Його стиль впізнають здалека. Він - невтомний співець української козацької слави. Нині львівський художник Орест Скоп святкує своє 60-річчя.
Ювілей відзначає персональною виставкою у Палаці мистецтв. Запрошує публіку оглянути різні аспекти своєї праці - це і проекти музейних інтер’єрів, і живопис кожного періоду творчості. Та найголовніше - величезна колекція полотен на тему Козака Мамая. Ніхто в Україні не створив стільки сотень Мамаїв. Цей образ для Ореста Скопа - символ українського лицарства.
За радянських часів нищили ікони і разом із ними Мамая, бо розуміли - це образ українського лицаря, а націю без героїв легше знищити. Орест Скоп нині відроджує постать Мамая, осучаснює його. Свою колекцію козаків Мамаїв Орест Скоп присвятив пам’яті лірників і кобзарів, розстріляних радянською владою у тридцятих роках у Харкові. Його найперший критик - син Ярослав. Про всі татові таємниці розкаже кожному.
Орест Скоп - дуже колоритна особа. Він став символом львівського мистецтва. Тому скопівські пишні вуса і кучері з’являються на багатьох портретах інших художників. Отакого Ореста Скопа намалював його найближчий побратим Петро Сипняк.
Титулів Ореста Скопа годі й перерахувати. Він - президент клубу українських митців, головний художник Львівського Палацу мистецтв, голова журі Осінніх салонів, автор світлового оформлення Львова і нарешті просто талановитий художник. Зараз готує новий проект - подарує у музей Дніпродзержинська своїх Мамаїв, понесе українську культуру на Схід. Робить для українців велику роботу, але тихо і без самореклами.