Опубліковано таємну постанову Краматорського суду, в якій йдеться про те, що екс-президенту Януковичу вивести 1,5 мільярда доларів з України допомогла компанія ICU.
Як пише «Економічна правда», в розпорядженні видання опинився 95-сторінковий документ, який минулого року був оголошений державною таємницею.
У постанові суду докладно викладена схема, яка використовувалася для крадіжки грошей. Investment Capital Ukraine (ICU) були брокерами при купівлі облігацій кіпрськими компаніями на суму 1,5 млрд доларів в період між 2012 і 2014 роками.
Засновниками ICU є голова НБУ Валерія Гонтарева (наразі подала у відставку та перебуває у кількамісячній відпустці), яка продала свою частку в компанії партнерам у червні 2014-го, та Макар Пасенюк, якого характеризують як «фінансиста Порошенка». Крім того, свого часу ICU супроводжувала процес передачі корпорації Roshen Петра Порошенка у «сліпий траст». Видання також зазначило, що депутати з БПП називають Пасенюка одним з найбільш обізнаних у справах бізнесу Порошенка.
Після Революції Гідності компанія ICU стала відомою не тільки в бізнес-середовищі. Її представники опинилися на ключових посадах у владі: Дмитро Вовк очолив НКРЕКП, Володимир Демчишин дістав крісло міністра енергетики, а Валерія Гонтарева стала головою Нацбанку.
Відповідно до секретного документа, ICU уклав угоду з купівлі облігацій, деномінованих в доларах, від імені восьми кіпрських компаній. Пізніше був виявлений зв’язок цих компаній з оточенням екс-президента Віктора Януковича.
При цьому сама Гонтарева відкинула звинувачення у виведенні компанією ICU коштів екс-президента Віктора Януковича. Відповідну заяву Гонтаревої від 7 жовтня 2016 року прес-служба НБУ повторно опублікувала у середу, 10 січня, на своїй сторінці у Facebook.
«Тепер по суті звинувачень проти мене персонально. Компанія ICU вже понад вісім років є лідером на ринку ОВДП як за брокерськими послугами, так і за послугами торгівлі державними цінними паперами. Про її лідируючі позиції говорять публічні рейтинги щодо торгівлі ОВДП та управління активами клієнтів. Тому, коли інвесторам чи банкам потрібно було професійне супроводження угод із борговими цінними паперами, вони, у більшості випадків, зверталися за послугами до компанії ICU. У жовтні 2013 року вийшла нова редакція Закону України “Про депозитарну систему України”, яка зобов'язала учасників ринку оформлювати всі угоди купівлі-продажу ОВДП через ліцензовані компанії-брокери. Також цей закон змінив правила розрахунків щодо операцій з цінними паперами, які повинні були здійснюватися виключно через ПАТ “Розрахунковий центр”», – наголосила Гонтарева.
Вона зазначила, що коли у державного «Ощадбанку» виникла необхідність залучення ліцензованого брокера для проведення угод вторинного ринку між нерезидентами та банком, вони звернулися до компанії ICU. До виходу нової редакції цього закону в «Ощадбанку» такої необхідності не було – він був обслуговуючим банком, зберігачем ОВДП та первинним дилером для нерезидентів і купував у 2012-2013 роках у Міністерства фінансів України ОВДП за замовленнями компаній-нерезидентів самостійно, пояснила Гонтарева. З її слів, «Ощадбанк» підтвердив надходження коштів та проведення фінансового моніторингу компаній-нерезидентів, тому у ICU не виникло жодних підозр щодо цих компаній, адже всі документи та витяги з рахунків у державному банку повністю відповідали вимогам чинного законодавства. Всі розрахунки за операціями з ОВДП проводилися в «Ощадбанку», та продавцем ОВДП на користь нерезидентів виступав «Ощадбанк».
За словами Гонтаревої, у середині 2014 року з'явилася інформація, що ці компанії-нерезиденти можуть належати оточенню Януковича, і Національний банк України почав активно сприяти арешту їхніх рахунків. У червні 2014 року відповідно до ухвал Печерського райсуду Києва на рахунки цих компаній в Ощадбанку накладено арешт. Наразі цінні папери та гроші на рахунках компаній-нерезидентів в Ощадбанку були арештовані.
Як йдеться в заяві Гонтаревої, загальна номінальна вартість ОВДП, придбаних на користь цієї групи компаній, становить 981 млн дол.
«Зараз деякі політики звинувачують мене у сприянні виведенню коштів “злочинною владою”. Вважаю таке звинувачення нісенітницею, адже ці кошти не виводилися за кордон, а інвестувалися у внутрішній державний борг – це пряма позика державному бюджету, яку державі, у разі прийняття закону про спецконфіскацію, не потрібно буде повертати», – резюмувала співзасновниця компанії ICU.
Нагадаємо, 28 квітня 2017 року стало відомо, що суд останньої інстанції дозволив конфіскацію заарештованих 1,5 млрд доларів, які належали оточенню екс-президента Віктора Януковича в рамках процесу проти колишнього директора компанії «Газ Україна-2020» Аркадія Кашкіна. Через місяць рішення набуло чинності, і конфісковані кошти було перераховано в держбюджет.
У травні 7 кіпрських компаній-власників облігацій внутрішньої державної позики оскаржили рішення про спецконфіскацію 1,5 млрд доларів.