Тема легалізації медичного канабісу в українському інформаційному просторі вийшла на новий рівень, коли потрапила до переліку питань президентського опитування. Деякі політики-популісти навіть пов'язали можливу легалізацію із введенням ринку землі. На їхню думку, землі продадуть під вирощування коноплі, а населення України перетворять на наркоманів.
Спробуємо розібратися: чи так це, що таке медичний канабіс і чому його легалізація вкрай важлива для важкохворих пацієнтів та не призведе до наркоманії в масштабах всієї країни.
Сама тема не нова. Дискусії та лобіювання різними громадськими та пацієнтськими організаціями були непомітними для широкої аудиторії. Законопроєкти, що пропонують унормувати обіг та застосування медичного канабісу, роками лежать у Верховній Раді, так і не доходячи до голосування.
У 2019 році на засіданні уряду майже погодили процедуру обігу та використання ліків з конопель, але його заблокувало МВС. Саме це міністерство та частина депутатського корпусу чинять спротив легалізації використання медичного канабісу. Аргументи дивні: нібито легалайз ліків потребує змін у Кримінальному кодексі та декриміналізації продажу марихуани як такої.
Звісно, про жодну декриміналізацію не йдеться. Так само, як і не декриміналізовано немедичний обіг опіатів, ‒ значно «важчих» наркотичних речовин, які призначаються для полегшення болю в онкохворих та при тяжких травмах і опіках. Медикаменти на основі канабісу не надходитимуть у вільний доступ, а призначатимуться винятково за рекомендацією лікаря і продаватимуться за спеціальним рецептом.
Наразі дослідження показали ефективність компонентів медичного канабісу для полегшення стану онкохворих пацієнтів, хворих на епілепсію та посттравматичний стресовий розлад. В Україні, за приблизними оцінками медичних експертів, канабісу потребують близько 100 тисяч паліативних пацієнтів. Також він необхідний у терапії посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у ветеранів війни на Сході ‒ колишніх бійців з таким розладом десятки тисяч.
Та медичному канабісу не пощастило, на відміну від інших препаратів. Ніхто так жваво не обговорює питання антибіотиків чи будь-яких інших ліків. Адже в масовій свідомості канабіс ‒ це косяк з наркотичною речовиною, гіпі, растамани та написи на стінах з рекламою телеграм-каналів з продажу нелегальних наркотичних речовин. Тому політики вміло маніпулюють темою його легалізації, виводячи за дужки реальні потреби тяжкохворих пацієнтів. Насправді ж медичний канабіс вживається у формі масел, таблеток та мазей. Та й вміст самої «веселої» речовини тетрагідроканабінолу в ньому контролюється виробником, тому для вживання з метою отримання задоволення він не підходить. Знеболюють та заспокоюють же канабідіолом, який є нецікавим для тих, хто шукає конопляний кайф.
Прихильники легалізації медичного канабісу апелюють до економічного ефекту. В одній лише Каліфорнії аптеки, які продають медичний канабіс, сплачують до бюджету близько 109млн доларів щорічно. Виграють і українські фермери, адже наш клімат дає змогу вирощувати коноплю, яка завжди була традиційною українською сільськогосподарською культурою.
Головні лобісти легалізації ‒ лікарі та пацієнти, котрі її потребують. За чинним законом їхнє намагання отримати ліки на основі медичного канабісу ‒ злочин. Дивно, адже, згідно з Конституцією, кожен громадянин має право на медичну допомогу, а не на засудження за її отримання.
Дивним є й факт винесення цього суто фахового медичного питання на опитування. Хоча опитування не тягне за собою жодних законних наслідків, проте більшість виборців вже відповіла «так» легальному обігу вкрай важливих медичних препаратів і позбавила додаткових аргументів противників легалізації. Тепер м'яч на боці законодавців. Чи залишаться злочинцями пацієнти, а лікарі без ще одного засобу полегшення страждань хворих?
Більшість населення склало іспит на гуманність. Чи складуть його можновладці?