Думаючи про те, що 28 лютого 2026 року розпочалася війна Сполучених Штатів та Ізраїлю проти Ірану, чи то пак військова операція «Епічна лють», ми мимоволі згадуємо, що роком раніше, тобто 28 лютого 2025 року відбулася та фатально знаменита зустріч в Овальному кабінеті президента України Володимира Зеленського і глави Білого дому Дональда Трампа, яка завершилася гучною сваркою. Тоді Трамп дорікнув Зеленському: «У вас немає карт на руках». На що той резонно зауважив: «Я не приїхав з вами грати в карти».
Тепер же, через рік після того інциденту, Зеленський може впевнено заявити, що карти в нього таки є, причому козирні. Ті карти, яких не мають ні США, ні Ізраїль, ні багатющі країни Песької затоки, які зараз зазнають іранських обстрілів.
Тегеран зухвало й безжально лупить своїми дронами-«мопедами» типу Shahed-131/136 по столицях арабських монархій Перської затоки й американських базах у регіоні. Це змушує ОАЕ, Бахрейн, Саудівську Аравію та Катар витратити свої резерви ракет-перехоплювачів для знищення іранських безпілотників. Математика тут проста: один «шахед» коштує десь у межах 30 тисяч доларів, а ракета-перехоплювач – понад мільйон доларів, деякі навіть понад 13,5 мільйона доларів. Рахунок катастрофічний навіть для таких багатих нафтоносних країн.
Тому, не дивно, що майже відразу американські, бахрейнські, катарські й саудівські чиновники звернули увагу на Україну – єдину країну на земній кулі, де масштабні атаки «шахедами» чи шахедоподібними дронами було щоденною реальністю. Україна день у день мусила відбиватися від хмар безпілотників, паралельно вдосконалюючи тактику захисту, діючи нестандартно, по-новаторськи.
За приблизними оцінками, за час повномасштабної війни з Росією Збройні Сили України збили щонайменше 44 700 ударних БПЛА типу Shahed-131/136 чи їхніх російських аналогів «Герань», не рахуючи дронів-імітаторів «Гербера» та «Італмас», яких запускали для відволікання української системи ППО.
У процесі антишахедної війни Київ розробив комплекс перевірених у боях недорогих перехоплювачів, які виконують завдання, раніше призначені для дорогих ракет класу «земля-повітря». Наприклад, дрон-перехоплювач Octopus коштує лише 3000 доларів. Він наводиться на ціль за допомогою акустичних датчиків та програмного забезпечення на основі штучного інтелекту, відточеного в тисячах битв.
Український виробник таких дронів – компанія SkyFall – підтвердив, що відчуває чималу міжнародну зацікавленість, а головне: практичні запити на придбання системи українського антидронового захисту, зокрема від ОАЕ, Катару і Кувейту.
Зацікавленість, як відомо, висловлював і Пентагон. Згідно з певною інформацією, американські військовики радо були б готові придбати українські дрони-перехоплювачі. Зокрема, і для того щоб підвищити ефективність своєї місії в Перській затоці. Проте ми чули від Дональда Трампа зухвалу заяву: «Ні, нам не потрібна їхня (України, – ред.) допомога в обороні від безпілотників. Ми знаємо про дрони більше, ніж будь-хто. Насправді у нас найкращі дрони у світі».
Чи значить це, що США не зацікавлені в українських дронах і не планують їх закуповувати? Аж ніяк. Ми вже неодноразово спостерігали за тим, як Трамп за лічені дні (інколи лічені години) змінював свою принципову позицію. Так що американські прагматики раніше чи пізніше звернуться до України з відповідним запитом.
Тим часом країни Перської затоки роблять це без зволікання. Коли тебе щоденно обстрілюють «шахедами», розпружуватися особливо часу немає. Українські військові фахівці з безпілотників уже вирушили на Близький Схід, щоб допомогти тамтешнім країнам створити відповідний антидроновий захист. «Щодо ситуації на Близькому Сході – ми відправили наші три команди. Команди професійні, укомплектовані. Вони цього тижня всі три будуть у трьох різних країнах. Перші три країни, куди ми це відправили по нашим домовленостям, – це Катар, Емірати, Саудівська Аравія», – розповів Володимир Зеленський.
Що є натомість отримає Україна? Ще на початку березня Зеленський чітко дав зрозуміти, що співпраця з країнами Перської затоки щодо безпілотників має передумову: «Лідери Близького Сходу підтримують тісні зв’язки з росіянами. Вони можуть закликати росіян запровадити припинення вогню на місяць». Тобто український президент закликав близькосхідних лідерів, скориставшись своїм доступом до Путіна, забезпечити припинення вогню для України.
Зеленський особисто телефонував президентові ОАЕ Мухаммеду бін Заїду та еміру Катару шейху Таміму бін Хамаду аль-Тані. Під час розмов було досягнуто домовленостей про співпрацю між оборонними відомствами. Зрештою, двосторонні канали тепер відкриті на рівні глав держав, що вже є явним покращенням дипломатичних зв'язків, за яке Україна роками боролася в обох столицях, але донедавна без переконливого успіху.
Допомагала Зеленському при цьому Висока представниця Європейської Унії з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас. Вона прямо закликала країни Перської затоки «поглибити зв'язки та співпрацю з Україною у сферах безпеки й енергетики», а також «скористатися широким спектром українських можливостей, які вже доступні».
Зеленський також заявив про готовність передати дрони-перехоплювачі в обмін на зенітні ракети Patriot PAC-3, які вкрай потрібні Україні для захисту від російських балістичних ракет. Україна стикається зі зростаючим дефіцитом ракет PAC-3 – саме тих, які країни Перської затоки марно витрачають зростаючими темпами. За даними Міністерства оборони України, за чотири роки війни країна отримала близько 600 ракет Patriot PAC-3. Водночас лише в перші дні війни в Ірані країни Близького Сходу використали понад 800 таких ракет.
Українська компанія SkyFall підтвердила, що розробила технологію дистанційного керування з території України безпілотниками-перехоплювачами, які фізично розташовані в Перській затоці. Це означає, що українські оператори, перебуваючи на об'єктах в Україні, можуть захищати інфраструктуру ОАЕ або Катару в режимі реального часу – навіть не виїжджаючи з країни та не позбавляючи особового складу передову лінію російсько-української війни.
Цікаво, що попри дивні заяви Трампа Україна, як повідомляє The New York Times, активно допомагає американським військовим базам на Близькому Сході перехоплювати дрони, а не лише урядам країн Перської затоки. Це опосередковано свідчить про пряму участь Пентагону в цій домовленості.
Зі свого боку Велика Британія оголосила, що її фахівці-дроноводи співпрацюватимуть разом з українською командою в Перській затоці. Для Києва спільне розгортання сил з Лондоном має величезне політичне значення: воно міцно вплітає військовий внесок України в рамки структур, пов'язаних з НАТО, що в майбутньому унеможливить відхилення або скасування співпраці.
Станом на сьогодні відомо, що Україна вже отримала 11 окремих офіційних запитів від партнерів, які просять допомоги в боротьбі з іранськими безпілотниками. Військові аналітики вже описують три напрямки майбутньої співпраці:
– оперативне розгортання досвідчених операторів дронів зі системами перехоплення;
– структуровані програми навчання для пілотів дронів для представників країн Перської затоки;
– суверенні інвестиції країн Перської затоки в українські компанії-виробники безпілотників для фінансування масового виробництва.
Як ситуація для України на Близькому Сході розвиватиметься далі? Міжнародні аналітики змальовують три сценарії.
Оптимістичний сценарій уже частково матеріалізувався: українські експерти перебувають, так би мовити, boots on the ground в регіоні Перської затоки. Підписано двосторонні угоди з ОАЕ й Катаром. Розпочалася співпраця з британськими військовиками. Зареєстровано офіційні запити на співпрацю й з іншими зацікавленими країнами. Подальше розгортання цієї версії сценарію передбачає, що Україна використовує свою оперативну присутність для укладення угоди про поповнення своїх арсеналів ракет Patriot, домагається дипломатичного тиску з боку монархій Перської затоки на Путіна щодо припинення вогню та використовує інвестиції країн Перської затоки для перетворення своєї оборонної промисловості на глобального гравця на ринку озброєнь.
Поміркований сценарій передбачає продовження оперативної співпраці без стратегічного прориву. Україна й надалі відряджатиме в регіон експертів, здійснюватиме обмежені поставки безпілотників згідно з двосторонніми угодами, отримуватиме натомість ракети PAC-3 та розвиватиме військову співпрацю з країнами Перської затоки. Держави регіону намагатимуться збалансувати свої інтереси з Вашингтоном і Москвою, уникаючи прямого тиску на Путіна, водночас поступово зменшуючи свою роль у сприянні обходу санкцій проти Росії. За такого розвитку подій Україна отримуватиме додаткові ресурси та розширюватиме міжнародні зв'язки, але без досягнення швидкого перемир'я.
Песимістичний сценарій розгортався б, якби конфлікт в Ірані затягнувся й загострився. Західні боєприпаси, включно з ракетами Patriot, які мають критичне значення для протиповітряної оборони України, у зростаючих кількостях перенаправлятимуться на Близький Схід. Російські наступальні операції посилюватимуться під меншим контролем міжнародної спільноти. А країни Перської затоки, впоравшись із безпосередньою кризою, повертатимуться до транзакційного нейтралітету.
Третій сценарій – найгірший для України – малоймовірний, бо не вигідний нікому. Ну хіба що Путіну. Та й то відносно, бо неминуче падіння світової економіки, спричинене затягуванням конфлікту в Перській затоці, вдарить і по Росії (а ще більше по Китаю) та її здатності вести війну.
Тож можна стверджувати, що Україна вже перетворилася на найпотужнішу у світі лабораторію з використання безпілотників і найпродуктивніший майданчик з їхнього виробництва. Вона стала надавачем ексклюзивної послуги, яку можна продавати, обмінювати та обумовлювати досягненням політичних результатів.