Якщо вірити тому, що «без Путіна немає Росії», як про це заявив перший заступник глави адміністрації президента РФ Вячєслав Володін, то сприйняття його боса у світі руйнує образ Росії. Опитування, проведене Pew Research Center серед 45.435 респондентів у 40 країнах світу впродовж березня – травня 2015р. підтвердило тенденцію, що виявилася ще до анексії Криму: імідж Росії у світі стійко погіршується.
Гроші на вітер
На інформаційну війну, яку Путін веде всередині і назовні, Росія витрачає півмільярда доларів щороку. А результат? Найбільша кампанія брехні з часів закінчення Холодної війни зазнає фіаско. В середньому лише 30% респондентів серед усіх опитаних дивляться на Росію прихильно. В Європі таких – 26%. Найгірше ставлення до Росії не в Україні (тут недовіра тримається на рівні 72%), а у Польщі і Йорданії (80%). Якщо польська антипатія до Росії зрозуміла, то зміна настроїв у Йорданії пояснюється підтримкою Путіним режиму Башара аль Ассада у Сирії, звідки до Йорданії прибули сотні тисяч біженців. Гірше, ніж в Україні, до Росії ставляться в Ізраїлі (74%) та Японії (73%), а у традиційно прихильних до неї Німеччині і Франції недовіра до РФ зросла до 70%.
Подібна динаміка присутня на Близькому Сході і в Латинській Америці. Більшість турків не виявляє прихильності до Росії, попри дружні відносини президента Реджепа Ердоґана з Путіним. Те саме відчувають громадяни Венесуели, не зважаючи на антиамериканізм їхньої влади.
Лише в Азії й Африці Росія ще сприймається трохи краще завдяки згадкам про колишню допомогу від СРСР, вважає оглядач Bloomberg View Лєонід Бєршидскій. Імідж Росії почав погіршуватися ще задовго до захоплення Криму. Так, якщо 2011 р. 49% американців прихильно дивилися на Росію, то тепер таких лише 22%.
Цікаво, що впродовж півтора року російської агресії в Україні ставлення українців до Росії погіршилося лише на 12% (з 60% станом на червень 2014 р. до 72% тепер), а прихильність до Росії і Путіна ще й досі виявляють 21% і 10% українців відповідно. Ці цифри є наслідком тривалого домінування російських ЗМІ в інформаційному просторі України, незавершеної консолідації української нації та збереження ціннісних відмінностей між українцями.
Ставлення росіян до інших країн визначається політичними симпатіями Кремля. Так, найбільш прихильно у Росії дивляться на Китай (79% порівняно з 64%, зафіксованими минулого року). Тим часом ставлення китайців до Росії погіршилося з 66% до 51% (порівняно з 2014 р).
Особистий імідж Путіна у світі ще гірший. Найбільше його не люблять в Іспанії (92%), Польщі (87%) Франції (85%) та Україні (84%). У Європі прихильників Путіна лише 15%, а найбільше – в Африці (32%). Загалом негативний рейтинг Путіна перевищує 75%. Російського президента щораз менше хочуть бачити Обама і навіть Меркель.
Якщо російська інформаційна гармата передусім націлена на США і Європу, то вона явно дає збій. Мета російської пропаганди – підрив ЄС зсередини і роз’єднання Заходу – не досягнута. Попри перемогу ліворадикальної партії «Сіріза» у Греції, яку спонсорує РФ, Греція не вийшла з єврозони і продовжує співпрацю з МВФ. Попри зростання підтримки «Національного Фронту» Франція остаточно відмовилася постачати Росії «Містралі». Поряд із нібито зближенням Росії і США у питаннях Ірану та Сирії США і ЄС посилили санкції, а спроби Росії заблокувати створення міжнародного трибуналу з розслідування збитого Боїнга, схоже, провалилися. Росія разом із Путіним стає все більше ізольованою.
У замкнутому колі
Якщо ставлення до Путіна у світі погіршується, то в Росії б’є історичні максимуми. Хоча рейтинг у 88% штучний, більшість росіян прихильно дивляться на свого сатрапа. У 2015 р. російські ЗМІ отримали 72,1 млрд рублів (1,1 млрд дол. США), тому й більшість росіян вважають, що це українці чи навіть американці збили малазійський боїнг, а Захід прагне знищити Росію.
Путін стає заручником свого рейтингу. Увігнувши росіян в ура-патріотичний ступор, дозволити їм побачити дійсність такою, як вона є, він уже не може. Тому кремлівська пропагандистська машина буде й далі нищити свідомість росіян, а війну в Україні будуть використовувати як привід для боротьби проти ворожого Заходу. Нічого доброго це Росії, звісно, не принесе, і тим болючішим буде опритомнення від дурману.
Попри тривалу війну в Україні західні оглядачі скептично дивляться на посилення інформаційного стримування Путіна. З одного боку, державне фінансування ЗМІ в Росії значно перевищує (порівняно з часткою витрат до ВВП) бюджети таких державних корпорацій, як британська ВВС чи німецька DW. З іншого боку, зважаючи, що прихильне ставлення росіян до американців за два останні роки впало з 51% до 15%, а до німців з 78% до 35%, реальним виглядає не боротьба Заходу за серця росіян, а поступове віддалення Заходу і Росії.
Таким чином, зусилля Путіна з ізоляції Росії і перетворення її на осаджену з усіх боків фортецю досягли мети. Дослідження Pew Research Center переконливо демонструє, що Росія стає дедалі більше ізольованою від решти світу.