Вісім симптомів, які сигналізують про інфаркт міокарда

Їх повинен знати кожний, бо від часу доставлення хворого до медзакладу, залежить його життя

13:01, 6 грудня 2023

Інфаркт міокарда нині діагностують і у літніх людей, і у зовсім молодих. І за прогнозами, кількість таких хворих у наступні роки буде зростати, бо війна, стреси, переживання не проходять безслідно. До того ж, під час війни люди з різних причин не проходять профілактичні огляди, тому ризики для виникнення серцево-судинних захворювань є дуже високі.

На Львівщині, за даними департаменту охорони здоров’я ЛОДА, у 2023 році кількість інфарктів зросла майже на 10%: якщо за 9 місяців 2022 року було зареєстровано 2699 випадків інфаркту міокарда, то за аналогічний період цього року – 2951 випадок (зростання на 9,3%).

За даними Львівського обласного центру екстреної медицини і медицини катастроф, щомісяця вони отримують приблизно 200-250 викликів на інфаркт з елевацією сегменту ST (зі змінами в серці). Найбільше викликів було у жовтні – 250, у листопаді – 213.

Нині медицина пішла вперед. Багатьох людей з гострим інфарктом міокарда лікарям вдається врятувати за умови, що хворого вчасно доставлять до спеціалізованого медичного закладу, де надають допомогу таким пацієнтам.

ZAXID.NET попросив лікарку-кардіологиню Львівської обласної клінічної лікарні Ірину Бодак розповісти про симптоми, при яких слід негайно викликати «швидку», хто входить до групи ризику і мусить стежити за станом здоров’я, за скільки часу хворого з інфарктом слід доставити до спеціалізованого медзакладу тощо.

Що таке інфаркт?

«Гострий інфаркт міокарда – це патологічний стан, при якому перекривається судина, що живить серце, і кровотік припиняється. Відповідно та ділянка серця, яка живиться цією судиною, не дотримує кисню, поживних речовин та відмирає (перетворюється у сполучну тканину-рубець)», – каже Ірина Бодак.

За її словами, здебільшого, інфаркт є ускладненням атеросклерозу коронарних артерій та ішемічної хвороби серця. Для них характерне поступове звуження просвіту артерій, що живлять міокард, через збільшення атеросклеротичних бляшок. Також можлива закупорка артерій тромбами або звуження в результаті спазму. Ризик розвитку інфаркту підвищує: підвищений тиск, цукровий діабет, викокий рівень холестерину, ожиріння, куріння, зловживання алкоголем, малорухливий спосіб життя тощо.

«При інфаркті міокарда головне – максимально швидко відкрити закриту судину. Якщо це зробити за дві години, то інфаркт не встигає завдати великої шкоди серцевому м’язу. Загалом час від моменту виникнення симптомів та відкриття судини балоном повинен бути не більше 6-12 год. Що швидше, то краще. Далі час працює не на користь хворого: гинуть клітини серця, відмирає серцевий мʼяз, виникають загрозливі порушення ритму, розрив серця», – твердить Ірина Бодак.

Симптоми інфаркту, які повинні знати усі

Ці симптоми повинні знати усі, бо допомога може знадобитися рідним, знайомим і незнайомим людям, які потребуватимуть допомоги. Від правильних дій нерідко залежить життя людини:

  • біль у грудній клітці, стискаючий або пекучий, який триває понад 15-20 хвилин і не проходить після прийому нітрогліцерину, віддає в ліву руку чи міжлопаткову ділянку;
  • утруднене дихання або різка задишка;
  • липкий холодний піт та блідість шкірних покривів;
  • низький чи високий тиск;
  • серцебиття чи перебої в роботі серця;
  • втрата свідомості;
  • різко виражена загальна слабість;
  • біль в ділянці шлунка, який може супроводжуватися нудотою, блювото, нижній щелепі чи в обох ліктях (нетипові симптоми , виникають не у всіх випадках).

При таких симптомах лікарка радить негайно телефонувати на «103».

Що зробити до приїзду «швидкої»

  • допомогти людині сісти або лягти, припідняти верхню частину тіла;
  • звільнити грудну клітку, аби ніщо не перешкоджало диханню;
  • відчинити вікно і забезпечити хворому доступ свіжого повітря;
  • не залишати хворого до приїду медиків.

У яких медзакладах надають викососпеціалізовану меддопомогу хворим з інфарктом

При інфаркті міокарду дуже важливо якомога швидше доставити людину не просто до найближчої лікарні, а до найближчого медзакладу, який спеціалізується на лікуванні інфарктів.

Як повідомили ZAXID.NET у департаменті охорони здоров’я ЛОДА, на Львівщині визначено сім медзакладів, в яких надають допомогу пацієнтам із гострим коронарним синдромом з елевацією сегменту ST (зі змінами):

  • Львівська обласна клінічна лікарня;
  • Лікарня св. Пантелеймона;
  • Лікарня св. Луки;
  • Львівський обласний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр;
  • Дрогобицька міська лікарня №1;
  • Центральна міська лікарня Червонограда;
  • Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю.Липи» (надаватиме ці послуги орієнтовно з січня 2024 року після встановлення ангіографічного обладнання).

Лікування хворих з гострим інфарктом міокарда – безкоштовне

За даними НСЗУ лікування хворих з інфарктом міокарда є безкоштовним, точніше, за таких пацієнтів медзакладам платить держава.

За лікування інфаркту заклад отримує 43 573 грн за надання допомоги з проведенням стентування. Якщо стентування не проводилося НСЗУ оплачує 25 261 грн за надану медичну допомогу. У вартість включені необхідні лабораторні та інструментальні обстеження, лікування, всі необхідні ліки та медвироби.

У медзакладі пацієнту з інфарктом мають надавати безоплатно такі послуги:

  • діагностика (коронарографія, лабораторні дослідження);
  • проведення стентування,
  • цілодобовий моніторинг стану пацієнта в реанімації;
  • медична реабілітація в гострому періоді;
  • лікарські засоби з Національного переліку основних лікарських засобів та витратні матеріали;
  • ліки та медичні засоби, які закуповуються централізовано за кошти бюджету (наприклад, стенти);
  • харчування в стаціонарних умовах.

У департаменті охорони здоров’я ЛОДА додали, що хворим, які поступили в стаціонар з діагнозом гострий інфаркт міокарда, стенти встановлюються безкоштовно (за рахунок Державної програми). Окрім того, за відсутності централізованих поставок, стенти закуповуються в рамках Комплексної програми підтримки галузі охорони здоров’я Львівської області на 2021 – 2025 роки за коши обласного чи місцевого бюджету відповідно до виділеного фінансового ресурсу.