У Львові у вівторок, 22 травня, відбулася технологічна конференція «Люті пташки Demo Day», у якій взяли участь понад 30 виробників дронів, які успішно застосовують розробки на фронті або ж тільки почали виготовляти безпілотники. Організували захід команда благодійного фонду Dignitas та проекту Victory Drones – системи навчання і забезпечення операторів БПЛА для Збройних Сил України. У межах конференції відбулися демонстраційні польоти дронів, презентації від виробників БПЛА, зустрічі з льотними школами та військовими.
ZAXID.NET відвідав конференцію та розповідає, чому дрони можуть зберегти життя та запобігти руйнівним наслідкам війни.
Щоб не компенсувати технічні проблеми життями
За словами співзасновниці благодійного фонду Dignitas Люби Шипович, Росія готувалася до війни десятиліттями й має розвинений військово-промисловий комплекс. Крім цього, Люба вважає, що до великої сухопутної війни не були готові наші союзники. Відтак Україна не може перемогти лише за допомогою людей.
«У нас немає часу розбудовувати військово-промисловий комплекс, але наші інженери створюють дешеві рішення, щоб знищувати техніку ворога на мільйони доларів. Дрон, який коштує 300-400 доларів, може вразити як живу силу, так і військову техніку, яка коштує по 2-5 млн доларів», – пояснює Люба Шипович.
Засновниця Центру підтримки аеророзвідки, керівниця проекту Victory Drones Марія Берлінська зазначає, що російсько-українська війна сполучає технології Першої світової, коли солдати сидять у шанцях, і XXI століття, коли застосовують супутникову розвідку.
«Зараз всі перебуваємо в моменті, коли добре розуміємо, що відбувається у нас, але значно гірше – що у ворога. На жаль, мусимо визнати, що ми підштовхнули росіян рухатися до FPV-дронів. Вони показували відео, як ми знищуємо їхні "Солнцепьокі", на своїх центральних каналах. За останні місяці в різних містах Росії відкрили понад 40 навчальних центрів і почали вчити тисячі фахівців. У них є пряме постачання з Китаю, і вони стандартизують серійне виробництво», – говорить Марія Берлінська.
Керівниця проекту Victory Drones переконана, що саме технології визначають хід бойових дій. Вона наголошує – війна тільки починається, і найслабша позиція українців в тому, що їх кількісно менше, ніж росіян. За словами Марії Берлінської, зараз в Україні головною людиною є не депутат, не міністр, не волонтер і навіть не простий боєць на фронті, а інженер, який може створити ефективне технічне рішення.
«Саме інженери вирішать хід війни. Це люди, які вміють проектувати. Наша конференція якраз про це. Ми зібрали інженерів в одному місці, щоб люди могли поспілкуватися, обмінятися знаннями. На жаль, навіть на дев'ятому році війни часто виробники розповідають мені про якесь технічне рішення, але не хочуть ділитися ним з іншими. Дуже прошу цього не робити. Розумію, що всі розраховують на перемогу, патенти й бізнес, але зараз не час. Якщо є класне технічне рішення, яке може допомогти іншим виробникам, діліться ним», – закликає Марія Берлінська.
Вона зазначає, що сплеск виробництва дронів в Україні був після 2014 року. Проте держава не підтримала фінансово інженерів, і є небезпека, що ситуація повториться.
«На жаль, до повномасштабного вторгнення дожили 5-6 хороших виробників. Наростити виробництво так швидко не можна, і цей момент перші місяці повномасштабної війни ми закривали людьми. Цю помилку зараз не маємо права повторювати. Потрібно, щоб держава інвестувала весь ресурс не в дороги, не в відбудову, не в озеленення і навіть не в медицину. Це все теж дуже важливе, але нам треба працювати з причинами, а не наслідками. Якщо зараз не інвестуємо, то матимемо ситуацію, коли весь сплеск виробництва, який є у 2022 і 2023 роках, знову піде на спад, бо компанії не існуватимуть довго на волонтерських картках, і до наступної гострої фази війни опинимося з тим, що в нас дуже мало виробників. Нам потрібні сотні тисяч дронів. Це розхідний матеріал. Чим більше дронів, тим більше наших живих людей, і навпаки», – говорить Марія Берлінська.
Міноборони все ще не закуповує FPV-дрони
За словами Люби Шипович, рано говорити, що в Україні існує галузь безпілотної авіації, але вона дуже стрімко розвивається: якщо на початку повномасштабного вторгнення в Україні ледве-ледве набирався десяток виробників, то зараз, коли БФ Dignitas відкрив форму пошуку виробників для закупівель дронів, зареєструвалися понад 200 і запропонували дрони для кампанії «Люті пташки». Деякі з виробників мають команди інженерів, серійне виробництво і можуть виготовляти понад 100 дронів на місяць.
За даними Міністерства цифрової трансформації, потреба у FPV на фронті – це 200 тисяч. Однак Люба Шипович говорить, що потреба є нестатичною, бо, якщо йдеться про штурмові дії, то дронів треба значно більше, ніж при обороні.
«Зараз є запит від фронту, і сподіваємось, що від держави включиться не лише Мінцифри, а й Міністерство оборони почне закуповувати FPV-дрони, які є дешевим рішенням баражувального боєприпасу. Держава неповоротка, але розраховувати на неї треба, адвокатувати зміни потрібно, та все одно слід вкладатися своїми силами. Мінцифри взяло на себе роль волонтера в державі. Міноборони, на жаль, поки не закуповує дрони класу "мікро". Проте, думаю, наша з вами спільна адвокація в цьому допоможе», – вважає Люба Шипович.
Виробники презентувади дрони на конференції «Люті пташки Demo Day»
Керівниця фонду Dignitas розповіла, що попри всі труднощі є добра новина від Міноборони, яке у своїх закупівлях розмістило позицію про боєприпаси для БПЛА. Українські військові вперше отримають стандартизовані боєприпаси для дронів.
«Минулого тижня я була на лінії розмежування, і військові, які навіть не були саперами, самі розбирають боєприпаси, складають руками на землі. Не знаємо, скільки людей на цьому підриваються. Нарешті в Міноборони підтвердили, що створили закупівлю стандартизованих боєприпасів. Це величезний прогрес», – каже Люба Шипович.
Вона розповідає, що держава часто заважає купувати дрони, оскільки волонтерські картки, на які збирають гроші, обкладають податками. Причиною є те, що податкова керується постановою №112 2016 року, згідно з якою є перелік товарів, які волонтери мають право купувати для військових, але там немає дронів і Starlink.
«Ми вже кілька місяців просимо Кабмін змінити цю постанову й додати туди те, що купують суто волонтери. Щодо завезення дронів, то завдяки тиску громадськості ухвалили певні митні й податкові послаблення. Наразі є перелік з приблизно 50 критично важливих складників, які ми зібрали, опитуючи виробників. Якраз на ці деталі не потрібно сплачувати мито й ПДВ. Але Верховна Рада ухвалила, до митниці воно не дійшло, тому це все ще постійна боротьба. Ми в постійній комунікації з виробниками й намагаємось їм допомогти побороти бюрократію», – додала Люба Шипович.
Не було досвіду
Олексій Бабенко представляє київське виробництво дронів «Вирій». У його команді працюють 16 людей. Він продемонстрував політ двох дронів – гексакоптера та дрона-камікадзе. Одразу після цього до нього підійшли кілька потенційних замовників.
«Ми почали працювати торік, одразу як закінчилися бої на Київщині. Я вивчав, що буде ефективним у війні, і з'ясував, що це дрони. До того про них взагалі нічого не знав. Зараз ми стоїмо напередодні того, щоб почати власне серійне виробництво гексакоптерів, але вже є серійне виробництво дронів-камікадзе», – розповідає Олексій Бабенко.
За словами виробника, гексакоптер, який він продемонстрував на конференції, можна назвати українською розробкою. Однак дрони-камікадзе майже однакові і в українців, і у росіян. Різниця є лише в ціні.
«У "Вирію" FPV коштує 420 доларів. Думаю, це одна з найнижчих цін, хоча ми не економимо й беремо лише якісні матеріали. Така ціна через те, що там майже немає нашої розробки. Якщо брати комплектування в Україні, то дрон виходить дорожчим, але в нас гарна логістика й можемо купувати за кордоном», – зазначає Олексій Бабенко.
Демонстраційний політ дрона
Замовляють дрони у «Вирію» благодійні фонди та волонтери, які, як говорить Олексій, можуть придбати десятки дронів. Крім цього, є підрозділи та бригади, які також замовляють великі партії.
«Коли збирають фонди, то нам важко відстежити, куди піде дрон, тому працюємо лише з тими, у кому впевнені. Хочемо знати, що дрони точно потрапляють до рук добрих пілотів», – розповідає розробник.
Олексій зазначає, що найбільшими труднощами для компанії була відсутність інформації про те, що працює, а що ні. Крім цього, часто інформація про те, що працює, виявлялася неправдива.
«Треба все перевіряти самому, бо завдання з комплектуванням чи логістикою можна було розв'язати, а проблему з розробкою дрона – ні. Треба мати досвід, а такого не було», – додав Олексій Бабенко.
Зазначимо, що партнером конференції «Люті пташки Demo Day» стала Львівська обласна військова адміністрація. Захід став частиною масштабного всеукраїнського збору на ударні коптери «Люті пташки».