Активіст і один з громадських лідерів Євромайдану Ігор Луценко через 18 годин після зникнення вийшов на зв'язок у Facebook і розповів про все, що з ним сьогодні відбувалося. Водночас друзі активіста у соцмережі висловлювали сумніви, що повідомлення писав Ігор Луценко. Утім, згодом його дружина підтвердила, що Луценко таки знайшовся.
«Друзі, вашими молитвами у мене сьогодні, 21 грудня (таку дату в оригіналі написав Ігор Луценко, - ред.), день народження. Дуже всім дякую за турботу, я зворушений милосердністю всесвіту! За останню добу я мінімум три рази прощався з життям, але зараз у мене все ок. Наразі я виповз з лісу, куди мене завезли і кинули мої викрадачі, і знаходжусь у доброму гуморі, без мобілки і у посередньому фізичному стані», - написав Ігор Луценко на своїй сторінці у Facebook.
Він розповів, що між першою і другою годиною ночі до нього звернулися лікарі з проханням машиною відвезти до офтальмологічного відділення активіста Юрія, у якого була травма ока. Як тільки Луценко з активістом зайшли у приміщення лікарні, туди підійшли двоє молодиків, заглянули у кабінет і зразу вийшли.
«Я зрозумів, що вони за Юрієм і викликав друзів. Але я розраховував, що вони будуть нападати на нас без свідків, на вулиці. Вони ж приблизно вдесятьох зайшли і витягнули нас в мінібус на очах у тітоньки-лікаря. Нас повезли у нічний ліс десь під Києвом і я подумав, що все - капець. Пробули ми там достатньо довго, але капець не наступив. Хоча, звісно, хорошого було мало», - зазначив Ігор Луценко.
За його словами, потім їх повезли за 20-30 кілометрів і кинули у щось на кшталт металевого гаражу, у різні відсіки. Після цього Юрія Луценко не бачив. В гаражі викрадачі провели з активістом 10-11 годин.
«Спілкувалися. Я помітив - це були не просто найняті люди, вони щиро ідейні у своїй масі. Хоча спілкування було непростим, мені здається, багато хто зрозумів дещо про Майдан, і про мою особисту позицію. Після цього спілкуваня я ще раз переконався, що принаймні мій вибір - це ненасильницький спротив», - розповів Луценко.
«Потім мене повезли у машині, їхали майже годину, і тут у мене знову почалися думки про капець, бо місцина глуха. Мене у кульку на голові поставили лобом до сосни на коліна і сказали молитися. Я не відмовився. Поки я читав молитву, мої супроводжувачі щезли. Навіть не було чутно, коли. Я поглянув на світ, ніби вперше. Сліпа хуртовинна ніч була найяскравішим видовищем, мабуть, за все життя. Далі я майже повз по засніженій дорозі, співаючи пісні. Почав з «Любо, братці, любо». По дорозі майже втрачав свідомість, але дійшов. Ще раз, друзі - подароване вами життя - прекрасне! Є певні побутові незручності, але вони поступово пройдуть, нічого критичного. Фотографій поки не буде, бо мобілки нема. І звісно, ми не зупиняємося», - завершив Луценко свою розповідь.
Через деякий час після появи цього повідомлення на сторінці Луценка у Facebook, його дружина Марія Лебедєва написала, що цей пост справді писав її чоловік. «Так. пост Ігоря - правда. Не телефонуйте, будь ласка. Доїдемо до безпечного місця - відзвонимось», - написала вона.