Проект канатної дороги у Львові обговорили з мешканцями. На міські слухання прийшли більше 50 людей. Вони назвали свої пропозиції та озвучили питання до проектантів.
Співавтор розробки Ігор Кузьмак вважає, що це не просто канатна дорога – це ще й можливість впорядкувати рекреаційну зону, зробити системне водовідведення, аби Високий Замок не руйнувався. Як і раніше, продемонстрували п’ять різних варіантів маршруту канатної дороги. Одне з можливих розташувань станції – у сквері на вулиці Підвальній, де облаштують транзитний міст для маломобільних людей та велосипедистів.
«Ми вважаємо, що в цьому місці на вул Винниченка, де зупиняються зараз польські і білоруські автобуси, можна зробити підземний паркінг. І потім відновити всі відмітки, відсипати всі ухили, посадити дерева», – розповів Ігор Кузьмак.
У перспективі канатну дорогу спробують перекинути у сторону вул. Богдана Хмельницького, зробивши там зв'язок із північним районом Львова. Тоді вона стане ще й транспортною розв’язкою.
Львів'янину Віталію Власову ідея подобається. Однак має зауваження щодо надміру закладів харчування. Переживає і за дерева біля Галицької гімназії – якщо там буде станція, десяток потрібно буде зрубати.
«Загалом ідея подобається, чому б ні – вона підвищує привабливість міста, і для мешканців, і для туристів це добре, але диявол завжди криється у деталях», – розповів Віталій Власов.
Батьки героїв Небесної сотні та й самі «майданівці» не побачили у проекті монументу, що має стояти на Губернаторських валах. Це викликало у них занепокоєння. «Чому так морочать людям голову? Не дає міська влада чіткого визначення, чіткого бачення забудови, а постійно змінює локацію монументу», – заявив львів’янин, «майданівець» Василь Галамай.
Однак сумніви розвіяв головний архітектор Львова Юліан Чаплінський. За його словами, меморіал героям Небесної сотні поставлять там, де планували, і канатна дорога цьому не заважає.
«Нашою умовою було, щоб оця тераса, де має бути стела, окрема тиха затишна площа, до якої веде міст Небесної сотні, щоб ця локація не змінювалася», – запевнив начальник управління архітектури та урбаністики ЛМР Юліан Чаплінський.
Знайшлися і львів’яни, яким ідея канатної дороги взагалі не подобається. «Це є місце, з якого народжувався Львів, і те, що я бачу, це взагалі нонсенс. Як на мене цього не має бути. Не треба мені тої панорами ширшої і оглядовості Львова», – заявив львів’янин Ярослав Климовський.
«Це хочуть знищити один із найстаріших замків Львова. Хочуть зробити тільки для туристів і для людей з обмеженими можливостями, а чому не подумали про львів’ян?» – додає львів’янка, науковиця Христина Кучмінська.
Львів'яни, які пропустили слухання, можуть подавати свої зауваження письмово – ЦНАПи прийматимуть їх до 15 грудня.