У нас є інструкції на всі випадки життя. Навіть на воєнний час. Летить ракета – варто йти в укриття. Бачиш вибухи – ховайся і не повідомляй ворогу. Від інформаційний атак і збочених фактів теж можна себе захистити. Критичне мислення – це наше укриття. Не від ракет, а від ІПСО, що їх проводить Російська Федерація.
У російської пропаганди є три основні аудиторії: внутрішнє населення, яке намагаються залучити до війни, українці (на нас намагаються посіяти паніку та злість на військово-політичне керівництво) та іноземний соціум. На країнах колективного Заходу Росія зосереджується не перший рік; низка пропагандистів, що працюють на велику кількість глядачів, читачів чи слухачів – як от екс-ведучий Fox News Такер Карлсон, колишній офіцер із США, якого було засуджено за педофілію Скотт Ріттер. Обидва поширюють тези російської пропаганди на західну аудиторію.
Російська пропаганда в Німеччині
Іноді Росія намагається вставляти ІПСО в простір держав, які у військовому, політичному та фінансовому аспектах підтримують Україну під час повномасштабного вторгнення.
Так, наприклад, Кремль посилив пропаганду на Німеччину. Російська влада адаптувала зміст і тональність своїх кампаній дезінформації до військових дій проти України, що проводяться ними, а також до громадських дебатів у Німеччині та в усьому світі. При цьому спотворена подача інформації та поширення Росією неправдивих відомостей спрямовані на легітимізацію президента РФ Владіміра Путіна та утримання його при владі, каже експерт у галузі контррозвідки BfV Бодо Беккер.
Один із таких прикладів – ролик «Хайль Зеленський». Його активно розповсюджували російські держЗМІ та блогери, видаючи за німецький продукт, але журналісти з'ясували, що в ній знялися російські актори. У відео критикувалася допомога ФРН Україні. Ролик «транслює», що усі 22 мільярди допомоги від Німеччини отримав чи не сам президент Зеленський. «Допомога для пана Зеленського», – читаємо у документі актриси-чиновниці.
Битва за Wi-Fi
Трохи раніше російські пропагандисти поширили фейковий сюжет нібито від Deutsche Welle, в якому розповідається про польський антиукраїнський флешмоб.
За словами пропагандистів, громадяни Польщі вигадують образливі назви Wi-Fi щодо українців, тим самим демонструючи своє ставлення до них. Насправді такого сюжету не існує, кажуть у Центрі протидії дезінформації. Це можна перевірити на офіційних сторінках інформаційного ресурсу. Російські пропагандисти свідомо створюють подібні фейки, щоб розсварити народи Польщі та України.
Зусилля
Важливою складовою інформаційного протистояння з Кремлем є залучення міжнародних журналістів до російсько-української війни. Зокрема, їхні візити до нашої країни, каже головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
«Вони мають побачити все на власні очі. Потрібно пояснювати їм, що відбувається. Витрачати певний час на спілкування з ними. Взагалі інформаційна складова дуже важлива – я пригадую, коли Україна звільнила Херсон, у нас була заборона на те, щоб закордонні журналісти потрапили туди…Але часто було питання від іноземних журналістів – а, може, вас у Херсоні не дуже чекають? І коли ці журналісти опинилися одразу після звільнення у місті і зробили свої матеріали, усі питання відпали. Тому що вони показали картинку, наскільки люди були раді бачити українські прапори», – пояснює Іван Ус.
«Росія створює атмосферу, де люди не можуть відрізнити правду від брехні. Вони не хочуть, щоб ти вірив в те або в інше. Вони хочуть, щоб ти не довіряв взагалі нікому», – пояснює депутатка Європарламенту (Німеччина) Віола фон Крамон-Таубадель.
У Кремлі не зосереджуються на тому, аби люди довіряли їм. Вони намагаються посіяти наратив «Не все так однозначно» або ж «Ми не знаємо всієї правди». Якщо в Росії люди справді вірять у пропаганду, то в Європі намагаються боротися з джерелами дезінформації.
Цього літа ЄС ввів санкції проти російських компаній, які поширювали пропаганду про війну.
Рада Євросоюзу ухвалила рішення ввести обмежувальні заходи проти 7 російських фізичних осіб та 5 організацій, відповідальних за проведення кампанії маніпулювання цифровою інформацією під назвою «RRN» (Recent Reliable News), спрямованої на спотворення інформації та поширення пропаганди на підтримку агресивної війни Росії проти України.
Ця кампанія, в якій брали участь державні органи чи органи, афілійовані з російською державою, базувалася на підроблених веб-сторінках національних ЗМІ та державних веб-сайтів, а також фейкових аккаунтах у соціальних мережах.
«З цими новими списками ми посилаємо сильний сигнал, що ми знаємо, як вони маніпулюють нашим інформаційним простором і як вони діють. Ми сильні в своїй рішучості запобігати цим загрозам, стримувати їх і ефективно реагувати на них за допомогою нових інструментів», – розповідав глава дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель.
Упродовж повномасштабної війни Росії проти України ЄС розробив свої інструменти та підходи для боротьби з маніпулюванням іноземною інформацією та втручанням (FIMI). Санкції – це частина цієї політики.