Між польським консульством та входом у Стрийський парк розташована коротенька вулиця Паркова. Усі будинки на ній, що постали наприкінці XIX – на початку XX століття, є пам’ятками архітектури місцевого значення. Чи не найбільше на вулиці виділяється вілла на Парковій, 1 – це будинок в стилі історизму, що був не притаманний тій епосі. Більшості львів’ян ця вілла відома як дитяча поліклініка та амбулаторія сімейної медицини, що, втім, вже не працює. Сто років тому тут жив віцепрезидент Львова Віктор Хаєс, а в майбутньому тут може з’явитися простір для відновлення містян. ZAXID.NET розповідає про минуле, сучасне та майбутнє життя історичної вілли, про що йшлося 23 жовтня під час презентації результатів проєкту «Місто майбутнього. Паркова, 1», що втілюється за ініціативи Інституту стратегії культури. Громадськості представили ідеї використання комунальної історичної будівлі та показали просторові візуалізації, що, можливо, колись втілять в реальність.
Тут жили львівські Бріджертони
Наприкінці XIX століття ця престижна сьогодні ділянка була краєм міста – тут росли сади і можна було натрапити на дикого кабана, розповідає історик Богдан Шумилович.
«Це було дуже далеко – як Троєщина в Києві. Тут ще не було жодної цивілізації. А тоді розбили парк Кілінського, нинішній Стрийський, і депутат, якому належала земля поруч, продав її під забудову. На непарній стороні будинки були зведені за проєктом Наполеона Лущкевича», – говорить дослідник.
Згодом цю тоді ще двоповерхову віллу придбав інший депутат і майбутній віцепрезидент Львова банкір Віктор Хаєс, який втілив тут свій план про сімейний маєток за допомогою будівничого Фердинанда Кесслера. До вілли добудували третій поверх, конюшню та інші господарські приміщення, додали пишного декору, хоча на той час – у 1920-х роках – це вже було не модно, адже в архітектурі міста панував модернізм.
Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google«Віктор Хаєс дуже любив владу і її атрибути, тож хотів це промаркувати своїм будинком – показати, що він заможний, впливовий. Також цей будинок відсилав до польської палацової архітектури», – розповідає Богдан Шумилович.
Як сто років тому могла жити родина Віктора Хаєса у своїй віллі? Достеменно невідомо, проте з розповідей про розпорядок дня інших заможних людей того часу, каже історик, це можна уявити.
«Я читав одну таку справу. Господар прокидався о 7:00 ранку, прислуга приносила йому сніданок в спальню – на кухні він не їв. Могли ставити ванну в будь-якій частині його поверху, де він забажає. Після цього він міг займатися до обіду справами, а потім – їхати на чай, до мами чи друзів. Після цього збиралися клуби, де обговорювали важливі львівські питання», – розповідає Богдан Шумилович.
Відповідно і внутрішнє планування будинку створювалося під такий спосіб життя – наша сьогоднішня логіка не завжди може це осягнути.
На першому поверсі жила і працювала прислуга – цей поверх більш тісний та низький, господарі тут не затримувалися, а одразу піднімалися до себе нагору – кожен, ймовірно, мав окремий поверх, де займався своїми справами та приймав своїх гостей. Час від часу подружжя зустрічалося.
Хоча ззовні вілла виглядала не модною на той час, всередині вона була сучасною – з електрикою, туалетом, модерними пічками, оздобленням та зручностями. Анфіладні двері дозволяли збільшувати простір на випадок зібрань чи облаштування салону для обговорення важливих питань з життя Львова. Тут досі збереглися історичні столярка та фурнітура, що, звісно, потребують реставрації.
Після Другої світової війни маєток львівських Бріджертонів став гуртожитком педагогічного інституту, а згодом тут оселилась дитяча поліклініка. Вілла була пов’язана з медициною аж до весни 2024 року – тоді амбулаторію сімейної медицини звідси перенесли, адже будинок конче потребував капітального ремонту.
Зараз вілла перебуває на балансі Другого територіального медичного об’єднання Львова. Пару років точилися суперечки про те, як її використати – віддати медицині чи культурі. Та в межах проєкту «Місто майбутнього» ці два напрямки вирішили поєднати.
Так вілла на Парковій, 1 виглядає зараз (фото ZAXID.NET)
Що це за проєкт – «Місто майбутнього»?
«Зараз є питання, як врятувати цю будівлю, бо чим довше за будинком не дивляться, тим більше шансів, що він помре. Керівниця Інституту стратегічної культури Юлія Хомчин отримала грант і за ці гроші ми взялися напрацьовувати ідею того, як врятувати віллу на Парковій», – каже Богдан Шумилович.
Для цього покликали людей різного віку, статі, експертизи, людей з різними потребами, які живуть у Львові, які з урахування чотирьох аспектів – економічного, соціального, екологічного та культурного – напрацювали кілька ідей для майбутнього простору
«Можна було покликати експертів і вони би сказали, що тут робити, але у Львові живуть не тільки експерти. Хоча вони, звісно, теж були», – додає дослідник.
Спільним знаменником під час формування ідей, каже він, був рух від лікування до відновлення, поєднання історичної будівлі, контексту довкола, лабораторії тестування нових ідей та культурної складової.
У підсумку дійшли до концепції «Сад. Сенс. Арт», адже родзинкою вілли на Парковій, 1 є відокремлений від загального простору вулиці сад, що також може бути використаний для відновлення.
У серпні 2026 року відбулася стратегічна сесія «Простір, який лікує». Вона відбувалася у форматі гри «Місто майбутнього», що розроблена Британською радою. Впродовж двох днів 30 учасників – представники культури, медицини, реабілітації, ветеранського середовища та інших сфер – спільно уявляли, яким може бути простір вілли і як поєднати в ньому культуру, медицину та різні практики відновлення людини, зокрема через мистецтво.
Далі була робота у форматі фокус-груп. А на основі спільних напрацювань архітектори Харківської школи архітектури створили просторову візуалізацію, що допомагає уявити, як запропоновані ідеї можуть втілитися у фізичному середовищі.
Збереження медичної функції будівлі, проте в новому форматі, є одним з головних завдань, адже це дозволить в майбутньому залучати державні гроші для фінансування проєктів. Втім, це не може бути просто лікарня чи відділення реабілітації, адже сторічна вілла вже не відповідає сучасним потребам, особливо під час війни.
Розроблення моделі майбутнього простору на Парковій, 1 відбувається в межах Vidnova Lab 2026/Vidnova Program – програми для досвідчених професіоналів і професіоналок громадянського суспільства, створеної Commit gGmbH за підтримки Robert Bosch Stiftung.
Які ідеї презентували архітектори
На основі напрацювань громади архітектори Харківської школи архітектури Марія Целік, Ярослава Сенюк та Назарій Церна представили кілька візуалізацій того, як простір може виглядати в майбутньому. Є варіанти, що сфокусовані на ментальному відновленні, а є такі, що більше уваги приділяють фізичному.
Площа вілли – 740 м², ще 240 м² – це горище, що також можна використати функціонально. Перший поверх будівлі, за задумом, має бути відкритим для міста: тут пропонується облаштувати, серед іншого, кафе та конференц-зал.
Для другого поверху можна розглядати різні варіанти. В одному, наприклад, йдеться про простори для арт-терапії, кімнати сенсорної регуляції та деескалації, кабінет фізичної реабілітації, залу для занять йогою тощо. Інший варіант пропонує створити на другому поверсі приватний простір, пов’язаний з відновленням через водні процедури – такий собі санаторій одного дня в місті. Тут може бути хамам, тропічний душ, масажні кабінети тощо. А на балконах – місце для засмаги.
Третій поверх умовно можна назвати «культурним» – з виставковими зонами, місцем для занять творчістю тощо. Важливо, що всі зони можуть адаптуватися під різні потреби та заходи. А горище пропонується використати для облаштування резиденційних кімнат, де зможуть зупинятися арт-терапевти, реабілітологи та інші фахівці, які братимуть участь в майбутніх проєктах простору.
Другий і третій поверх, за задумом архітекторів, можуть мати місток у сад за віллою, доступ до якого зараз обмежений. Це повністю закритий від сторонніх простір, що може стати продовженням для ментального та фізичного відновлення, проведення мистецьких пленерів тощо.
Технічні приміщення поряд з віллою також можуть перетворитись на майстерні та доповнювати концепцію використання вілли. А щоби всі поверхи були доступні для всіх, пропонується встановити ліфт.
Ярослава Сенюк презентувала просторову візуалізацію потенційного функціонального наповнення вілли на Парковій,1 (фото ZAXID.NET)
До чого тут нейроархітектура?
Керівниця групи архітекторів Марія Целік говорить, що під час роботи над проєктом увагу приділяли громадському здоров’ю та профілактиці, адже якісні громадські простори, в яких люди проводять багато часу, можуть впливати на їхній стан. Архітекторка розповіла ZAXID.NET, що цікавиться напрямом нейроархітектури, що тільки починає розвиватися в Європі, проте активно вивчається в США, де вже є велика наукова база.
«Це відносно новий міждисциплінарний напрямок, в якому поєднуються знання спеціалістів, які працюють з мозком людини, та архітекторів, які працюють з середовищем. Загалом нейроархітектура досліджує, як середовище впливає на здоров’я людини», – розповідає Марія Целік.
Професійним інтересом Марії Целік є простори медичного спрямування, а Україна під час війни, на її думку, може стати важливим майданчиком для досліджень про вплив архітектури на відновлення людей.
Про те, що нове призначення вілли на Парковій, 1 має відповідати сучасним потребам українців говорить і керівниця Інституту стратегії культури Юлія Хомчин.
«На жаль, ось уже п'ять років ми живемо у війні. Це велика трагедія для людини у фізичному і нефізичному плані. Ми тривожні, ми втрачаємо, ми відчуваємо різний біль, ми потребуємо єдності, соціальної згуртованості. Наше суспільство часом поляризоване. І виклики, які є в основі нашого сьогодення, це, напевно, те, з чим мала би працювати сьогодні кожна інституція», – говорить Юлія Хомчин.
Ще одна місія простору – показати, як медицина і культура можуть взаємодіяти і підсилювати одна одну, як сучасні мистецькі і культурні практики можуть працювати із людським здоров'ям.
То що буде з віллою на Парковій, 1?
Усе, про що говорили під час презентації ідей для використання вілли, говорить Богдан Шумилович, наразі є лише вправами на уяву. Якщо місто вирішить рухатися в одному з цих напрямків, потрібно буде, насамперед, провести технічний аудит будівлі: що аварійне, що можна адаптувати до сучасності, а що ні, тощо.
Ще один важливий крок – напрацювати операційну модель функціонування простору на Парковій, 1: звідки брати фінансування, спеціалістів для роботи.
Наступним етапом після відповіді на ці засадничі питання може стати оголошення архітектурного конкурсу на найкращий проєкт на основі розробленої концепції та операційної моделі. Усе це, звісно, має враховувати історичний контекст, адже будівля є пам’яткою архітектури.
«Нам дуже пощастило, що будівля є на балансі Другого ТМО, адже другий поверх може повністю використовуватися під пакети медичних гарантій Національної служби здоров'я, що буде платити за пацієнтів. Також для арт-терапії потрібні фахові психотерапевти, психологи, ерготерапевти. І ці всі спеціалісти є в наших ТМО», – додав після презентації ідей депутат ЛМР Євген Кузик.
Отже, надалі місто уточнюватиме функціонал вілли на Парковій, 1 та шукатиме можливості для реалізації проєкту.