На українські екрани вийшов фільм Девіда Мішо «Ровер». Фільм, учасник цьогорічного Каннського кінофестивалю, за жанром є антиутопією, історією про виживання у світі, що поринув у хаос і злочинність.
Назва фільму - «Ровер» («Волоцюга») - точна характеристика головного героя Еріка (Гай Пірс). Події картини розгортаються в недалекому майбутньому в пустелі Австралії.
Після всесвітньої кризи світ занурюється в хаос, довкола панують злидні та кримінал. Останню цінність Еріка - автомобіль - викрадає банда небезпечних грабіжників. З цього моменту метою героя стає помста.
Його супутником та заручником стає один із членів банди - молодий хлопець Рей (Роберт Паттінсон). Рей - брат одного з членів угруповання, занадто м’який, щоб бути повноправним її членом. Проте не варто забувати, наскільки сильно може змінитися людина, коли їй нічого втрачати.
І хоча молодому та успішному акторові Роберту Паттісону без сумніву є що втрачати, він, звільнившись від знаменитої вампірської саги «Сутінки», відчайдушно намагається змінюватися. Для Паттісона важливо подолати свій усталений імідж, який хоч і приніс акторові шалену славу серед дівчаток-тінейджерів, проте не дає можливості критикам говорити про нього як про поважного актора. Паттісон міняється: він зіграв у двох фільмах Девіда Кроненерга, «Космополісі» та «Мапі зірок», в «Любому другові» за Мопассаном. І от тепер – у «Ровері».
Про всі свої зусилля актор розповів під час прем’єри фільму у Каннах.
Яким є ваше акторське життя сьогодні?
Зараз у мене, як у актора, прекрасне життя, але я намагаюся знайти якомога більше різних і складних ролей. Тепер лише від мене залежить показати те, на що я здатний! Дуже хочу, щоб мене переоцінили як актора.
Чим відрізнялась ваша роль у «Ровері» від інших робіт?
Ця роль вимагала більше сил, ніж всі зіграні мною ролі раніше. Це було дуже цікавим і важким завданням для мене. Я був змушений дозволити емоціям та інтуїції повністю керувати собою.
Важко все ж таки не запитати про «Сутінки». Як ви ставитеся до того періоду у вашому житті?
Коли ти стаєш частиною такої неймовірно популярної франшизи як «Сутінки», це затьмарює все, що ти робиш крім цієї ролі до того часу, поки це є частиною суспільної свідомості. Зараз, принаймні, такий фільм як «Голодні ігри» привертає настільки ж велику увагу.
Те, що увага публіки більше не сконцентрована на «Сутінках» позитивно позначається на мені, оскільки я можу звільнитися від того уявлення, яке склалося про мене завдяки моєму персонажу в «Сутінках».
Але я маю попри все бути дуже вдячний «Сутінкам» за те, що ці фільми зробили для мене.
Ви задоволені тим, як складається ваша кар’єра?
Я дуже щасливий, що досяг того, що в мене є зараз. Я можу рухатися далі, залишити свій слід і подивитися, як високо я можу піднятися. Раніше мені не доводилося хвилюватися про те, проваляться мої роботи чи ні, тому що я знав, що через кілька місяців я все одно буду зніматися в наступному фільмі саги.
Тепер, коли такого почуття безпеки більше немає, я перебуваю в тому ж становищі, що й інші актори. Мені потрібно весь час доводити, що я чогось вартий, і шукати цікаві фільми, які, я сподіваюся, будуть досить успішними.
Як ви ставитеся до ролі кінозірки?
Я навчився давати раду з чим завгодно і не дратуватися з приводу зайвої уваги. Перш за все актор прагне схвалення з боку глядачів. По-друге, це означає, що люди цінують твою роботу. Таким чином, безглуздо дозволяти увазі шанувальників дратувати, це суперечить здоровому глузду і виглядає так, ніби ти здався.
Загалом я живу так, як хочу, мені просто треба бути обачним при виборі місць, які я відвідую і стежити за тим, як довго я там залишаюся.
Мені дуже подобається, що у мене є можливість подорожувати по всьому світу. Поїздка на такий кінофестиваль як Каннський чи промо-тури моїх фільмів у різних країнах - це неймовірно цікавий досвід.
Що змінилося в вас після «Сутінок»?
Я подорослішав. Тепер я набагато краще розумію, куди веде мене життя. Це просто чудово знати, що всі дороги в світі відкриті для тебе, і лише від мене залежить, як багато я зможу досягнути.