Минулої осені, коли в Україні офіційно оголосили кризу, було багато припущень, що сезон у Карпатах 2008/09 може не відбутися. Українці затягнуть тугіше паски й сидітимуть вдома перед телевізорами.
Все сталося точнісінько навпаки: громадяни щовихідних втікали від кризи покататися на лижах у Карпатах, тим паче, що погода, на відміну від попереднього року, цьому дуже сприяла.
І достеменно відомо, куди саме з'їжджалися українці. Як висловився директор туристичної компанії «Поїхали з нами» Олег Куліков, «українська криза відпочивала на Буковелі». У період від Нового року до Різдва на Буковелі був надзвичайний ажіотаж. Не лише у дні, коли приїжджали перші особи держави, - він тривав і тривав. Автомобілі у корках на під'їзді простоювали до п'яти годин!
Та й у Славському у цей час відвідувачів було багато. Наповненість і баз, і готелів, і приватних садиб досягала ста відсотків. Проте після свят, у середині лютого, коли було мало снігу, тут фактично настала перерва сезону катання на лижах. На Буковелі ж бум тривав.
Активних лижників, з якими спілкувався ZAXID.NET, відповідно до їхніх відгуків про Славське, можна поділити на кілька категорій.
Перші - звичайні туристи з нормальними запитами комфорту. Їх дратує дорога до Славського, підйомники, виїзд на Тростян. Точніше дратували, бо більшість із тих, хто мирився з цим у попередні роки, цьогоріч проголосували за облаштований Буковель. Вони так і говорять: «Буковель - гірськолижний курорт №1 в Україні. Славське, даруйте, - «совок».
Другі - лижники, які люблять і шукають складні траси. Для них Тростян має справжній спортивний інтерес, із цим місцем пов'язано багато спогадів, і вони й досі ладні миритися із відсутністю належної інфраструктури. Так навіть краще, - менше «чайників» на їхньому шляху.
Треті - ті, кому тут напрочуд дешево кататися. Це мешканці Сколівського району або львів'яни, що мають тут родичів.
Є ще четверта, нечисельна категорія людей, які каталися цього року біля Славського - ті, хто завітав сюди вперше, і ті, до кого не дійшла реклама про акцію «Готуй лижі влітку!!!», хто взагалі нічого не чув про Буковель...
Чіткою прикметою цього сезону стало «перебазування» на лижні траси сусідів-франківчан. Ліміт терпіння вичерпався.
Загалом, хоча наприкінці лютого сніг випав, а на Тростяні запрацювали ретраки, «вирівняти» сезон таки не вдалося - туристів було небагато. Як зазначив у коментарі ZAXID.NET командир Львівського гірського пошуково-рятувального загону МНС у Львівській області Михайло Яворівський, для рятувальників «цей сезон не дуже відрізнявся від попереднього, зовсім малосніжного. Практично однакове навантаження. Людей на схилах було небагато. Це, напевне, пов'язано із кризою, але більше - із конкуренцією з Буковелем. Людям потрібен рівень».
Не приховує свого розчарування сезоном і директор бази «Динамо» у Славському Володимир Будулич: «Сезон для нас був не успішний. Нам потрібні значні кошти для покращення інфраструктури, сама «Динамо» цього зробити не може. Ми робимо все, що нам під силу. Витяги цього сезону працювали безперебійно. Виїзд на гору ми теж більш-менш забезпечили. Однак дорога до Славського, її стан, - це чи не дві третіх наших проблем. Нам уже два роки обіцяють, що її внесуть у план фінансування для капітального ремонту. Потрібно, щоб обласна, державна влада звернула на нас увагу. Ми закликаємо рятувати не просто «Динамо», зважаючи на її спортивну історію, а саме Славське як курорт! Це у мене вже просто крик душі».
Зі спілкування із В. Будуличем стало зрозуміло, що «Динамо» потребує інвестора. Ще кілька років тому було розроблено інвестиційну пропозицію про заміну інфраструктури на Тростяні, вартість якої становила 34 млн євро. Першочергові заходи - будівництво генератора, заміна підйомників, встановлення пушок освіження.
Цей план презентували на загальних зборах Славського разом із Генеральним планом селища. Проте, за словами голови місцевої селищної ради Михайла Хрипти, якщо генплан пройшов відповідну процедуру затвердження, то інвестиційна пропозиція «Динамо» - ні.
«Ідеї в їхньому плані закладені добрі, їх реалізація справді покращила б ситуацію на Тростяні. Саме керівництво «Динамо» мало б активніше вести роботу у цьому напрямі. Ми як місцева влада зацікавлені у розвитку туризму у Славському. Проте у нас є першочергові завдання, виконанням яких ми маємо займатися, - організація вивозу сміття, освітлення, водопостачання і каналізування, комунальні дороги. Це наші питання. Розвитком же туристичного бізнесу мали б займатися ті, хто в цьому зацікавлений і може профінансувати. Коштів на виготовлення ґрунтовної технічної документації для модернізації інфраструктури на Тростяні, Грабовці у нас просто нема. Ми можемо забезпечити сприяння у виділенні землі, юридичному супроводі тощо. Детальним пооб'єктним плануванням з технічною документацією на окремі об'єкти інфраструктури мали б займатися вони».
Такої ж думки дотримується і начальник головного управління містобудування, архітектури та просторового розвитку Львівської облдержадміністрації Степан Лукашик. «Як такої інвестиційної заявки нам не подавали. Щоправда, відбулося кілька зустрічей із представниками «Динамо», району, під час яких обговорювали питання інфраструктурних покращень на горі Тростян, про потребу будівництва нових витягів, крісельної дороги тощо. Тобто попереднє обговорення питання було, навіть є попереднє бачення, як його вирішувати, - прокоментував він ZAXID.NET. - Сподіваюся, робота у цьому напрямі триватиме надалі. Пропозиції для інвесторів, ініціатива мають іти власне від «Динамо», оскільки вони орендують цю землю, утримують там свої об'єкти витяг, і без їхньої згоди жоден інвестор не зможе туди зайти працювати».
Схоже на те, що «Динамо», хоч і намагається вести пошук інвесторів, як це засвідчив В. Будулич, однак не використовує або й не знає досконало практики і всього спектру сучасних способів лобіювання і залучення інвестицій.
Проте головну перешкоду, яку назвав В. Будулич і на яку вказують усі, хто хотів би приїжджати до Славського, - розбиту дорогу - мають таки усунути до початку нового гірськолижного сезону. «Цього року її фактично буде побудовано. Тобто передбачено не якийсь ямковий ремонт, а капітальний за понад 40 млн грн. Зараз відбудеться тендер. Також Львівська обласна рада затвердила кошти на ремонт комунальних доріг у Славському. Тобто до початку наступного гірськолижного сезону ми отримаємо й одне, і друге», - запевнив ZAXID.NET голова Львівської облдержадміністрації Микола Кміть.
Начальник рекламного відділу ТзОВ «Скорзонера», що господарює на Буковелі, Володимир Юзюк:
Гірськолижний сезон 2008/09 був для нас однозначно успішним. Кількість гостей збільшилася практично вдвічі, порівняно з попереднім сезоном. У нас відпочивали, каталися на лижах понад 1 млн туристів. І, що особливо приємно, кардинально збільшилася кількість туристів з-за меж України - з Росії, Білорусії, Молдавії, Румунії.
Організована на Буковелі інфраструктура ще має запас міцності, навіть без будь-яких покращень ми зможемо прийняти у наступному сезоні до 1,5 млн туристів.
Однак ми уже прийняли рішення, що все-таки робитимемо покращення. До початку наступного сезону буде збільшено кількість ліжко-місць, трас і парковок.
Фото зi сайту www.stejka.com