Американська кіноакадемія оголосила список фільмів, які претендують на потрапляння до номінації «найкращий фільм іноземною мовою». Цього року у «перегонах» візьме участь рекордна кількість фільмів.
92 країни подали заявки до розгляду на участь у конкурсі. Минулого року фільмів було 85. Вперше в конкурсній програмі візьмуть участь фільми з Гаїті, Гондурасу, Лаосу, Мозамбіку, Сенегалу та Сирії.
Проте цього року у списку опинилося набагато менше відомих імен та фестивальних фаворитів, ніж минулого року.
Номінантів буде оголошений 23 січня 2018 року. Вручення нагород відбудеться 4 березня.
«Рівень чорного»
Нагадаємо, що Україна висунула на «Оскар» «Рівень чорного» Валентина Васяновича. Також у створенні фільмів, які висунули на нагороду Словаччина та Литва, рала участь Україна.
Цікаво, що у цій номінації, яка створена для неангломовних фільмів взяла участь Великобританія: фільм Сармада Масуда «Моя чиста земля» знятий мовою урду.
Подивимось, які найвідоміші фільми змагатимуться з ним у цих перегонах.
Очевидно, що переможець Каннського фестивалю, фільм Рубена Естлунда «Квадрат» є одним із фаворитів оскарівських перегонів. Фільм про сучасне мистецтво, європейську толерантність та комічне у драматичних ситуаціях представлятиме Швецію.
Загалом, як завжди, відразу декілька країн висунули на «Оскар» ті фільми, які брали участь у Каннському фестивалі.
«Квадрат»
Австрія представила фільм Міхаеля Ханеке «Геппі-енд», який брав участь у Каннському кінофестивалі. «Геппі-енд» пропонує сатиричний погляд на сучасні буржуазні цінності й кризу європейської ідентичності на прикладі однієї сім'ї. Франкомовний та знятий у Франції фільм, де головні ролі зіграли Жан-Луї Трентіньян та Ізабель Юппер тим не менше презентує батьківщину режисера.
А Франція, яка також мала право висунути цей фільм, обрала володаря Гран-прі Канн, драму «120 ударів на хвилину» Робіна Кампіло. Ця картина розповідає про громадських активістів, які на початку 90-х років у Франції боролися за те, щоб уряд визнав існування епідемії СНІДу та дозволив використання ліків, що могли би врятувати багато життів. Знятий у динамічній документальній манері фільм нагадує водночас і «Поліцію» Майвен, і «Клас» Лорана Канте.
«На межі»
Ще одного Каннського лауреата висунула Німеччина. За фільм Фатіха Акіна «На межі» акторка Діана Крюгер отримала нагороду за найкращу жіночу роль. Вона грає жінку, яка втратила чоловіка та сина у теракті. Вона - німкеня, її чоловік курд. Поліція висуває найрізноманітніші версії. Проте розслідування не влаштує героїню і вона сама вирішує покарати винних. На Крюгер по суті тримається увесь фільм. Її образ має безліч відтінків, а акторська палітра дозволяє усе це втілити. До речі, фільм можна подивитись під час фестивалю «Нове німецьке кіно».
Також на Канни зробила ставку і Росії, висунувши «Нелюбов» Андрія Звягінцева. Володар призу журі говорить про розпад людських зв’язків та почуттів на прикладі однієї родини. Фільм справді вартує нагород і ставить російську пресу у складну ситуацію деякі видання відразу після каннської прем’єри уже встигли оголосити картину русофобською.
Угорщина представила переможця іншого фестивалю – володаря «Золотого ведмедя» Берлінале «Про тіло та душу» режисерки Ільдіко Еньєді. «Ми хотіли зробити такий простий фільм, як склянка води. Ми вірили в нього, але не були впевнені, що аудиторія до нас приєднається», - заявила режисерка. Марія, аутична дівчина, яка погано розпізнає і виражає емоції та важко переносить фізичні контакти з іншими людьми, влаштовується на роботу інспектором з якості на бійню. Одного разу на підприємстві стається кримінальний інцидент. До розслідування підключається психолог, яка виявляє, що Марії й Ендре сняться однакові сни, в яких вони — оленяча пара, що живе в гармонії. Там, де закінчуються сновидіння, зав'язуються реальні стосунки, які обом з різних причин даються важко.
«Про тіло та душу»
Іспанія висунула переможця Одеського міжнародного кінофестивалю за версією журі «Літо 1993» режисерки Карли Сімон. Іспанія, літо 1993 року. Після смерті батьків, шестирічна Фріда переїжджає з Барселони до родини дядька, що живе в Каталонській провінції. Сільське життя стає випробовуванням для Фріди.
Польща зробила ставку на фільм голови Європейської кіноакадемії Аґнєшки Голланд «Слід звіра», який також показали в Одесі. Яніна Душейко – ексцентрична пенсіонерка, астрологиня і вегетаріанка, яка живе у малому гірському селі на чесько-польському кордоні. Якось вона знаходить тіло свого сусіда-браконьєра. Поліцейське розслідування заходить у глухий кут. Душейко має власну теорію: усі ці вбивства скоєні дикими тваринами...
Словаччина представлена фільмом «Межа» Петера Бебяка. Фільм є копродукцією Словаччини та України та розповідає про контрабанду на кордоні між країнами. З українських акторів у фільмі взяли участь Римма Зюбіна та Станіслав Боклан.
«Іній»
Литва так само висунула фільм, в створені якого взяла участь Україна. Також картина Шарунаса Бартаса «Іній» брала участь у каннському «Двотижневику режисерів». Фільм розповідає про литовських волонтерів, які вирушили на Донбас щоб розібратися у тому, що таке війна. У картині знімались українські військові.
Такими є імовірні конкуренти дуже доброї артхаусної картини Валентина Васяновича «Рівень чорного». Проте, як завжди, вибір Американської кіноакадемії передбачити неможливо.