На Львівщині створюють ще одне медичне об’єднання. Цього разу об’єднують дві обласні дитячі лікарні – «Охматдит» і Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр, які уже з 2024 року мають працювати як єдине ціле – надкластерна лікарня госпітального округу Львівщини. Таке рішення прийняло МОЗ, і його затвердив голова ЛОВА.
Об'єднати ці лікарні хотіли уже декілька разів. Останній раз у 2019-му, але колективи обох медзакладів були категорично проти. Чи вдасться об’єднатися їм цього разу і на яких умовах? Хто очолить новий медзаклад? Що від цього виграє пацієнт? Які нові послуги будуть надавати у надкластерній дитячій лікарні? За відповідями на ці та інші запитання ZAXID.NET звернувся до в.о. директора львівської обласної дитячої лікарні «Охматдит» Дмитра Квіта.
***
На якому етапі зараз об’єднання лікарень і яку модель об’єднання обрали?
Схожа система існує у всьому світі: є топові лікарні, є звичайні. Як має відбутися об’єднання двох медзакладів, як здійснюватиметься керівництво, як буде називатися об’єднаний заклад – регіональний центр охорони здоров’я дитини чи медицини дитинства, визначить власник, тобто Львівська обласна рада. Зараз вона готує рішення з цього приводу, а у вересні депутати ЛОР мають його затвердити.
На нашу думку, це має бути два відокремлені підрозділи. «Охматдит» був завжди лікарнею, в яку скеровували дітей для надання невідкладної допомоги, у Західноукраїнський центр – для надання високоспеціалізованої допомоги дітям з онкозахворюваннями, гематологічними хворобами тощо. Мабуть, так воно буде і надалі. Кожний підрозділ буде і далі розвивати ці напрямки, і ми будемо один одного підсилювати.
А дублювати один одного не будете? І в «Охматдиті», і у Західноукраїнському центрі є однакові відділення, скажімо, педіатричне?
Ми зараз розглядаємо ті структури, які дублюються, зокрема, у загальній педіатрії. Думаю, що ми знайдемо спільне рішення, аби ті структури не перехрещувалися: щось доведеться віддати, щось розвивати у себе. У Центрі більше скеровані на орфанні, рідкісні захворюваня, у нас – на гострі. Та є загальнопедіатричні ліжка, які ми будемо, очевидно, об’єднувати, але це вимагає обговорення. Ми створили групу спеціалістів з двох лікарень по напрямках, які зараз усі ці питання обговорюють, до кінця серпня маємо вирішити, що і де має бути. Тож не виключено, що деякі працівники «Охматдиту» можуть працювати у Центрі, а працівники Центру – у нас. Та хочу підкреслити: ми об’єднуємо функції, які полягають у підсиленні один одного. І від цього у першу чергу виграє пацієнт, у другу чергу – лікар.
А хто буде керівником надкластерної лікарні?
Це вирішить власник. Буде, очевидно, генеральний директор об’єднаного медзакладу, а у підрозділах мають бути якісь елементи фінансової, кадрової служби, бо заяви на відпустки, нарахування заробітної плати тощо мають робитися на місцях, а потім реалізуватися в центральному офісі.
У надкластерній дитячій лікарні повинні надавати допомогу щонайменше за 28 напрямами. Які напрями об’єднаному медзакладу доведеться ще розвивати, аби виконати цю вимогу?
В «Охматдиті» надають допомогу за 22 напрямами, у Західноукраїнському центрі – за 17. Разом ми зможемо надавати меддопомогу за 28 напрямах. Звісно, щось накладається, бо одні і ті ж пакети є і у нас, і в них, але щось будемо розвивати. Скажімо, плануємо розвивати дитячу нейрохірургію, нейроортопедію, неврологію, продовжити розвивати реабілітацію дітей, на яку є попит.
А що зміниться для пацієнта після об’єднання двох лікарень в одну? І що від цього виграє лікар?
Пацієнт отримає якісніший рівень меддопомоги, для нього поліпшиться доступ до дороговартісного обладнання: комп’ютерного томографа (КТ), магнітно-резонансного томографа (МРТ) тощо. Окрім того, власник, маючи одну надкластерну лікарню, намагатиметься поліпшити умови лікування пацієнтів.
І для лікаря є вигоди: у першу чергу, можливість кращого професійного розвитку. Це дасть кращі контакти з закордонними клініками, можливість стажування в них, адже провідні спеціалісти хочуть ділитися знаннями, вмінням зі спеціалістами тих закладів, де їхній досвід дасть найкращий результат. Закордонні фахівці хочуть співпрацювати з лікарнею, де є відповідна кількість грамотних спеціалістів, які знають іноземні мови, прагнуть розвиватися. У нас зараз проект телемедицини запущений, тільки в останній місяць ми мали декілька консультацій щодо складних пацієнтів зі спеціалістами клініки «Шаріте» (найбільша клініка Європи, що розташовується в Берліні, – прим. ред.). Такі можливості у надкластерної лікарні будуть ще більші.
Дві дитячі лікарні хотіли об’єднати і раніше, але колективи медзакладів були категорично проти. Як думаєте, цього разу таки вдасться це зробити?
А іншого виходу нема. У рішенні МОЗ сказано: є одна дитяча надкластерна лікарня, створена шляхом об’єднання двох медичних установ. Тож, якщо ми хочемо зберегти статус надкластерної лікарні, а це вищі коефіцієнти за надання допомоги, кращий доступ до новітнього обладнання тощо, то маємо це зробити. І якщо впродовж трьох років ми цього не зробимо, то можемо з надкластерної лікарні стати кластерною, а то й загальною лікарнею.
У попередні рази об’єднання не відбулося через слабку, на мою думку, комунікацію з медперсоналом. Я говорю про це з колективом десь з середини червня: об’єднання – це єдина дорога до надкластеру. Якби в «Охматдиті» був ще один поверх, то можна було б нові напрямки розвивати. Але приміщень бракує. Є ще один дуже важливий нюанс – кадри. Вузькоспеціалізованими фахівцями за один день не стають, їх після закінчення медуніверситету не візьмеш. Часом на це іде десятиліття напруженої праці, у тій же онкології чи гематології.
З нового року дві дитячі лікарні мають вже контрактуватися з НСЗУ як одна юридична особа. Залишилося не так вже й багато часу. Встигнете об’єднатися?
Якщо у вересні депутати приймуть рішення про об’єднання, то працювати доведеться у поті чола. Адже персонал треба попередити, що вони через два місяці будуть працювати в іншій установі, провести чимало ревізій, починаючи від податкової і закінчуючи ревізією статистичною, архівною. Підготувати всі документи для переоформлення ліцензій: на медичну практику, наркотики, іонізуюче випромінювання тощо. Роботи дуже багато, але думаю, що встигнемо, було б лише бажання і мета.