Знаєте анекдот:
– Ваша донька курва!
– Але ж у мене тільки син!
– А ви доведіть!
Ну що ж, почнемо.
«Шокуючі борги – 70 мільйонів! Якщо щось ще врахувати/додати/відкопати, то і всі 100 мільйони! Роками орендарі землі роками не платять! Злочинна влада нічого не робить!»
Це фейк.
Цифри вирвані з контексту та зманіпульовані.
Ну відверто.
70, 100 мільйонів, а чого так мало? Може, 200-300? Або 500 – ну бо гарна і кругла цифра! І звучить значно краще.
Особливо на фоні того, що за підсумками 2025-го в бюджет Львова від орендної плати за землю надійшов 821 мільйон. І на хвильку – це на 200 мільйонів більше від тих надходжень, що на початку року нам поставили в план зібрати.
Так получилось? Ні, це кропітка і планова злагоджена робота багатьох людей в департаменті природних ресурсів і будівництва. Зокрема і тих, яких за допомогою ШІ малюють на малюнках різні «ноунейми», що ховаються за фейковими ГОшками).
Цифри завжди говорять самі за себе. І це при тому – нагадаю, бо хтось, виглядає, забув – у нас чотири роки як триває повномасштабна війна:
2022 рік – надходження від оренди землі у міську скарбницю становлять понад 418 млн грн
2023 рік – це вже майже 538 млн грн
2024 рік – 632 млн грн
2025 рік – 821,2 млн грн
Не чув, щоб хоч у якійсь іншій громаді показали таку динаміку збільшення надходжень до бюджету.
Тепер про роботу. За той час, що перебуваю на посаді, нема ні одного кейсу із заборгованістю з орендної плати, щодо якої минув термін позовної давності. Ні одного.
Звичайно, є так звана поточна заборгованість. Це як з оплатою комуналки. Коли заборгованість, яка є станом на цей місяць, перераховується до кінця наступного. І ця цифра не стабільна: цього місяця одна, наступного – інша. Це величина рухома.
Все тримаємо на контролі. І там, де борг залишається, тоді, звичайно, подаємо в суди.
Оренда – це договірні відносини. Хтось платить, хтось не платить. І от тоді судимось. Для цього свого часу, у 2021 році, ми створили при департаменті відділ правового забезпечення. Власне робота юристів департаменту – стягувати заборгованість у бюджет міста.
І тут знову звернемося до цифр.
У час війни відділ правового забезпечення департаменту природних ресурсів і будівництва подав 600 позовів на загальну суму понад 142,5 млн грн! Далі даю статистику за роками, щоб було видно тенденцію – а вона така, що кількість позовних заяв і сума стягнень у судовому порядку тільки збільшувалися:
2022 рік – 69 позовних заяв, 14 062 320 млн грн стягнуто у судах;
2023 рік – 142 позовних заяв, стягнуто 30 007 949 млн грн;
2024 рік – 191 позовних заяв, стягнуто 47 547 254 млн грн;
2025 рік – 194 позовних заяв, стягнуто 50 921 256 млн грн.
Ще один нюанс варто нагадати. Заборгованість, яка виникла через несплату оренди землі в 2025 році, можна стягнути протягом трьох наступних років – тобто часу подати позов є достатньо. Але якщо чесно, наші юристи не люблять розтягувати задоволення: є борг – є позов.
Водночас є і так звана претензійна робота. Це коли ми попереджаємо боржника про незаплачену оренду і даємо йому час виправити це. Коли ж той не реагує і таки не сплачує оренди, тоді однозначно позов у суд.
Не буду перелічувати всі справи, які є сьогодні у роботі юристів департаменту. Назву топ-6 боржників (за розміром боргу), справи яких слухаються в суді щодо стягнення заборгованості за договорами оренди землі:
* ТЗОВ виробничо-транспортне підприємство «Бодекс»: заборгованість з орендної плати за землю – 8 147 968 грн;
* ТЗОВ «Парк Арена»: заборгованість – 3 427 245 грн;
* ТЗОВ «Укр-Євро-Сервіс»: заборгованість – 3 252 193 грн;
* ТЗОВ «Вантажна база ЛЗТА»: заборгованість – 2 865 756 грн;
* ПрАТ «Львівський завод гідромеханічних передач»: заборгованість - 2 049 132 грн;
* ПП «ВЕСТАВТО»: заборгованість – 1 194 710 грн.
Загальна сума тільки цієї «шістки» – майже 21 млн грн.
Принагідно звертаюсь до згаданих підприємств: сплатіть борги, не витрачайтесь на суди, все одно доведеться це зробити – не перетворюйте міську раду на колекторів.
Ну і ремарка насамкінець. Насправді державна політика така, що повною інформацією про боржників у громадах, зокрема щодо оренди землі, володіє податкова. За законом, контроль за сплатою здійснює саме ця служба. Але як свідчить практика – надходження до місцевих бюджетів не є першим пріоритетом в їхній роботі. Саме тому Львівська громада зайняла проактивну позицію і організували цю роботу. Хоч могла би цього і не робити. Як бачимо, маємо дуже добрий результат – ефективне наповнення міського бюджету.