Як усі ми знаємо, нещодавно відбулися вручення Оскарів, і увесь цивілізований світ вже до лютого 2009-го встиг передивитися найважливіші картини 2008-го року. Чомусь у нас ці фільми показувати не збираються, ні «Рестлера» Ароновського, ні «Бенджаміна Баттона» Фінчера, ні скандальної «Гомори» (Гран-прі у Каннах), а що вже й говорити про «Мільйонера з нетрів»...
Натомість ми маємо найсвіжіші, проте не найкращі комерційні «хіти» з Голівуду. Мова йде про супер-пупер блокбастер «Хранителі», прем'єра якого відбулася навіть скоріше, ніж у США, - 5 березня.
Зізнаюсь чесно, мене б зовсім не привабив цей фільм, якби не ім'я режисера Зака Снайдера. Так, так саме того Снайдера, який зняв «300 спартанців». Від цієї картини я також чекав новаторського і експериментального підходу до зображення і техніки зйомки, проте отримав ще один шаблонний фільм про супергероїв у дурнуватих костюмах і масках.
«Хранителів» (The Watchmen) знято на основі однойменної серії коміксів Алана Мура і Дейва Гібонса, яку було видано у 1986-87 роках. У вигаданому світі Мура команда супергероїв брала активну участь у громадському житті США, починаючи з 30-х років - вони «чистили» вулиці від покидьків, воювали у В'єтнамі, виконували сумнівні замовлення уряду, аж поки їхню діяльність не заборонили у 70-х роках. Дехто з героїв потрапив у психушку, дехто покінчив із собою, а інші пристосувались як хто умів. Комедіант (Джері Морган) почав брати участь у таємних проектах уряду, доктор Мангеттен (Біллі Крудуп) - працювати над науковими розробками, одночасно живучи в цивільному шлюбі з Лорі Юпітер (Малін Екерман), Озімандіас (Метью Гуд) став успішним бізнесменом, Нічна Сова (Патрік Вілсон) просто почав бухати пиво, і лише один псих на ім'я Роршах (Джекі Хейлі) надалі патрулював вулицями і наводив жах на злочинців.
Усе б так і тривало, але у 1985 році за таємничих обставин вбивають Комедіанта. Усі думають що це звичайне пограбування, але Роршах переконаний, що ця історія не зовсім чиста. Він попереджає усіх колишніх суперів, що на них полюють, і береться розслідувати вбивство. Тим часом Лорі Юпітер покидає доктора Мангеттена, який настільки занурився в науку, що не має часу з нею покохатися, і переїздить до Сови, якого у світському житті кличуть Ден. Незабаром роблять замах на життя Озімандіса, Роршаха підставляють і запроторюють до в'язниці, Мангеттена звинувачують у нескоєних злочинах і він, нахнюпившись, подається на Марс. Лорі з Деном, знайшовши спільну мову, одягають свої занафталінені костюмчики і йдуть рятувати світ, у перервах між справами займаючись сексом у супердирижаблі.
Здавалось би, все йде добре, тому що суперпенсіонери знову у грі, але світові загрожує ядерна війна, і нашим героям доведеться попітніти і дізнатися, який злий геній стоїть за цією таємничою змовою проти усього людства.
***
Снайдер починає фільм у дусі «Міста гріхів» - Роршах блукає темними вуличками у пошуках вбивці, одночасно роздумуючи, який цей світ хтивий і паскудний. Детективна лінія тягнеться десь до середини фільму (який триває майже ТРИ години!), а потім стає вже гірше - закінчується детектив і починаються «розборки маски-шоу» з усіма спецефектами та казковою анімацією. Темп оповідання СТРАШЕННО повільний, ба навіть нудний, автори намагалися додати джазу за допомогою бойових та еротичних сцен, проте це не рятує ситуацію. Я здіймаю шапки перед тими, хто по-геройськи висидів у кінотеатрі до фіналу, який, до речі, перекреслив цей фільм взагалі. Сценаристи придумали нестандартний кінець, де герой не перемагає антигероя, а дає себе переконати в тому, що заради мільйона треба пожертвувати тисячею і всі будуть щасливі. Може комусь і до вподоби така нігілістична філософія, проте вона швидше антигуманна, але це чомусь не засмутило авторів. Хто зна, може злий геній за допомогою Фабрики Мрій готує людство до нових випробувань?
***
Щодо акторської гри, то ситуація трагічна: Біллі Крудуп грає голубого (в прямому сенсі) Мангетенна, який ходить як робот і трясе перед камерою своїм (перепрошую) причандаллям; Вілсон грає невпевненого в собі лузера Дена, а Малін Екерман травмовану в дитинстві Лорі, і гра їхня не дуже вдала.
Дещо краща ситуація із жорстоким і одночасно веселим Комедіантом (Джері Морган), а Джекі Хейлі заслуговує на похвалу за роль психопата Роршаха - типа, в якого на білій масці постійно з'являються і змінюються плями. Для тих, хто не знає, тест Роршаха один із найвідоміших тестів у світі і призначений для виявлення психічної патології. Цієї патології в Моргана багато, він би міг потягатися із самим Леджером, оскільки його герой безпристрасно проломлює черепи і ламає пальці, проте коли розмовляє, то очі його наповнені такою несамовитістю, що не знаєш, в який кут сховатись. Складається враження, що грати психопатів дуже легко. Можливо тому такі яскраві ролі різко вирізняються на фоні всіх інших, як у випадку з Леджером («Темний лицар») чи Морганом у «Хранителях».
***
На найбільшій Інтернет-кінобазі imdb.com фільм Снайдера отримав оцінку 8.2 з 10, але це не означає, що «Хранителі» - добре кіно. В ньому немає ні експериментальної техніки зйомок, як у «Спартанцях», ні вражаючої графіки чи бойових сцен. Фільм занадто довгий і нудний, герої дуже слабкі і непереконливі (за винятком Роршаха), сюжет «кульгає», а посил фільму змушує задуматись - куди ж котиться цей світ зі своїми супергероями?
«Хранителі» - це ще одна примітивна й неактуальна історія, яка пахне нафталіном середини минулого століття, і, думаю, навіть фанатам коміксів навряд чи вона сподобається. Тому можна ствердити одне - краще б Снайдер не знімав цей фільм, а «маски-шоу» краще б залишалися на пенсії.
Режисура, сценарій - 3
Гра акторів - 3
Операторська робота - 4
Спецефекти - 3
Динамічність - 2,5
Подібні фільми: «Коли земля зупинилась»,
Остаточний діагноз: Намарно витрачений час та гроші