Побачили, що люди змітають гречку з полиць супермаркетів – і самі взяли чотири пачки, хоча вдома ще є. Потім повернулися по пʼяту, бо «хто його знає, що буде завтра». Новини про перебої з постачанням, порожні полиці та черги в супермаркетах лише підсилюють тривогу: якщо інші вже запасаються, можливо, і мені варто це зробити.
Чому чужа паніка так легко стає нашою, чому в умовах невизначеності нам хочеться запастися буквально всім і як не втратити здоровий глузд в магазині – психолог Даниїл Медяковський пояснив ZAXID.NET.
Ми не знаємо, що буде далі
За словами психолога, невизначеність сама по собі провокує тривогу. Людині важливо мати певні рамки: розуміти, що відбувається, куди вона рухається і чого може очікувати. Коли цих рамок немає, виникає розгубленість і відчуття, що ситуація виходить з-під контролю.
Війна сама по собі створює багато невизначеності. Людина не може знати, коли війна закінчиться, чи буде атакований певний склад або чи вчасно привезуть продукти до магазину. І коли людина відчуває, що втрачає стабільність, вона починає шукати способи повернути собі хоча б частину контролю.
Оперативні, достовірні і найважливіші новини тут Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleСаме тут і з'являється бажання зробити запас.
Людина не може контролювати війну, ситуацію з постачанням, але вона може контролювати те, що лежить у її кухонній шафі.
«Я не можу контролювати, коли закінчиться війна. Я не можу контролювати, чи попаде в цей склад чи ні, чи привезуть в магазин їжу чи ні. Але я можу контролювати себе: я встану, піду сьогодні в магазин і куплю 10 пачок солі», – пояснює психолог.
Тобто покупка стає способом повернути собі відчуття контролю. Якщо вдома є запас їжі, людині може здаватися, що вона вже зробила щось для власної безпеки.
І саме їжа в цьому випадку має особливе значення. Це базова природня потреба, без якої людина не може довго обходитися. Тому страх втратити їжу може бути особливо сильним.
Психолог зазначає, що в такій ситуації людина може частково переходити у стан виживання: їй здається, що потрібно швидко щось зробити, аби захистити себе.
Чому порожня полиця змушує купувати ще більше
На нашу поведінку впливають не лише власні страхи, а й те, що роблять люди навколо.
Психолог пояснює це тим, що люди є соціальними істотами. Ми живемо у групі й орієнтуємося на поведінку інших. Тому якщо людина бачить, що всі навколо скуповують продукти, вона може подумати, що інші знають щось, чого не знає вона.
«Якщо всі це роблять, значить, небезпечно бути іншим – безпечно бути як всі», – пояснює Даниїл Медяковський.
Так виникає своєрідна логіка: якщо інші купують – значить, це потрібно й мені. Інакше можна пропустити щось важливе або залишитися без необхідного продукту. Тим паче, що хтось може знати ситуацію краще, ніж я, тому запасається продуктами. Я ж ситуації не знаю – тому довіряю тому, що роблять інші.
До цього додається страх дефіциту. Якщо на полиці залишилася одна пачка борошна, людина може забрати її, бо боїться, що наступного разу цього продукту вже не буде.
У результаті людина купує не тому, що їй потрібна саме ця кількість продукту, а через страх залишитися без нього.
Паніка створює дефіцит
Виникає парадоксальна ситуація: люди бояться, що продуктів не вистачить, тому починають купувати більше. Але коли так роблять багато людей одночасно, вони можуть створити штучний дефіцит.
Чим менше товару залишається на полицях, тим сильнішим стає страх, що його зараз розберуть. І це може ще більше стимулювати людей скуповувати продукти.
Водночас психолог не говорить про те, що можливі перебої потрібно ігнорувати. Навпаки, до потенційних труднощів можна підготуватися. Але робити це варто раціонально.
Як стриматися від покупки «про всяк випадок»
За словами психолога, саме бажання захистити себе в умовах невизначеності є нормальним. Воно стає проблемою, коли перетворюється на паніку.
Тому замість того, щоб купувати продукти за принципом «раптом більше не буде», варто повернутися до конкретних запитань: що в мене вже є, що я справді їм, скільки цього використовую.
Психолог рекомендує скласти список продуктів, які справді потрібно докупити, і визначити, на який період має вистачити запасів.
Наприклад, перед купівлею десяти пачок солі варто подумати: якщо однієї пачки вистачить надовго, немає потреби купувати десять. Винятком може бути ситуація, коли людина планує використати більшу кількість, наприклад для соління.
Так само варто запитати себе, чи справді ви їсте цей продукт і чи маєте умови для його зберігання. Великий запас круп може просто зіпсуватися, якщо його ніде правильно зберігати.
Також можна заздалегідь подумати, де ще можна придбати необхідні продукти, якщо в одному магазині виникнуть перебої – які магазини є навколо, скільки їх, як добиратися.
Тобто йдеться не про те, щоб нічого не робити й просто заспокоювати себе словами «панікувати не треба». Підготуватися можна – але свідомо.
За словами психолога, саме так людина знову отримує те, чого їй бракує в умовах невизначеності – відчуття контролю. Але вже не через панічне скуповування, а через свідоме рішення.