Керівник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимир В’ятрович опублікував оновлений законопроект про державні та інші свята в Україні, який напрацьований за результатами громадського обговорення.
У документі з’явилася нова категорія– «Міжнародні дні», куди включені, серед інших, 8 березня – День боротьби за права жінок (день буде святковим, але не вихідним) та 1 травня – День праці (буде вихідним). Оскільки українці не підтримали намір запровадити Шевченківський день (9 березня) і День сім’ї (друга п’ятниця вересня) як вихідні святкові, то цю пропозицію знято з календаря, написав В’ятрович у Facebook.
Разом з тим, Інститут дослухався до побажань громадськості та включив до проекту традиційне свято – День Святої Трійці. Другий день після Великодня та Трійці (понеділок) залишається вихідним.
Також вноситься як традиційне свято Різдво Христове за григоріанським календарем, що відзначається 25 грудня, але воно не буде вихідним.
Крім того, неробочий святковий день пропонується не переносити на понеділок, якщо він припадає на вихідний (окрім Різдва за юліанським календарем, 7 січня). До слова, раніше планувалося переносити вихідний на понеділок також на Новий рік, 1 січня.
День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні в календарі святкових дат залишиться, але вихідним не буде: відпочивати українці будуть 8 травня – в День пам’яті та примирення.
День Державного Прапора України відзначатиметься 4 вересня (саме цього дня підняли синьо-жовтий прапор над будівлею Верховної Ради України у 1991 році).
Законопроектом упорядковано скорботні дні й запропоновано День пам’яті жертв політичних репресій перенести з третьої неділі травня на першу неділю листопада на вшанування жертв розстрілу 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох, коли за вироками позасудових органів загинули понад 100 діячів української культури, науки, військових, священнослужителів – в’язнів Соловецького табору особливого призначення.