З ЛКП «Львівелектротранс» звільнили всіх контролерів. Такий наказ у середу, 25 травня, підписав директор підприємства Михайло Сидорович. Своє рішення він мотивує неефективною роботою служби контролю. Однак зовсім без нагляду львівські трамваї і тролейбуси не залишаться. З 26 травня працівники «Львівелектротрансу» на волонтерських засадах спільно з активістами починають рейди з пошуку «зайців».
ZAXID.NET з’ясував, чому звільнили звичних всім контролерів і як перевірятимуть квитки у львівському електротранспорті надалі.
Чому «Львівелектротранс» позбувся контролерів?
Начальник управління транспорту і зв’язку ЛМР Віктор Щир переконаний, що та служба контролю, яка діяла у львівському електротранспорті, дійсно потребувала докорінних змін.
«Контролерів на електротранспорті треба міняти. Ще у 2014 році я казав, що усіх контролерів треба прибрати, бо від них більше шкоди підприємству, аніж допомоги. В управління постійно надходять скарги на роботу контролерів, на їхню агресивну поведінку. Те, що зараз робиться з контролерами, я б назвав декомунізацією «Львівелектротрансу», – зазначає він.
Під час своєї роботи львівські контролери і справді відзначалися агресивними вчинками. Так, у жовтні 2013 року троє контролерів виштовхали з тролейбуса 15-річну студентку коледжу і змусили її просити в перехожих гроші на оплату штрафу. Однак і контролерам від «зайців» діставалося – у тому ж 2013-му пасажир без квитка вдарив контролера в обличчя, після чого той потрапив до лікарні.
Утім, нинішня реорганізація відділу контролю «Львівелектротрансу» пов’язана не з конфліктами, які виникали між працівниками і пасажирами.
Директор ЛКП «Львівелектротранс» Михайло Сидорович запевнив ZAXID.NET, що причина звільнення контролерів у їхній неефективній роботі. «На мою думку, процедура контролю була неефективною. Про це свідчить та кількість квитанцій, яка оформлялася протягом дня. Були такі випадки, коли контролер не подавав за зміну жодної квитанції», – зазначає Сидорович.
Однак «зайців» у львівському транспорті багато, адже, за словами Сидоровича, були випадки, коли один контролер приносив за зміну 30-40 квитанцій.
За даними «Львівелектротрансу», за перші три місяці 2016 року контролери зібрали штрафів на 41 тис. грн, тобто в середньому 13-14 тис. грн на місяць. У квітні, щоправда, контролери активізувалися і назбирали 45 тис. грн за місяць. Проте від звільнення їх це не врятувало.
Натомість, Сидорович зазначає, що ЛКП щомісяця платило кожному контролеру близько 2 тис. грн зарплати. Якщо помножити цю суму на кількість контролерів, а їх до реорганізації на підприємстві було 30, виходить, що «Львівелектротранс» щомісяця витрачав на зарплати контролерам близько 60 тис. грн.
Директор ЛКП переконаний, через не надто активну роботу контролерів підприємство втрачало близько 30 млн грн на рік – таку суму, за підрахунками Сидоровича, міг би отримати «Львівелетротранс» від сплати штрафів. «Ці гроші ми могли б скерувати на покращення стану транспортних засобів, покращення умов праці», – каже Сидорович.
Що думають про звільнення самі контролери?
Самі ж звільнені контролери звинувачення у недбалому ставленні до роботи відкидають. «Керівництво каже, що наша робота була неефективною. Але я думаю, що контролери працювали добре. Вони виходили на роботу відповідно до графіків. Якби зробили вищу зарплату, було би все нормально», – розповів ZAXID.NET екс-начальник відділу контролю «Львівелектротрансу» Олег Григорчук.
Він також зазначив, що з усіх контролерів лише одну жінку перевели на посаду прибиральниці, решту звільнили.
Своїм звільненням контролери, звісно ж, невдоволені. Проте оскаржувати рішення керівництва або виходити на акції протесту не планують.
Хто ловитиме «зайців» у трамваях і тролейбусах?
Наказ на звільнення всіх контролерів директор «Львівелектротрансу» Михайло Сидорович підписав 25 травня.
Однак любителям проїхатися в електротранспорті без квитків радіти зарано, адже контролерів замінять інші працівники «Львівелетротрансу». При цьому Сидорович запевняє, що працівники ЛКП самі виступили з ініціативою шукати «зайців» у вільний від основної роботи час. І робитимуть вони це на волонтерських засадах, тобто без оплати.
«Я почув від працівників бажання перевіряти квитки безоплатно у вільний від роботи час. Вони розуміють, що їхня заробітна плата, умови праці напряму залежать від доходів нашого підприємства», – каже Сидорович.
Утім, наскільки ефективною буде така волонтерська робота працівників «Львівелетротрансу», наразі невідомо.
Допомагати працівникам зголосилися й активісти. Координатор ГО «Львів’яни за електротранспорт» Антон Лягушкін наголошує, що штрафувати пасажирів активісти не мають права. Однак він запевняє, що активісти готові проводити спільні рейди з працівниками «Львівелетротрансу» й фіксувати «зайців» на відео.
Законодавство дійсно передбачає, що перевіряти наявність квитків і штрафувати порушників можуть виключно співробітники підприємства, якому належать трамваї та тролейбуси. Зокрема, така норма передбачена чинним нині наказом «Про затвердження правил користування трамваєм і тролейбусом у містах України».
Тим часом Михайло Сидорович запевняє, що «Львівелектротранс» законів не порушуватиме. «Будь-який з наших працівників має посвідчення контролера. Якщо активісти й контролюватимуть оплату за проїзд, то лише разом з нашими працівниками», – каже він.
Крім того, на думку начальника управління транспорту і зв’язку ЛМР Віктора Щира, замість звільнених контролерів шукати «зайців» у львівських трамваях і тролейбусах могли б працівники поліції або ЛКП «Муніципальна дружина».
Директор ЛКП «Муніципальна дружина» Юрій Діль ідею співпраці з «Львівелетротрансом» підтримує. «Перевіряти дійсність квитка або виписувати штраф муніципальний працівник не має права. Але бути присутнім під час контролю він може, адже у повноваженнях «Муніципальної дружини» є охорона громадського порядку», – каже Діль.
Він зазначає, що наразі «Муніципальна дружина» налічує 172 працівника, з них 10-20 у разі необхідності можуть відправити на допомогу «Львівелетротрансу». Крім того, за словами Діля, у «Муніципальній дружині» готові створити навіть окремий відділ, який співпрацюватиме з «Львівелетротрансом».
У патрульній поліції ж наголошують, що перевірка наявності квитків у пасажирів трамваїв і тролейбусів до їхніх обов'язків не входить, але додають, що готові допомогти при оформленні штрафів.
Чи є альтернатива штрафам?
Мало хто з пасажирів знає, що у разі, якщо «зайця» таки зловили контролери, «Правилами користування трамваєм і тролейбусом у містах України» передбачені два варіанти подальших дій: сплатити штраф, сума якого дорівнює двадцятикратній вартості квитка, або ж вийти з транспорту на наступній зупинці.
Утім, на «Львівелектротрансі» вже думають над ще одним способом «покарання» для любителів їздити без квитків. «Є така пропозиція, щоб якщо ми затримуємо пасажира без квитка, пропонувати йому на вибір заплатити штраф або придбати місячний абонемент на проїзд, не оплачуючи штраф. Я думаю, що таке ставлення «Львівелектротрансу» до мешканців міста є цілком лояльним», – каже Михайло Сидорович, але додає, що замінити штрафи на проїзні абонементи одразу не вийде, адже для цього потрібні відповідні зміни до нормативних документів.
Суми ж штрафів, переконаний директор «Львівелектротрансу», треба збільшувати, адже це дозволить дисциплінувати пасажирів. «Наприклад, у чеському місті Брно штраф за проїзд без квитка у перерахунку на гривні складає близько 800 грн», – каже він.
Утім, Сидорович переконаний, що й самі пасажири мають розуміти необхідність платити за проїзд.
«Мало би бути так, що людина заходить у транспорт, а пасажири самі її питають: «А ви оплатили за проїзд?». Це мав би бути ідеальний варіант контролю. Натомість у нас зараз буває, що один пасажир передає іншому закомпостований квиток. Кому він робить добре? Громаді? Собі? Ні. Він буде їздити на поганому транспорті, тому що в нас не буде грошей на те, щоб його модернізувати», – каже директор «Львівелектротрансу».