Якщо вірити Вікі - це наївність в політиці, побуті, суспільстві. Невміння приймати продумані рішення. Я б ще додав - легковагість. Коли "емоціо" біжить попереду "раціо". Поздоровляю, громадяни, інфантильність - це про нас. Без образ. Не про всіх, але про багатьох. Знаєте, корисно вимикатися з соцмереж - неймовірна кількість дурості пролітає мимо. Терапія тверезості - іноді постояти в стороні, просто спостерігаючи, як начебто адекватні люди злітають з котушок в запалі, перестають бачити очевидне. Якось навіть і повертатися не хочеться, дивлячись на клінічний емоційний передоз. А як же "раціо"? От сьогодні (начебто) Правий Сектор (нібито) пригрозив йти на Київ в повній амуніції, якщо ... Ну, взагалі, неважливо навіть «коли що». Важливо, що громадянські ереговані (як їм здається) люди починають дружно кивати - так-так, ату-ату, нічого не помінялося, знову при владі сволочі .. бла ... бла ... бла.
Інфантильність.
По ідеї, відхід з поля бою із зброєю всупереч наказу - дезертирство. За ідеєю, це розстріл. І ніяка аргументація не виправдання. Люди, ви насправді досі не розумієте, що байки про «третій майдан восени», «наші хлопці повернуться з фронту і всім покажуть кузькіну мать», це просто оргазм КДБіста в день народження Фелікса Едмундовича? Адже нікому не подобаються косі призначення або не покарання для сволот. Нікому. Але чому світле майбутнє бачиться вам тільки на багнетах? Чому люстрацію потрібно вимагати шляхом смаження шин? Це єдиний аргумент в наборі громадянського суспільства? Ви інше не знайшли або навіть не шукали? Нє, шини це прикольно - димовуха ... але те, що спрацювало, коли країні загрожував Януческу, не працює, коли потрібно знаходити аргументи. Ви говорите нинішній парламент лайно? Так - відстій. Але, пардон, якщо ви, громадяни, все що можете, це загрожувати майданом, шинами і військовим самоуправством, то чим ви щось краще? І звідки в новому парламенті візьмуться адекватні? Краще стає не тоді, коли скидаєш, а тоді, коли замість приходять якісні. Ну, і де? Майдан, це останній патрон. Потрібно добре зважити, перш ніж загнати його в ствол. А інакше ...
Інфантильність.
Сумно, коли визнаний авторитет, дійсно мудрі людина, говорить, що стіна на кордоні з Росією, - це абсурд. А хто і що повинно відгородити нас від 85%-ної вати? Ну, чому ФБ благоговійно репостить шановану людину, навіть не задумуючись: «А ЩО ПОВИННО відгородити від ідіотів?» ... Це ж не стіна культур, це стіна адекватності від неадекватності. Адже всі розуміють - від крихітного цивілізованого прошарку ніхто і не збирався город городити. Захотів Андрій Вадимович приїхати - приїхав і йому завжди тут будуть раді. Захоче Лія Меджидовна прилетіти - прилетить. І всі будуть раді. Бо стіна не від тих, хто з відкритою душею, а від тих, хто з повним ріжком калаша. І іншого способу, як залізна завіса на Схід немає. Чому за демократичним флером ми не хочемо собі в цьому зізнатися?
А історія з парадом? Громадяни, ось ви насправді вважаєте, що сума зекономлена на параді, кардинально вирішить питання тилового забезпечення армії? Ой-вей! Інфантильність. А чому ніхто не вник в суть - що таке парад? Ну от скажіть, що таке парад? Демонстрація гордості. В нормальній країні армія - це гордість. Це коштує дорожче грошей. Що? Скажіть «гола й боса», чим пишатися? А от тим і пишатися, що гола і боса взяла і довела всім, що не в тиловому забезпеченні ВОЇН і не в кількості генеральських щурів АРМІЯ. А в умінні захищати. Це вміння ВОЇНИ знайшли? Так. Так чому, за яким правом ви позбавляєте воїна можливості відчути, що його народ може не тільки зібрати грошей на броніки, а й щиро плескати і засипати квітами. Так, це не парад перемоги, але огляд війська завжди був потужним стимулюючим фактором для країни - ворог, знай у нас є зуби. Парад, це не совковий пафос, вистачить мислити штампами! Парад, це взаємна подяка. Він потрібний і важливий. Бо не може бути незалежності без армії. Не може бути свята незалежності без тих, хто зараз за неї воює. Звичайно, не треба робити парад по московських кліше, це гнило пахне. Там немає і ніколи не було щирості. Але чому ми наперед упевнені, що прохід десантників, нацгвардійців, проїзд нової техніки - це гнило? Ви пам'ятаєте ролик, коли аеропорт аплодує солдатам? Це парад! Відчуєте емоцію! Зіпсуєте Путіну неділю, прийдіть на Хрещатик і виплесніть на НАШИХ овації, квіти і сльози! Вони гідні того. Повірте, вони будуть щасливі йти перед Вами. У цьому сенс параду. Це зустріч країни-волонтера зі своїм захисником. Розуміння важливості цього моменту, це тест на інфантильність - доросли не доросли. Ось поляки недавно провели парад на честь їхньої перемоги над російським військом. Навіщо? Бо є бажання підкреслити цей момент зараз. Є чітке розуміння ідеологічного навантаження військового параду. А ми? Є побоювання, що не доросли. Тут недавно розповіли, що в місті Рівне знайшлися персонажі, що почали фиркати: «навіщо святкування битви під Оршею, якщо на сході тушонки не вистачає ?!». Ну, от як цій людині-тушонці пояснити, що знати і святкувати свої перемоги, це виховання гордості за себе? І що чуть-чуть грошей в просвітницький момент зараз - це гарантія, що через 10 років не доведеться знову збирати гроші на броніки і тушонку. Як пояснити, що поруч з гарячою війною на сході йде тиха - ідеологічна. І святкування перемоги над московитами 500 років тому, це удар по хворим ватяним місцям і профілактика сепаратизму. Як донести, що програвати ідеологічну війну, війну смислів так само небезпечно, як і війну куль? Ось і парад, це теж ідеологічна атака: «так, ми не боїмося провести свято під час війни», «так, ми готові витратити гроші на те, що б показати - армія є і ми її любимо» ... «так, ми розуміємо, що все складно і ще прийде час для параду перемоги »...
Повірте, в Кремлі не раз здивувалися і розлютилися, коли дізналися, що українці вміють воювати. А знати, що українські малюки малюють танки з тризубами, які перемагають «Аквафреш», для Кремля теж саме, що Кощію обмацувати яйце перевіряючи чи ціла голка. Адже з тих малюків, що прийдуть в неділю на парад НАШИХ, ніколи не виросте вата. А це і є смерть Кощеева. Невже це складно побачити? Чи все-таки infantilis?