Роман Фединяк – один з тих нових молодих облич у політиці, на які в українському суспільстві існує актуальний запит. Романові 25 років, він є львівським підприємцем, а за плечима має досвід громадської та волонтерської діяльності.
Він – молодий політик, адже лише вдруге кандидує на виборах, цього разу – до Львівської обласної ради за списком партії «Слуга Народу».
- Громадською діяльністю я займаюся з 16 років і перша моя активна громадська діяльність припала на часи Євромайдану. На той час я був активним учасником львівського Євромайдану, ми мобілізовували студентів, неодноразово стукали в двері тодішнього голови Львівської ОДА, керівника обласного управління міліції й добивалися одного: аби у Львові не повторився київський сценарій з розгоном студентів 1 грудня. Ми хотіли максимально убезпечити студентів.
Після Майдану було волонтерство й одним з великих проєктів стало відновлення бібліотечного фонду звільнених територій Донбасу. На той час ми розуміли, що однією з причин того, чому там почалися сепаратистські рухи, була відсутність україномовного продукту як такого, тому на той час люди інформаційно були ближчі до нашого східного «сусіда». Тому ми відновлювали бібліотечний фонд: збирали тут україномовну літературу й тонами передавали її туди й відновлювали бібліотеки.
- Чому ви вирішили кандидувати до обласної ради, яка Ваша мета?
- Я кандидую з командою Президента, був довіреною особою ще кандидата в президенти Володимира Зеленського. Тому я рухаюся з його командою, буду пробувати себе тут – на обласному рівні.
На рівні Верховної Ради й Президента є розуміння того, які зміни відбуваються, але тут, на місцях, надалі керують дрібні місцеві феодали. Це треба змінювати й робити так, аби до прийняття рішень були долучені нові люди, молоді люди, громадяни з активною життєвою позицією. В наших списках є багато військових, волонтерів, науковців, й всі ці люди є порядними. Тому можу сказати, що в цих списках немає жодної людини, яка йде, аби заробляти гроші. Мені імпонують Максим Козицький та його команда, мені імпонують львівські народні депутати, які працюють від «Слуги Народу», маємо з ними повне взаєморозуміння та ефективну комунікацію. Це дійсно та команда, де ти маєш можливість мати власну думку, й це для мене, як молодої людини, є основним критерієм, бо маю тут повну свободу дій.
- З якими ідеями йдете в обласну раду? Чи вже бачите пріоритетні напрямки, за якими хотіли би працювати?
- Я вже чотири роки займаюся підприємницькою діяльністю, я молодий підприємець. Напевно, одним з основних акцентів робив би – розвиток молодіжного підприємництва, як такого, та популяризацію його на рівні області.
Я кандидую від Львівського округу, тобто Личаківського, Франківського та Сихівського районів. Дуже часто люди думають, що обласна рада на рівні міста не може нічого вирішити, оскільки обласний бюджет немає жодного стосунку до міського. Це не так, бо у Львові є дуже багато комунальних підприємств, які перебувають на балансі Львівської обласної ради. Це є медичні установи, культурні установи. Й там потрібно наводити порядок, тобто має бути проведений широкий аудит підприємств, які є на балансі обласної ради. Треба зрозуміти, чому ряд підприємств, особливо зараз, під кінець каденції, розпродаються. Тобто, другий мій пріоритет – провести аудит підприємств, які є на балансі обласної ради, аби зрозуміти, чи ефективно там використовуються кошти.
Третя ініціатива стосується більше комунальної сфери. Тут так само відштовхуюся від свого округу, бо маємо дуже велику проблему зі старою комунальною інфраструктурою, зокрема, це будинки, збудовані в 60-х роках минулого століття. Я спілкуюся з мешканцями й розумію, що проблеми всюди однакові – ці будинки розвалюються, а комунальні підприємства є недієвими. Відповідно, будемо лобіювати створення програми з енергозбереження та модернізації старих радянських будинків за прикладом Польщі. Там в 1995 році провели дуже успішну кампанію й на сьогодні бачимо, що всі старі радянські будинки там відновлено. Це є економічно обґрунтовано, оскільки така програма не передбачає великого залучення коштів місцевих бюджетів, натомість основну частину фінансування під ці програми дають міжнародні донорські організації. Але в нас є така проблема, що люди про це не знають, тож потрібна інформаційна кампанія й навчання людей, яким чином через ОСББ запроваджувати такі програми з енергозбереження.
- Ви говорили, що один з пріоритетів – це покращення менеджменту, як щодо області загалом? Україна активно діджиталізується, чи могло би це бути корисним на Львівщині?
- Шляхом діджиталізації, шляхом того, що Україна має переходити на електронний документообіг в першу чергу, ми можемо запровадити електронні послуги на рівні комунальних підприємств, аби люди мали можливість користуватися ними онлайн. По-друге, важливо створити умови, які будуть максимально дебюрократизовані. Тобто навіть ті люди, що не мають доступу до інтернету чи старше покоління, яке на жаль, не може користуватися тими самими мобільними додатками, аби вони максимально комфортно, на прикладі тих же ЦНАПів, користувалися тими чи іншими послугами, але з мінімальною кількістю використання будь-яких паперових документів. Мова йде про ті всі довідки, які зараз нікому не потрібні, а просто є частиною звичайної системи. Звичайно, це має йти згори, з національного рівня, але на місцях так само є дуже багато прецедентів, коли вимагаються ті чи інші довідки, які не мають жодного сенсу, жодної сили. Як такого механізму впровадження цих змін ми ще не маємо, бо треба спочатку зануритися в це середовище, поспілкуватися з експертами щодо того, як максимально спростити весь процес.
- Продовжуючи тему молодіжного підприємництва, що ще могло би бути покращено на Львівщині в плані роботи з молоддю?
- На рівні обласної ради та обласної адміністрації проводиться досить ефективна та правильна робота з молоддю в питанні патріотичного виховання. Цьому треба віддати належне. Але є така категорія молоді, як підприємці-початківці чи люди, які лише хочуть заснувати власну справу. Починаючи робити ті чи інші дії, вони однозначно стикаються з проблемами з місцевою владою. На такому етапі люди ще не до кінця орієнтуються, як зареєструвати фізичну особу – підприємця, як правильно та за якими категоріями платити податки тощо. Я це знаю по собі, бо коли починав справу, стикнувся з такою ж проблемою і якби не друзі-підприємці, які щось підказали, я би не зміг нічого зробити. Тому вважаю, що на рівні обласної влади має бути запроваджена комплексна покрокова програма про те, яким чином людині, яка має ідею та бізнес-план, або навіть і не має його ще, заснувати свою справу. Тобто має бути розроблена дорожня карта і програма, з чого молодій людині починати. Це одна з ідей, які вже будуть більш предметними пізніше.
Зараз у списках багатьох партій ми бачимо молодих людей, багато хто з них є також підприємцями, тож, думаю, вони мали би таку ініціативу підтримати.
- На парламентських виборах Ви по своєму округу конкурували з досвідченими політиками й отримали непоганий результат (3-є місце й 19,5% голосів). На Вашу думку, в чому Ваша перевага для виборців, які прийдуть 25 жовтня на дільниці?
Після Майдану я міг кандидувати майже з кожною політичною силою. Тоді активних студентів-майданівців політичні партії агітували до себе в списки. Я розумів, що там і далеко не було правди, тому я свідомо відмовився від цього й прийняв рішення піти в політику лише тоді, коли побачив яскравого лідера, людину, яка йде до влади не для того, аби відстоювати власні меркантильні інтереси, а для того, аби робити якісні зміни. І зараз це дійсно той запит, якого потребує суспільство.
* публікація підготовлена виборчим штабом партії «Слуга народу»