Художник Володимир Кузнецов, чию роботу «Коліївщина. Страшний суд» було знищено за вказівкою директора «Мистецького Арсеналу» Наталії Заболотної, подав апеляцію на рішення суду з цієї справи.
Засідання відбудеться 3 грудня о 11.30 у Солом'янському апеляційному суді міста Києва. 9 вересня цього року Печерський районний суд виніс рішення у цивільній справі за позовом Володимира Кузнецова до «Мистецького Арсеналу» про захист авторських прав на картину: позовні вимоги задоволені частково, зокрема стягнуто відшкодування моральної шкоди.
Початковими позовними вимогами було: 1. Визнати дії співробітників «МА» протиправними та такими, що порушують немайнові права автора. 2. Стягнути з «МА» 1000 грн в якості компенсації за моральний збиток і 121 800 грн за порушення майнових авторських прав. 3. Зобов'язати «МА» опублікувати в ЗМІ дані про допущені порушення авторського права по відношенню до мене, про причини такого порушення, і вибачення у зв'язку з даними діями. 4. Покласти судові витрати на «МА».
Інцидент стався влітку 2013 року, за день до відкриття виставки «Велике і величне», присвяченої 1025-річчю хрещення Русі, для якої на замовлення «МА» і була написана картина і на відкритті якої мали бути присутніми тодішній президент України Віктор Янукович, митрополит Володимир і патріарх Філарет. Директор «МА» заявила, що картина, яку художник на той момент майже закінчив, не відповідає концепції виставки, і в його відсутності дала вказівку працівникам музею зафарбувати її чорним кольором.
На знак протесту проти цього рішення головний куратор Мистецького арсеналу Олександр Соловйов написав заяву про звільнення. На стінописі були зображені палаючі в котлі судді, священики і депутати, п'яні мажори за кермом, а також відображені події у Врадіївці і тема Чорнобиля.
«З рішенням суду все зрозуміло, суди в Україні не є незалежними. Судова гілка влади є величезною мірою політично-лояльною до державних установ. Тут питання не в перемозі. Попри те, що витоки вчинку із знищенням картини не прояснені, і невідомо чи будуть проясненими коли-небудь, він однозначно нахабний та зневажливий по відношенню до праці художника... Мені цікаво займатися цим процесом. Це певний проект-дослідження української соціально-політичної ситуації, залежності одного від іншого. Робота, яка була намальована на гіпсокартоні, перейшла в інші медіа, вона працює в іншому вимірі, не лише на площині стіни «МА». Повторюся, що роботу знищили, завчасно не повідомивши мене. Вибачення, які проголошувалися коли-небудь зі сторони відповідача, завжди звучали, як констатація вимушеного жесту задля якихось інших високих цілей, ніби по-іншому зробити ніяк не можливо було», цитує художника Cultprostir.