Парламент сьомого скликання, дійсно, був один з найтрагічніших, найганебніших, але він увійде в історію української політики як парламент-реформатор, адже саме це скликання, протягом останніх сім-вісім місяців мав взяти на себе важливу функцію під час повалення режиму Януковича і в постреволюціний період, а що найголовніше, блискуче справився з поставленими завданнями перед ним.
Ініційовані Президентом Порошенко реформаторські Закони знайшли підтримку серед парламентарів, і їх перелік занадто великий, як на мене, беручи до уваги кон'юнктуру ВР сьогодні. Угода з ЄС ратифікована, Прокуратура стартувала до реформ завдяки консолідації певних парламентських сил, створено Національного Антикорупційного Бюро, засуджено Януковича та його антинародну політику і багато інших позитивних кроків на шляху до фактичного перезансування України. Урядові-соціальні ініціативи також залишились не без уваги парламенту.
Але. З огляду на те, що корумпований парламент не відображав настроїв населення, його повноваження були достроково припиненні рішенням ПП, і тепер український виборець має обрати собі новий, восьмий парламент, який я нарікаю перехідним та нестабільним, але потрібним для продовження боротьби з внутрішніми та зовнішніми викликами. І як виявилось, в наступному парламенті будуть присутні в переконливій більшості, понад 95%, лише проукраїнські та прозахідні сили.
А парламент вже дев'ятого скликання буде дійсно європейським, адже в ньому вже не будуть присутні популістські сили та лоббі кремля.