У п’ятницю, 20 жовтня, ведучий ZAXID.NET Новин Андрій Дрозда розповість про те, хто ще до завершення війни вже почав готуватися до нових виборів.
Виборчі наміри Арестовича
Без сумніву, вибори в Україні колись будуть. Однак сьогодні про необхідність їхнього проведення більше говорять окремі американські сенатори, ніж наші місцеві політики. Хоча і в Україні є окремі персонажі, які цілком однозначно анонсують свої наміри балотуватися до парламенту або ж на посаду президента. Серед таких – колишній радник Офісу президента, а сьогодні блогер Олексій Арестович. З помічника Зеленського він перетворився на його критика. Тепер Арестович заявляє, що глава держави багато помиляється і «не здатний правильно вести війну».
На критику з боку Арестовича нещодавно відреагував і секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов. Він заявив, що Росія може використовувати таких, як Арестович, для внутрішньої дестабілізації країни. Цитую: «Ознаками подібної діяльності є різка активізація різноманітних “експертів”, “акторів-розвідників” та іншого роду аферистів у просуванні російською мовою російської ж повістки».
Арестович на статус чи то «актора-розвідника», чи то «афериста» образився і відповів Данілову вже зовсім нецензурно. Так само ображено він відповідав коментаторам у соцмережах, які заявили, що ніколи не проголосують за нього на виборах. І хоча в Україні про Арестовича знає кожен собака, але рівень довіри до нього просто мізерний. Нове соціологічне дослідження Центру Разумкова свідчить, що Олексію Арестовичу повністю довіряють лише 2% українців. Ще 13% скоріше довіряють. Загалом у екс-радника ОП баланс довіри і недовіри катастрофічний – мінус 56%. До прикладу, у Володимира Зеленського плюс 56%.
Отож із Арестовичем у «кремлівської колони» немає жодних шансів на успіх, однак там звикли розкидати яйця у різні кошики. Дестабілізація суспільних настроїв це один зі звичних прийомів російських спецслужб. І саме з цією метою вони постійно створюють в Україні керовані політичні проекти. Навіть такі, що маскуються під ультрапатріотичні.
Хто проти Садового?
Мабуть, найбільш помітні політичні тертя з-поміж українських міст сьогодні відбуваються у Львові. Складається враження, що передвиборча кампанія тут стартувала на повну. Мера міста Андрія Садового вже кілька місяців регулярно «поливають» дезінформацією і фейками через анонімні Telegram-канали. Для цієї кампанії з дискредитації навіть створили окремий сайт, який за гроші просувають у пошуковиках інтернету.
А ще виникають спеціальні YouTube-канали, де розміщують так само анонімні псевдорозслідування про Садового. Ось на новоствореному каналі «Король Данило» вийшли вже два епізоди замовного серіалу про мера Львова. Автори, які чомусь ретельно приховують свої імена, розповідають про те, що львівський мер нібито міцно пов’язаний з Росією.
Експертами цього творива виступають вже знайомі персонажі з попередніх фільмів про Садового. Раніше їх знімав телеканал ZIK, який місцевий олігарх Димінський продав Медведчукові, і ще канал НТА, куди згодом перейшли працювати журналісти ZIKу, а інвесторами були такі ж одіозні діячі: Ігор Кривецький та Григорій Козловський. Отож «всю правду» про Садового від одного фільму до іншого розповідають колишня комуністка, а згодом націоналістка Ірина Фаріон, а ще псевдоактивіст-провокатор Іван Спринський, і телеведучий, який співпрацював з Медведчуком – Остап Дроздов.
Почерк анонімних авторів «заказла» про Садового ну дуже нагадує те, що раніше виходило на цю ж тему на вже згаданих двох телеканалах. Як то кажуть, талант не проп’єш. Окрім тих самих коментаторів у кадрі, залишилися і вже сто разів пережовані тези, скажімо, про армійську службу Садового у Москві. Це нібито означає зв’язки з КДБ. Якщо керуватися такою логікою, то один з лідерів партії «Свобода» Руслан Кошулинський служив наприкінці 80-х років у складі групи радянських військ у Німеччині і, напевно, що потоваришував там з Путіним, який в той час був співробітником КДБ в Дрездені. Це я до того, що за принципом Геббельса подібну брехню легко вигадати, але щоб вона в’їлася у свідомість людей, її треба тисячу разів повторити. Чим і займаються автори замовних атак проти мера Львова. То хто ж стоїть за цими атаками?
Telegram-канал «Політичний треш», засновником якого є журналіст і колишній посадовець Львівської ОДА Дмитро Посипанко, пише, що серед засновників YouTube-каналу «Король Данило» і замовників фільмів про Садового є такий собі Юрій Турянський, який в 2014 році десь чотири місяці був т.в.о. голови Львівської ОДА. Після звільнення він став очільником Львівського обласного відділення Національного олімпійського комітету. За версією «Політичного трешу», Турянський заручився фінансовою підтримкою в минулому спонсора партії «Свобода», екс-нардепа Ігоря Кривецького. У певних колах його чомусь називають прізвиськом «Пупс». І кажуть, що своєю впливовістю і неймовірними статками Кривецький завдячує передусім спеціальним службам з Росії. Ось так і виник анонімний проект «Король Данило». І тепер зрозуміло, чому матеріали цієї помийки серед перших публікує телеканал НТА чи його проект «Говорить Великий Львів». Та ж риторика, інтонації та інші художні прийоми.
Продовження цього політичного цирку обов'язково буде, тому що люди з покоління Турянського, Кривецького і їм подібні просто не вміють інакше. Як то кажуть, звичка – це друга натура.