Інколи цікаво підбивати результати тижня, коли він минув. Тоді погляд стає більш відстороненим і дозволяє на більші узагальнення. Емоції вже відходять. Тому пропоную своє бачення минулого тижня. Очевидно, що це чисті враження, які не мають нічого спільного з політичним аналізом чи навіть світською чи скандальною хронікою. Просто враження. Тобто те, що вразило.
У Львові головною політичною інтригою став скандал у Львівській обласній раді, коли одна із депутаток перейшла з блоку НУНС у БЮТ - тобто, з одного «союзного» блоку до іншого. Насправді ця перебіжка ніякого балансу в раді не змінює, однак ламає самі засади волевиявлення громадян та «союзні» стосунки двох постпомаранчевих фракцій. Результатом стало позбавлення її права голосу більшістю, яку складає блок НУНС, і у відповідь - блокування трибуни депутатами БЮТу. Але парадокс полягає у тому, що саме БЮТ на рівні Верховної Ради був ініціатором якнайжорсткішого карання таких перебіжок! Та підтверджується стара істина - якщо мені вигідно, то перебіжки допустимі, а якщо не вигідно - то їх слід жорстко присікати. Тобто, підтверджується стара сентенція Еклезіаста або Когелета, сина царя Давида - «Що було, те й буде; і що чинилося, те чинитися буде, і немає нічого нового під сонцем». Ось така от логіка чесної політики. Чи це вражає? Мало б не вражати. Однак все ж якась печаль залишається.
В Україні, як в Україні - цього тижня на якомусь глибокому емоційному рівні остаточно підтвердилася стара сентенція Еклезіаста або Когелета, сина царя Давида - «Що було, те й буде; і що чинилося, те чинитися буде, і немає нічого нового під сонцем». Розумом кожен з нас усвідомлює, що всі сторони політичного тріумвірату ПР-БЮТ-НУНС займаються виключно своїми приватними справами і до країни з назвою Україна вже давно не мають жодного відношення. Однак людині мало усвідомлення цієї очевидності - людина - істота, яка живе головно емоціями. Так от, цього тижня, після нетривалої відсутності в країні, я нарешті (на емоційному рівні дивлячись на маніакальну Мальвіну з пристрастями та замашками Ванди Захер-Мазох, та двох безнадійних та печальних і ні на що не здатних П'єро з комплексами Леопольда Захер-Мазоха) остаточно відчув сирітство саме України. Згадується ще одна байка: «А вы, друзья, как не садитесь...» А от України жаль...
А у світі все як завжди. Попри те, що людство вступило у глобалізаційну фазу свого розвитку, попри всі технологічні та ментальні зміни, торжество фемінізму та гомофілії у цілому світі, для мене підтвердилася стара сентенція Еклезіаста або Когелета, сина царя Давида - «Що було, те й буде; і що чинилося, те чинитися буде, і немає нічого нового під сонцем». Цього тижня підтвердження набрало дещо несподіваної, проте милої форми. Весь світ облетіли фото канцлерін Федеративної Республіки Німеччини, коли вона відвідала відкриття опери у Осло. У когось ці фото викликали шок, а хтось почав кпити. Канцлерін прибула на відкриття з направду викличним декольте. А жінка вона, попри все, статна. І все ще приваблива. Фото облетіли весь світ. Шкандаль...
Однак це ж так по-людськи, по жіночому - на щастя одвічною новиною у світі є те, що нічого не змінюється під сонцем - ще деякі мужі залишаються мужами, а жінки - жінками. Все таки весна...
Надія є...