обласної клінічної лікарні (тут лікуються діти з малою вагою, недоношені, з патологіями), яке забезпечене гарним обладнанням, воно одне з найкращих в Україні. Де-юре, з 1 травня створений центр трансплатології - пересадки органів та тканин у обласній клінічній лікарні. Там завершується ремонт і до кінця року буде здійснено п'ять операцій з  пересадки нирки, є родинні донори, домовленість щодо підготовки спеціалістів з Інститутом хірургії та трансплатології Шалімова, поляками, іспанцями, а в Барселоні - з одним із найкращих центрів пересадки та трансплантації.

 

- Такі операції не робили вже кілька років, коли відбудеться відкриття центру?

- Коротка ремарка. Для мене є абсурдним, коли в медицині все прив'язують до конкретних дат. Це робиться доволі часто.

В грудні можна буде сказати, що ми відновили трансплантацію в області. Але все має йти нормально, щоб не було доопрацювань ... Ми намагаємося уникати проблем ще на вході.

 

- Чому виникла затримка з введенням третьої черги Львівського лікувально-діагностичного кардіологічного центру?

- Роботи буде завершено цього року. Бракувало обладнання. Наприкінці минулого року ми отримали ангіограф, з того часу займаємося підготовкою приміщення. За проектом ми розраховували на ангіограф, який кріпиться на підлозі, зробили відповідні роботи. Ця проблема з'їла достатньо грошей, часу і нервів. Взамін того Міністерство охорони здоров'я України прислало дуже добрий ангіограф, але який фіксується до стелі. Необхідно було змінити систему кріплення, для цього розібрати півповерху, зробити укріплення стелі, ще постачальник постійно виставляв абсурдні вимоги, поки управління разом із міністерством не скерували відповідного листа, що ми виставимо фінансові претензії. Одразу стало все нормально. Апарат вже монтують.

Також в грудні ми отримали лінійний прискорювач - надсучасний апарат, що лікує злоякісні пухлини без хірургічного втручання. Він коштує близько 46 млн грн. Щоб його встановити, необхідно було провести реконструкцію корпусу. Зараз його монтують, для цього розвернули цілий завод. Ми можемо надавати допомогу не лише нашим пацієнтам, а й полякам, там є проблеми з таким обладнанням.  З цієї сторони Дніпра така техніка є тільки у нас. Є два прискорювачі в Києві - один у приватній установі, інший - в державній, який наразі ще не встановлений.

За цей рік багато зроблено, я вже не говорю про кількісне збільшення амбулаторій сімейної медицини, реалізацію програми материнства і дитинства, розвиток офтальмології.

 

- Медицина вже десятиліття забезпечується за залишковим принципом. Чи відбулися за останні роки позитивні зміни щодо фінансування галузі?

- Та сама історія. От зараз я тримаю показники бюджету на цей рік, тут зазначено, що бюджет медичних установ Львівської області (не відомчих) - 1 млрд 207 млн грн, на 290 млн грн більше, у порівнянні з 2007 роком. З розрахунку на одного мешканця - це 499 грн на рік, здається достатньо велика цифра. Але якщо взяти до уваги те, що 70% (885 млн грн, в галузі медицини області працює близько 60 тис. людей) йде на зарплату, то насправді сума невелика. На медикаменти у нас йде 90 млн грн, або 36 грн на одного мешканця, видатки на харчування складають 39 млн грн, на одного мешканця мізерна цифра - 16 грн. Крім того, 61,6 млн грн скеровується на придбання обладнання, 20 млн грн - капітальний ремонт. Звичайно, все це говорить про залишковий принцип.

 

- Вже не перший рік ведуться розмови про реформування медичної галузі, страхову медицину...

- Медицина, певно, єдина галузь в Україні, яка залишилась працювати на радянських засадах і обмежена, як колючим дротом, абсурдною статтею Конституції, що декларує кожному мешканцю безкоштовне лікування, унеможливлює скорочення існуючої мережі медичних закладів, незважаючи на відсутність реального фінансового підґрунтя. При цих умовах говорити про перехід чи реформування - це ілюзія.

 

-  Пропонуєте внести зміни до Конституції України?

- Має бути політичне вирішення на рівні держави, не Міністерства охорони здоров'я. Необхідно визначити, що серед багатьох цінностей, які виробляє Україна, питання здоров'я людей - це питання капіталу країни у вигляді здорового населення. Політики мають визначитися, не медичне керівництво, а парламент - чи готова країна забезпечувати галузь виключно за рахунок бюджету, але чесно говорячи, що не все забезпечуватиме. У жодній країні світу не забезпечують всього. Наприклад, в США говорять, що ми зможемо забезпечити от такий і такий перелік медичної допомоги, що все решта, друзі, ви мусите оплатити. Це один варіант. Другий - переведення на страхову медицину, хоча це не змінить суті медицини.

 

- Ви хочете сказати, що це не вплине на покращення медичних послуг?

- Різниця не в страховій чи не страховій, важливо добра медицина чи ні. Галузь живе за гроші, і їх може давати або держава, або страховий фонд. Це не міняє якості медицини, лише змінює якість отримання медициною коштів. Раніше ніж за десять років нічого кардинально не зміниться. Я боюся популістичних речей, коли говорять, що введуть страхову медицину і все буде нормально. Моделюємо ситуацію: від завтра в нашій країні є страхова медицина. Де ви будете лікуватися? Ви прийдете в ті самі установи, де вже сорок років працюють ті самі лікарі. Вони не зміняться за один день, в лікарнях не з'явиться обладнання, а його на 70% треба замінити. Повинна бути готова інфраструктура, тоді все буде класно. Потрібно мати хоча б одну лікарню в районі рівня обласної клінічної лікарні.

 

- Потрібен час, але без системного продуманого підходу нічого не зміниться...

- Всі зміни відбуваються поступово, те, що є сьогодні, не порівняти з тим, що ми мали кілька років тому. Є правильні кроки міністерства в кожному сегменті. Бракує підтримки на рівні влади, відбуваються постійні ротації, політичні нав'язування. Одні говорять: «Втікаємо в село». Потім приходять інші і кажуть, що ні, село не розвиватимемо, а будуємо лікарні майбутнього. Необхідно дати спокій. Міністерство і система повинні бути аполітичними, необхідно встановити орієнтири, які діятимуть незалежно від міністрів, начальників управлінь. Крім того, ми маємо дезорієнтовану систему охорони здоров'я. В прямому підпорядкуванні управління є 26 установ. Райони окремо, прямого впливу на них щодо бюджету ми не маємо, відсутня вертикаль. Голова адміністрації призначає головного лікаря, пріоритети, фінансування. Хоче - робить, хоче - ні. Ми кажемо, що треба купити магнітно-ядерний резонатор для онкоцентру, і це буде цього року зроблено, вони - комп'ютерний томограф для діагностичного. Немає жодної країни у світі, де б були задоволені медициною, всюди брак коштів. Нещодавно вийшла дуже цікава книжка, вона стосується економіки,  Дональда Трампа і Роберта Кіосаке - «Чому ми хочемо, щоб ви були багаті». Вони говорять, що Америка загине через недосконалість системи охорони здоров'я. Це люди надзвичайно компетентні, які користуються найліпшими послугами. В Польщі така ж ситуація, моя родичка чекає півроку, щоб зібрати гроші і оплатити лікування злоякісної пухлини. Такого ніколи не було.

От в Швеції мене вразили сільські голови, для них найголовніше медицина. Заробили протягом року більше, ніж розраховували, і за ці кошти провели безкоштовне щеплення населення до 21 року, хоча державою передбачено, що ці послуги держава оплачує до 18 років. Зайві гроші не на фестивалі, безумовно, вони також потрібні, а на пріоритети. Там переживають, що зробити доброго для населення в частині профілактики, а не лікування.

 

- Екологія - один із найважливіших чинників, який впливає на стан здоров'я. Якою є екологічна ситуація на Львівщині?

- Так, крім нас самих, найважливіше екологія. Це 50% запоруки здоров'я, від медицини залежить лише 10%. Наша область в цьому плані сприятлива.

 

-  Але є Кам'янка-Бузька, де розташоване підприємство «Кроно-Україна», Ожидів, Бібрка з «Полісинтезом», Грибовичі?

-  У нас є декілька територій, які нон-стоп моніторять. Окрема болюча точка - це Сянки Турківського району, де є пестициди, Ожидів. Ми постійно перевіряємо рівень захворюваності, ріст онкозахворювань, хвороб, які прив'язані до конкретного виробництва. Якихось відхилень не спостерігаємо.

 

- Мешканці Кам'янка-Бузької скаржаться на погіршення самопочуття вже кілька років...

- Подразнення, очевидно, є. Я можу говорити виключно фактами. Ми маємо офіційні рівні захворюваності, фіксуємо всі випадки хвороб на цих територіях.

 

-  Хвороби проявляються з часом...

- Ми не говоримо про довготермінові об'єкти. По Кам'янці ми можемо говорити за останні чотири роки. Там немає статистично вірогідного підйому зросту захворюваності на хвороби дихання, шкіри серед населення. Працівники цього заводу, як і «Полісинтезу», мають вищий рівень захворюваності через прямий контакт. Говорити про довготермінові наслідки дуже складно. Наприклад, по Ожидову, так в світі не було такого прецеденту. З другого вересня буде проведено моніторинг всього населення цієї території. Але у випадку Ожидова, до прикладу, ми маємо зменшення захворюваності дітей, оскільки їх оздоровили. Медицина тут працює достатньо небайдуже. Хоча і преса відіграла певну роль, говорили різні неприємні речі і відносно діагнозів, що не приймали хворих. Це не відповідає дійсності. Гарантовано. Хоча одиничних випадків я не виключаю, бо це все люди, зі своїми вадами, серед них також є хами, можна натрапити на поганого лікаря.

 

- Як ви оцінюєте рівень спеціалістів, які виходять з Львівського медичного університету, багато хто каже, що він зараз дуже невисокий?

- Коли я вчився, в мене на курсі була частина людей, про яких я думав, що з них ніколи не буде добрих лікарів. Пройшло багато років, я недооцінював їх. Якість освіти у нас достатнього добра. Це точно! Пропорція дітей, які хочуть вчитися, зростає. Безумовно, є мажори, випадкові люди. Відтік з медицини великий, бо в цій галузі неможливо бути випадково. Скажіть, який мотив дитині в 10-11 класі стати медиком?

 

- В Галичині це завжди була престижна професія, є сімейні династії лікарів, гроші...

- Це ви берете плюси, а якщо дивитися інакше. Який мотив - соціальне визнання? Він відпав, бо кожна газета пише, що лікарі - корупціонери, лікар зробив те, се... Колись це було питання честі, престижу... Преса, суспільство, погані лікарі скинули з п'єдесталу цю спеціальність. Рідко хто хоче йти у професію, яка стала скандальною. Йдемо далі - спосіб заробляння грошей... Беремо тіньові прибутки, офіційні, ми побачимо, що медицина не є найбільш оплачувана. Прибиральниця на залізниці отримує в два рази більше, ніж лікар. Заробляти гроші, дивлячись комусь в кишеню чи гаманець, - це не найліпший спосіб. І тим не менше, діти, які хочуть лікувати, є. Вони проходять муки - питання тисків, здачі іспитів і так далі. Основна маса дітей моїх знайомих не пішла в медицину, бо цього не хотіли батьки, переживаючи сором, знущання, витримуючи неймовірні вимоги, нарікання при відсутності нормальних умов праці, халатів, капців. Я своїй дитині не радив, але він таки вибрав цю стежку. Він дивився на моїх знайомих, вони не всі залишилися в медицині, але всі цікаві люди, як базис це важливо.

 

- Попри усе, всі звикли, що лікарі беруть хабарі...

- Я на цю історію реагую болюче. Бачите, танго - танцюють вдвох. І не можна нарікати на лікарів, це неправильний спосіб. Правильно - не давати хабарів. Лікарі поставлені в умови, в яких вони без хабара не виживуть. Візьмемо будь-якого лікаря. Середня зарплата по галузі з 1 квітня - 700 грн. Це держава знущається! Всім піднімають зарплату, а лікарям - ні, бо доброго лікаря завжди народ прокормить, і це толерується державою, політиками. А його дома жінка пиляє, діти плачуть. Я прихильник того, щоб дати лікареві достатню зарплату в залежності від фаху і професійності, але призначити кримінальну відповідальність за будь-яку спробу тиску на пацієнта. Питання віддяки... Хоче пацієнт - віддячується, хоче - ні, на це можна закривати очі. Питання тиску неприпустиме. Давайте нам свідчення, і ми одразу звільняємо того лікаря. Але за три роки не було жодного факту.

Я знаю лікарів, які оперують і бомжів, і людей з великими гаманцями. Різниці в якості проведення операції немає. Може бути різниця у ставленні, можна відкрито щось демонструвати.

Хабар - це танго для двох, і подолати це при відсутності зарплати не можна, хтось мусить дати і хтось візьме. Звичка давати за будь-що - це звичка нашого суспільства, яке підтримує хабарництво в усіх сферах. Лише людина мужня відмовитися від подяки, коли її пропонують.

  

- Наскільки кадрово забезпечена медиками сільська місцевість?

- У нас є 1 041 фельдшерсько-акушерський пункт. Інтенсивно розвиваються сільські лікарські амбулаторії. Проблеми є, в області маємо 300 вакантних посад, головним чином це стосується дільничних педіатрів, це складна робота в поганих умовах. Держава в цьому напрямку ще раніше дала збій, коли педіатрію була скасовано як клас, їх «перегнали» у сімейну медицину, є проблеми з лаборантами, районними онкологами. Хоча є добра тенденція, бо діти, які вчилися на контракті з безвиході (а ринок в нас спеціалістами достатньо заповнений) за рахунок університету йдуть в далекі райони, щоб мати хоч якусь роботу.

 

- Чи вже розроблено нову концепцію реформування комунальних аптек області?

- Комунальні аптеки потрібні, їх у нас збереглося достатньо. Концепція розробляється, є певні суперечки, у вересні її мають винести на обговорення громадськості.

 

- Останні роки для Львівщині були складними, кожен рік ставить певні випробування, наскільки є забезпеченою в нас медицина катастроф?

- Де би я не був наступного року, на початку липня я ставитиму свічку Богу. Липень - містичний місяць для Львівщини: Скнилів, Ожидів, повінь... Медицина катастроф постійно розвивається. Створена потужна диспетчерська служба, яка координує виклики разом із Міністерством надзвичайних ситуацій. Вже підписані документи на рівні Кабміну по гранту, який виграв Центр медицини катастроф цього року, буде закуплено реанімобілі на 1 млн євро.  На початку наступного року, це вже в контексті підготовки до Євро-2012, відкриють три дистанційні центри медицини катастроф в Стрию, Рава-Руській, Яворові. Під Євро міністерство обіцяє закупити для Львівщини 40 реанімобілів. Ми маємо одну з найкраще підготовлених концепцій. Під час матчу Україна-Польща у Львові ми вже провели медичні навчання, вимоги щодо його медзабезпечення майже аналогічні тим, що мають бути під час Євро-2012. З вересня спільно з медуніверситетом починаємо набір 200 волонтерів, щоб розпочати їх підготовку.

Ми продовжуємо розмову з міністерством про закупівлю вертольотів для медицини катастроф. Є бажання, зважаючи на повінь, на рівні МОЗ реформувати медицину катастроф,   створити додаткові станцій швидкої медичної допомоги з часом доїзду в 30-кілометрову зону протягом 15 хвилин. Ми маємо гірські території, відповідно, подаємо пропозицію щодо закупівлі авіатехніки.

 

-  Після повені є ризик виникнення спалаху інфекційних захворювань...

- Ми провели подвірні обходи в районах повені. Застереження є велике. Але має пройти  інкубаційний період - 45 днів, щоб були клінічні вияви. Тоді ситуація буде чіткою, ми з боязню чекаємо осені. Проводимо роботу з людьми, якщо вони дотримуватимуться елементарних правил, як-то не пити сиру воду, не їсти немиті фрукти, то все буде добре.

 

Фото зі сайту www.gazeta.lviv.ua