Режисер-дебютант Бен Леонберг створив горор, у якому моторошні події, що відбуваються в «будинку з привидами», показані з погляду собаки, який прагне захистити від зла свого улюбленого хазяїна за будь-яку ціну.
Голлівудські критики порівнюють цю стрічку з «Хатіко» для фанатів горору, адже чотирилапий герой самотужки протистоїть потойбічним силам. Також відзначають чудову роботу з собакою-актором. 9 жовтня фільм виходить у кінотеатрах України.
Що робить фільм незвичним
Це міг би бути звичайний фільм жахів про будинок із привидами, але натомість стрічка є справді унікальною, адже всі події в ній показані з погляду собаки. І саме песику – чемному і доброму ретриверу Інді – доведеться самотужки боротися проти темних сил.
Історія починається з того, що Інді вирушає у нову пригоду зі своїм хазяїном і найкращим другом Тоддом (Шейн Єнсен із серіалу «Закон і порядок»). Вони залишають міське життя заради давно порожнього сімейного будинку Тодда в сільській місцевості. Від самого початку глядачі розуміють дві речі: по-перше, Інді з підозрою (і вочевидь небезпідставною) ставиться до моторошного старого будинку, а по-друге, любов песика до його хазяїна є абсолютною і непорушною.
Інді одразу починає досліджувати підозрілі порожні кути будинку та відчувати невидиму для інших присутність якихось потойбічних істот. Окрім того, він отримує попередження від іншого, давно померлого собаки, і ще Інді переслідують видіння жахливої смерті попереднього мешканця будинку.
Коли Тодд несвідомо починає піддаватися впливу темних сил, Інді змушений битися зі злою сутністю, яка має намір затягнути його улюбленого хазяїна у потойбіччя.
Режисер-дебютант – і водночас викладач кіновиробництва
«Стівен Кінг – один із моїх найбільших натхненників у жанрі жахів – часто каже, що його ідеї походять від питання “Що, якщо...”. Що, якщо письменник-алкоголік застрягне зі своєю родиною в готелі з привидами? (“Сяйво”). Що, якщо дівчина-підліток, над якою знущаються, виявить, що має телекінетичні здібності? (“Керрі”). І ось ще 2012 року, коли я дивився початок фільму “Полтергейст”, мене вразило “що, якщо”, від якого я не міг відірватися: що, якщо сімейний собака був єдиним, хто знав, що в будинку є привиди? І “Хороший хлопчик” – наслідок цього запитання», – каже Бен Леонберг, для якого фільм є режисерським повнометражним дебютом.
Бен виступив не лише режисером, але й оператором і співавтором сценарію (разом із Алексом Кенноном). А ще – спродюсував стрічку разом із своєю дружиною Карі Фішер.
А поки цей фільм не вийшов у прокат, не варто нудьгувати! Адже в онлайн-кінотеатрі SWEET.TV можна знайти світові та українські новинки кіно, перевірену часом класику, культові серіали та інші унікальні кінопропозиції. Зі SWEET.TV вечір гарантовано буде цікавим
Утім, хоча в кіно Бен є режисером-дебютантом, він аж ніяк не новачок в аудіовізуальній індустрії. Леонберг багато років приділив виробництву теле- і VR-контенту та комерційної реклами. Він отримав ступінь магістра образотворчих мистецтв із режисури в Колумбійському університеті, де потім викладав понад п’ять років. А зараз Леонберг викладає кіновиробництво на бакалавраті Університету штату Монтана. І тепер, сходивши в кіно на «Хорошого хлопчика», студенти Леонберга, певно, отримають найкраще свідчення компетентності свого викладача – і заразом майстер-клас, як знімати справді цікаве і оригінальне, але при цьому стовідсотково жанрове і глядацьке кіно.
Пес Інді в ролі… пса Інді
Головну роль у фільмі Бена Леонберга і Карі Фішер зіграв їхній власний пес, якого насправді звати Інді.
«Коли твій головний актор – пес, то ти мусиш забути про всі традиційні правила кіновиробництва. Протягом трьох років ми з моєю дружиною працювали відповідно до графіку нашої “зірки” і всіма способами стимулювали Інді на “акторську гру”. Ми провокували його дурними звуками, фіксували в конкретних положеннях і заманювали смаколиками на потрібні маршрути у нашому “будинку з привидами”. Усі сцени з Інді знімалися на закритих майданчиках, щоб ми могли підтримувати його зосередженість, і я зрештою сам почав зніматися у фільмі лише через те, що я – один з двох людей, яких Інді справді любить і слухає. На щастя, я завжди вірив, що найкращі фільми з’являються завдяки обмеженням, а не всупереч їм. І горор, зокрема, на мою думку, процвітає саме завдяки винахідливості, а не бюджету (який у нас був доволі обмежений)», – розповідає Бен.
Сила собачої любові
Попри обмежений бюджет і технічні складнощі, Бену та Інді вдалося створити справді захопливий і моторошний фільм, який водночас є дуже емоційним і змушує справді переживати за відважного чотирилапого головного героя.
Дехто навіть жартома називає стрічку «”Хатіко” для фанатів горору». Але жарти жартами, та «Хороший хлопчик» і «Хатіко» справді мають дещо спільне, а саме – обидва фільми, нехай і в різних жанрах, але розповідають одну й ту саму історію величезної і безумовної любові собаки до свого хазяїна. Любові, заради якої вірний пес готовий абсолютно на все.
«Найсильніше враження, і те, що надає фільму його емоційної сили, – це непохитна вірність Інді його улюбленому хазяїну та готовність пса зробити практично що завгодно, щоб того захистити», – підтверджує цю думку оглядач The Hollywood Reporter.
«Хороший хлопчик» зворушує та лякає одночасно.