Австрійська та радянська влада закрили багато монастирів і храмів. Їх по-різному пристосували для нових функцій, декотрі з них завдяки добрій акустиці і збереженому органу почали використовувати для проведення концертів. У чинних храмах також час від часу влаштовують концерти духовної музики. Однак є й такі, які втратили свою релігійну функцію і використовуються як органні зали. ZAXID.NET розповідає про такі храми, серед яких не тільки костели, але й синагога.
Львів
Львівський органний зал функціонує у колишньому костелі Марії Магдалини. Це будівля XVII ст, яку звели отці-домініканці за межами міських укріплень. Через століття костел перебудували у бароковому стилі, добудували вежі, оздобили скульптурами Севастьяна Фесінгера. З 1780-х рр. до 1922 року у монастирі діяла жіноча в’язниця. Сучасного вигляду будівля набула завдяки архітектору Юліану Захаревичу.
Коли ансамбль домініканських будівель передали Львівській політехніці, там розмістили одну з кафедр. А в костелі встановили дуже інноваційний на той час орган фірми Gebrüder Rieger. Зараз він один із чотирьох, що існують у Львові (до війни було 40). Під час ремонтів у вбиральні, яку облаштували в радянські часи, виявили розписи Генрика Розена.
Органний зал став майданчиком для поєнання різних видів мистецтва: музики, кіно, художнього мистецтва, театру та інших. З кінця 2018 року там також функціонує галерея, де виставляють роботи живописців, фотографів та колекціонерів. У залі є колекція роялів XIX - XX cт. Органний зал у партнерстві з Галицьким музичним товариством та музичною агенцією Collegium Management формує унікальний культурний хаб для популяризації української класичної музики.
Самбір
Органний зал у Самборі на Львівщині працює у приміщенні, яке збудували монахи-бернардини у 1698 році. Там був їхній монастир і костел святого Станіслава. На цій ділянці до XV ст. було кладовище із капличкою. Потім там спорудили дерев’яний костел, а коли його спалили татари, монахи взялися за зведення мурованої будівлі. Це була оборонна споруда за міцними стінами і огорожею. Після цісарського скасування ордену бернардинів у монастирі розмістили окружний уряд, згодом – повітову поліцію, гімназію. На початку XX ст. всі монастирські будівлі знесли і збудували приміщення повітового суду та в’язниці.
Будівлю костелу відреставрували і 1987 року пристосували під концертний зал органної музики. Приміщення має унікальну акустику: відлуння звуку триває 6,5 секунд. Зараз там поруч працює коледж культури та мистецтв, викладачі якого щосуботи організовували концерти у довоєнний період. Зараз концерти відбуваються періодично для збору коштів на ЗСУ, також там прощаються із загиблими героями.
Рівне
Неоготичний костел святого Антонія у Рівному вже третій на цьому місці, він зведений на місці трьох попередніх. Його збудували у 1899 році, а вже через століття замість духовного співу там почала лунати класична музика. Спочатку костел був найвищою спорудою у місті, однак первісний вигляд храму дещо змінили: після Другої світової війни демонтували шпилі та верхній ярус кутових веж. Після закриття костелу спершу там працював кінотеатр, а потім будівлю передали обласній філармонії.
400-літня реліквія – вівтарна ікона Богородиці, яка зберігалася там ще з першого дерев’яного костелу, зараз перебуває у Польщі. Дуже цінний орган викинула радянська влада. Нинішній орган висотою 6,5 м має три мануали, 43 регістри, майже 3000 труб і важить 12 тонн. З 1987 року це зал камерної та органної музики філармонії та пам’ятка архітектури місцевого значення.
Ужгород
Закарпатська обласна філармонія також облаштована у храмі – в колишній синагозі ашкеназі. Споруда на набережній в центрі Ужгорода привертає увагу східною мавританською стилістикою. Синагогу на 900 людей збудували на початку XX століття автори віденської синагоги – угорські архітектори Ференц Саболч та Дюла Папп. Рожевим мармуром виклали цоколь, стіни – із цегли і червоних плит, на віконних порталах – червоний штучний мармур.
Хоральну синагогу збудували на замовлення ортодоксальної спільноти євреїв-ашкеназі на місці згореної синагоги XVIII століття. Тоді над головним входом була велика зірка Давида та написи івритом. На даху були скрижалі з Мойсеєвими заповідями. Коли будівлі змінили призначення, їх замінили лірою – символом музики. Прозорий купол покрили бляхою, а вежі та декор демонтували. Нацисти під час окупації облаштували у синагозі конюшню. А після Другої світової аварійну будівлю радянська влада передала міністерству культури. Відтоді там працює обласна філармонія.
Просторе приміщення розділили на два поверхи. Внизу облаштували вестибюль, на другому поверсі – велику концертну залу та сцену. Розкішне оздоблення колон і стелі збереглося. Пізніше поруч добудували ще одне триповерхове приміщення для малої концертної та репетиційної зали. Великий концертний зал на другому поверсі вміщає 500 осіб. У 1974 році поряд добудовали триповерховий корпус для зали на 360 місць, репетиційного приміщення. Всередині є орган на 2250 труб. Тут працюють симфонічний, духовий і камерний оркестри, камерно-інструментальний ансамбль.
Чернівці
Зал органної та камерної музики у Чернівцях працює у колишній вірменській церкві св. Апостолів Петра і Павла. Вірменська громада, що жила у Чернівцях, на поч. XIX ст. молилася у костелі. Згодом за зібрані гроші почала будувати свій храм. До збірки долучився цісар Австро-Угорщини, а місто подарувало ділянку для будівництва. Його освятили 1875 року. Автором цього неоготичного проекту був архітектор, що створив чернівецький шедевр – резиденцію митрополитів (нині – університет) – Йозеф Главка. Останнім настоятелем храму був брат винахідника гасової лампи Лукасевич.
У 1986 році вірменську церкву передали Чернівецькій філармонії для концертів органної музики. Приміщення церкви реконструювали, а чеська фірма виготовила новий орган. Проте богослужіння у храмі також відновили.
Київ
Національний будинок органної і камерної музики України також працює у колишньому костелі – святого Миколая. Гарна акустика і неоготичний інтер’єр сприяють тому, щоб відвідувачі максимально насолодилися звучанням музики. Проект і будівництво храму здійснювали під керівництвом талановитого Владислава Городецького, автора будинку з химерами. Недарма його називали київським Гауді – шпилі костелу дуже нагадують іспанську Саґраду Фамілію. Під час будівництва фундаменту храму вперше у Європі застосували бетонні набивні сваї, у конструкціях використали новий на той час будматеріал – залізобетон.
Орган зібрали спеціально для концертного залу майстри чеської фірми Rieger-Kloss. Він мав 55 регістрів, 3846 труб різних розмірів (від 13 міліметрів у діаметрі до 6 метрів у довжину) з металу, чорного та червоного дерева. Широкий тембр звучання дозволяв виконувати на органі твори різних стилів. Унікальний орган знищила пожежа у 2021 році.