Облаштування тимчасових шпиталів для хворих на коронавірус львів’ян наштовхнулося на несподівану перешкоду – частина медиків і мешканців виступили проти того, щоби один з таких шпиталів з’явився у міській поліклініці на вулиці Мазепи. Справа дійшла вже до вуличних протестів. У чому ж причини конфлікту? Спробуємо з’ясувати це у розмові з Катериною Походай – завідувачкою цієї поліклініки, і заступником мера Львова Андрієм Москаленком. Вітаю вас.
Катерина Походай: Добрий день.
Отже, Андрію, давайте почнемо з вас. Поясніть, чому саме в цій поліклініці вирішили облаштовувати шпиталь.
Андрій Москаленко: Львів зараз вже фактично є у третій хвилі пандемії. Вона підступна тим, що новий штам вражає молодих активних людей без супутніх захворювань. І багато людей, які госпіталізуються, потребують реанімаційного втручання. Тому до тих 1300 ліжко-місць, які готувалися раніше, на момент такої хвилі, яка є зараз – ми бачимо, динаміка показує, що потрібно розгортати ще. І було прийнято рішення розгорнути два тимчасові шпиталі біля реанімаційних відділень 8-ї лікарні і Лікарні швидкої медичної допомоги.
У самій поліклініці нема реанімації, так?
Андрій Москаленко: Мова йде про спеціалізовані медичні втручання, які мають бути в дуже непростому стані: коли, ми розуміємо, легені згорають дуже швидко – за години, а не так, як це могло бути раніше.
Для цього було обстежено багато медичних закладів (фактично всі ключові). 8-ма лікарня вже цими вихідними розпочала облаштування у приміщеннях на Навроцького – було прийнято рішення перемістити відділення поліклініки на Сихів, на Червоної Калини. Було також внесено в цей перелік на Симоненка, на Бой-Желенського ряд інших об’єктів – але було визначено ті, які в першій черзі.
У першій черзі була (зважаючи на близькість до Лікарні швидкої медичної допомоги) поліклініка на Мазепи. Для того, щоби тимчасово зі збереженням людей, зі збереженням приміщень, зі збереженням всіх процесів – але ми розуміємо, що на час розміщення частина працівників мала би переміститися, можливо, з поверху на поверх, і розмістити там ліжко-місця: у першій черзі – 150 і в другій черзі, вочевидь, 100–150 також.
Пані Катерино, я так розумію, у вас є якісь заперечення стосовно цього плану?
Катерина Походай: Стосовно цього плану заперечень у нас немає. Хочу додати, що ми виділили в дорослій поліклініці місце для розгортання цього тимчасового госпіталю. Дискусія виникла в другому етапі додаткового шпиталю на території дитячої поліклініки, де приймають сімейні лікарі і дитячі вузькі спеціалісти.
А чим це проблема? Якщо я правильно розумію те, що сказав зараз Андрій, всі ці лікарі лишаються в цій же лікарні і мають можливість приймати пацієнтів своїх – і дітей, і дорослих, тільки переїдуть на якийсь інший поверх.
Катерина Походай: Так. Була намальована схема переводу дитячих вузьких спеціалістів і сімейних лікарів у приміщення дорослої поліклініки на четвертий і шостий поверх. Умови не такі, як у дитячій поліклініці, звичайно.
Що означає «не такі»?
Катерина Походай: По-перше, доступ до кабінетів.
Просто вище підніматися?
Катерина Походай: Вище підніматися, так. Діти-інваліди, дорослі інваліди – отака суть.
А до того вони на який поверх піднімалися?
Катерина Походай: Вони піднімалися на перший, другий, третій поверхи.
І могли підніматися діти-інваліди?
Катерина Походай: Ну, піднімаються, так. Крім того, сімейні лікарі за свій кошт зробили ремонти у своїх кабінетах. Але було проінформовано, що за необхідності ми повинні це зробити. Ми повинні це розуміти і ми повинні це зробити.
Уточнення: сімейні лікарі зробили за свій кошт ремонт у комунальній клініці – я правильно розумію?
Катерина Походай: У своїх кабінетах, так.
І тому вони би не хотіли…
Катерина Походай: Ні, це не тому, що вони зробили ремонт. Вони покращили свої умови праці. Основне – щоби не було декларацій скасовано і щоби первинка могла нормально працювати.
Але працівники були проінформовані, що пакети всі зберігаються, договори всі зберігаються, декларації зберігаються і пацієнти мають можливість звернутися до свого сімейного лікаря на прийом. І всі як надавали медичну допомогу – так і далі надають медичну допомогу, лише змінюється локація надання медичної допомоги.
Причому тільки поверховість змінюється – навіть те саме приміщення, так?
Катерина Походай: На даний момент – так, на четвертому або шостому поверхах.
Тоді поясніть, у чому конфлікт? Бо це дійшло… Перекривають вулиці, вчора була акція протесту, в багатьох медіа це висвітлювалось.
Катерина Походай: Пацієнти перекрили вчора дорогу, так.
Пацієнти поліклініки?
Катерина Походай: Пацієнти поліклініки, які обслуговуються в нашій поліклініці.
Я не знаю, може, ви мені тоді поясните… Бо я дивився – були стріми з цих протестів. І, наприклад, один з активних учасників цих протестів – це такий професійний активіст Рустам Курбанов з орбіти Олега Синютки.
Катерина Походай: Не бачила.
Він раніше пікетував сміттєпереробний завод, призначення в поліції – багато чого. Він яким чином до цього?
Катерина Походай: Не можу вам відповісти на це запитання, я з ним особисто не знайома.
А ви знаєте, хто організовував протест?
Катерина Походай: Були всі проінформовані працівники.
Ким?
Катерина Походай: Адміністрацією поліклініки, лікарні. Проінформовані, що є указ начальника управління Кобецької про вивільнення приміщень на вулиці Мазепи, 25 дитячої поліклініки з метою облаштування тимчасового госпіталю. Всі проінформовані про схему переходу в дорослу поліклініку. Зміна тільки локації, ніхто нікуди не переходить з працівників, усі працівники залишаються працівниками 1-ї міської клінічної лікарні імені Князя Лева.
Так, але я маю на увазі, хто організовував акцію протесту – вам відомо?
Катерина Походай: Про пацієнтів? Були проінформовані пацієнти на прийомах, вочевидь, у сімейних лікарів.
Тобто самі сімейні лікарі організовували це? Скликали своїх пацієнтів?
Катерина Походай: Сімейні лікарі, вузькі спеціалісти інформували пацієнтів, що така ситуація.
Тобто це з вашого відома чи без вашого відома проходила ця акція? Просто ви – завідувачка цієї поліклініки…
Катерина Походай: Дивіться, акція… Були проінформовані пацієнти нашими лікарями про дану ситуацію.
Зрозуміло. Когось із лікарів звільнять? Я так розумію (і ви підтверджуєте), що нікого не звільнять. У чому проблема?
Андрій Москаленко: Дивіться, я, можливо, поясню, бо справді є дуже багато різної інформації. І тому хтось може казати, що один відповідальний за те, другий відповідальний. Ситуація, яка зараз є, – вона є справді критичною. Дії, які зараз є, вони справді є незручними для великої кількості людей. Мова йде і про карантин, мова йде і про переміщення медичних інституцій. Я наводив приклад Навроцького: те саме, люди звикли ходити в поліклінічне відділення на Навроцького – воно переїхало на Червоної Калини. Двоє лікарів зустрілися, прийняли рішення, почали роботи.
Ми бачимо, що зараз Лікарня швидкої медичної допомоги вивільняє інше приміщення – коледжу, в майбутньому – екстреної медичної допомоги, університету. Так само це не йде просто – навіть бачите, що вчора був ще інший пікет біля школи, куди мали перевести фінансистів, які мали б нараховувати зарплату для екстреників.
Так, бо частину ваших працівників [поліклініки] планують перевести у сусідню школу – і люди тепер за школу хвилюються.
Андрій Москаленко: Ні-ні-ні, у жодному випадку, давайте цього не плутати. Нікого з поліклініки не переводять в жодну школу, ні.
Мова йде про те, що Лікарня швидкої медичної допомоги має ряд своїх приміщень, де знаходиться університет, екстрена медична допомога. І обговорювалося, що якщо є найгостріша ситуація, то кисень підводиться до приміщень, де є адміністративний офіс екстреників – не лікарні, а екстреної медичної допомоги, іншої установи (не міської ради), яка управляє цими автомобілями швидкої. То туди теж можна буде покласти хворих, кисень там буде. Але на той час, на критичний момент – тиждень, два, три – треба буде перевести кудись фінансистів, які нараховують тим самим водіям, лікарям зарплату, і мова йшла про школу. Ми сьогодні знайшли інше рішення, краще.
Ви їх не можете дистанційно відправити прцювати?
Андрій Москаленко: Це не є наша міська інституція – це є спеціалізовані програми, це є процес.
Я розумію.
Андрій Москаленко: Але дивіться, я повернуся до Мазепи. Справді так виглядає, що хтось хотів, щоби було те чи інше збурення. Я хочу насправді стати на захист лікарів – тому що насправді жоден лікар не буде звільнений, жоден працівник поліклініки не буде звільнений. Виникало багато різних питань: забирають приміщення, віддають комусь у підпорядкування… Ситуація така, яка вимагає складних рішень, щоби розгорнути там тимчасовий шпиталь.
Якщо будь-які запитання виникають – я казав: я готовий давати відповіді. І дуже важливе рішення – виникало питання, хто цим буде займатися, розгортанням? Було прийнято рішення, що пані Катерина [Походай] як завідувач даного поліклінічного відділення буде керівником тимчасового шпиталю. Щоб не було, що людина якась звідкись приїхала і казала: «Тут буде це, тут буде це». Ні, зберігається весь формат. Було питання, чому віддається приміщення на баланс швидкої допомоги. І даю вам відповідь…
Власне, це взагалі… От, наприклад, вчора Олег Синютка називає це прямо рейдерством – тобто мерія хоче забрати...
Андрій Москаленко: По-перше, приміщення належить громаді міста Львова. Його поставили фізично на баланс тої інституції, яка розгортає шпиталь, – це визначено ухвалою, це визначено рішенням комісії ТЕБ і НС, на основі чого розгортається тимчасовий шпиталь. Щоби швидко зайти і проводити ці роботи, які зараз проводяться щодо підведення кисню, щодо можливості облаштування ліжок – потрібно мати хоч якийсь юридичний достосунок. Зараз віддати в оренду не можна – це близько двох місяців часу, щоби пройти ProZorro, щоби пройти ухвалу. Тому було визначено поставити на баланс.
Але приміщення як було в користуванні поліклініки, так і залишається, нічого абсолютно не змінюється. І мова йде про той період, як ми зараз розгортаємо цей шпиталь, щоби можна було проводити роботи і там лікувати тих, хто потребує втручання.
Там, наскільки я ще розумію, є проблема з тим, чи повернеться потім в окреме підпорядкування поліклініки. Я так розумію, ви [Катерина Походай] боїтеся втратити свою автономію певну?
Андрій Москаленко: Дивіться, я дам відповідь на це питання. Ніхто нікуди поліклініку не переводив у якесь інше підпорядкування, не переводив. Є рішення про тимчасовий шпиталь на базі 8-ї і Лікарні швидкої допомоги. Швидка допомога розгортає на базі поліклініки там – це є паралельний процес до існування поліклініки. Поліклініка функціонує, просто в інші місця тимчасово переходить, а шпиталь розгортається в тих приміщеннях, де, наприклад, були або сімейні лікарі, або ті приміщення були тимчасові.
Спеціально сьогодні вранці ходила наша журналістка і дивилася – у вас там є платні кабінети. Що буде з цими платними кабінетами? І чи не з цими платними кабінетами пов’язане оце збурення? Бо люди, я так розумію, втратять робочі місця. Але це платні, це не міські лікарі.
Катерина Походай: Я зрозуміла запитання, дякую. В нас у поліклініці є один платний кабінет – УЗД-кабінет, який ми перевели з 314 кабінету.
Там взагалі три, але зараз один працює.
Катерина Походай: УЗД-кабінет з 314 [кабінету], який знаходився на третьому поверсі в дорослій поліклініці, де зараз ведуться ремонтні роботи, він переведений в крило, перехід між дитячою і дорослою поліклінікою – в 302 кабінет.
І він там залишиться, так?
Катерина Походай: Він там залишається, так. Ще є один кабінет – це на території дорослої поліклініки. На території дитячої поліклініки в нас є також один кабінет – називається «ІнМед», який знаходиться на першому поверсі з окремим входом.
А це взагалі нормально, що в комунальних поліклініках є платні кабінети? Це ж міське майно, правильно?
Андрій Москаленко: Дивіться, зараз усі угоди оренди, які можуть бути згідно з новим законом, мають іти через ProZorro, мають іти через окрему ухвалу. І всі головні лікарі, й управління охорони здоров’я [Львівської міськради], всі нові стандарти мають бути виключно так, ніяк інакше. Тому зараз та ситуація, яку ми маємо…
Насправді я хочу ще раз акцентувати, бо хтось каже: «Це для когось невідомо кого роблять ліжка». Тому що знаєте, яку я версію вчора почув, коли зустрічався? Що там буде казино. Я кажу: «Слухайте, ви ж розумієте якого рівня це повний абсурд?» Коли за сто метрів від поліклініки, в якій ми знаходилися, в реанімації є понад 60 людей, а понад 400 людей лежать на ліжках, де кисень, які потребують втручання і допомоги. І ми розуміємо, що ці ліжко-місця за тиждень часу будуть на вагу золота, вагу життя. І тут ми не розуміємо предмету…
Чому я казав про лікарів? Тому що ми на всі питання даємо відповіді. Тому, вочевидь, якщо даючи відповіді на всі питання, пояснюючи критичні ситуації – кожен лікар зрозуміє. То, вочевидь, це не в лікарів можуть бути питання, це можуть бути в когось іншого питання. Ну, але це…
А ви розумієте, хто може поширювати такі чутки?
Андрій Москаленко: Знаєте, мені складно це коментувати, тому що сьогодні кожна година, кожна хвилина справді є на вагу золота. Для цього потрібно поговорити з лікарями 8-ї, Швидкої – всіх, хто працює в реанімаціях, всіх медичних закладів – не хочу когось більше виокремлювати, когось менше.
Тому це – не той час. І якщо справді хтось стоїть за організацією цього і намагаючись, можливо, кинути якусь тінь на лікарів – то слухайте, це найгірше, що можна робити, тому що лікарі сьогодні рятують життя.
Пані Катерино, оці сімейні лікарі, які, як ви кажете, інформували пацієнтів про…
Катерина Походай: Можливу зміну локації.
…можливу зміну локації і про цю акцію протесту – от ви їм доносите цю інформацію, що все буде нормально, всі лишаються, всі працюють? І вони щоби переконали пацієнтів. Хоча там не всі пацієнти, Курбанов – точно не пацієнт.
Катерина Походай: Я не можу відповідати за Курбанова, я з ним особисто не знайома і не вела діалог. Наші працівники всі проінформовані. Ми кожен день збираємося, проводимо збори, у нас є зафіксовані ці збори. В нас також створена ініціативна робоча група, з якою ми були в пана Андрія Москаленка з робочою групою, вели діалог. Всі питання ми обговорювали. Домовились про наступну зустріч завтра на 10:00 – але, можливо, година буде ще змінена.
Тобто ще є якісь невирішені питання?
Катерина Походай: Так.
Які?
Катерина Походай: У нас не невирішені питання, в нас іде діалог. Ці питання, які виникають по ходу роботи, ми їх обговорюємо і приймаємо якесь спільне рішення.
Чи сімейні лікарі, які у вашому підпорядкуванні працюють і зробили ремонт власним коштом, готові відступити ці кабінети для розгортання тимчасового шпиталю?
Катерина Походай: Якщо будуть дані нам нормальні умови, в яких можна приймати пацієнтів – то, звичайно, так. Якщо це буде необхідно і…
У межах вашої поліклініки є інші приміщення з такими ж умовами?
Катерина Походай: У межах нашої поліклініки? Це, напевно, питання до пана Андрія. Стосовно на території?
Так, ну ви ж сказали – на вищих поверхах.
Катерина Походай: У нашій поліклініці?
Тільки, можливо, без ремонту, не такий євроремонт.
Катерина Походай: У самій будівлі – звичайно, в нас є. Якщо потрібно – ми будемо переводити сімейних лікарів, у нас є схема переводу на четвертий і на шостий поверх у дорослу поліклініку. З дитячої – в дорослу, це за приміщення дорослої поліклініки, в межах приміщення.
Андрій Москаленко: Я зверну увагу, що ми, крім того, навіть виходимо сьогодні – максимум завтра на підписання попереднього договору, де ми так само беремо відповідальність і беремо гарантію щодо забезпечення еквівалентних умов для тих сімейних лікарів, які зробили, наприклад, ремонти. І це насправді буде підписання всіх – тобто пані Катерина, управління охорони здоров’я, тобто щоби взагалі зняти будь-які запитання.
Розумієте, ми йдемо на безпрецедентні кроки, справді, щоби ці 150 ліжко-місць… Ви розумієте, це 150 життів, які можна врятувати.
Зрозуміло. Якесь у мене таке загальне відчуття, що у вас є якесь порозуміння, але залишається багато підводних каменів, про які ви не дуже хочете обоє говорити. Тобто завтрашня зустріч – вона буде позитивною? Вас оці гарантії влаштовують, що Андрій щойно сказав?
Катерина Походай: Я вважаю, що чим більше ми будемо спілкуватися і вести діалог, ми дійдемо до якогось спільного знаменника.
І чи можете ви як завідувачка долучитися до того, щоби заспокоїти оце збурення? Бо я бачу, політики підігрівають це, в тому числі і вуличні протести.
Катерина Походай: Ми кожен день спілкуємося з нашими колегами, з нашими працівниками, доносимо інформацію – кожен день. І на майбутнє також будемо працювати, працювати, розмовляти, доносити інформацію. В нас є робоча група, яка також працює, і в нас завтра запланована зустріч з паном Андрієм Москаленком.
Зрозуміло, дякую. Я сподіваюся, що львів’яни вас почули, почули обидві точки зору. І сподіваюся, що суперечки за відремонтовані чи не відремонтовані кабінети не стануть на заваді оцьому проекту, який справді в надзвичайних умовах готується.
Нагадаю, що сьогодні в студії ZAXID.NET LIVE була Катерина Походай – завідувачка поліклініки на вулиці Мазепи, 25, і заступник мера Львова Андрій Москаленко. Мене звуть Олег Онисько, дякую, що читаєте і дивитеся ZAXID.NET.