У суботу, 15 грудня, Собор Української православної церкви Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви ухвалив рішення про об'єднання. Тож обидві Церкви формально перестали існувати, створюючи Українську помісну автокефальну православну церкву. Також було обрано нового митрополита Епіфанія (Сергія Думенка) – 39-річного єпископа Переяславського і Білоцерківського, котрий вважався спадкоємцем і вихованцем патріарха УПЦ КП Філарета. Новообраний очільник ухвалив рішення, що головним осідком нової об’єднаної церкви стане Свято-Михайлівський Золотоверхий собор, а не, як багато хто прогнозував, Софійська церква, тобто найстаріший храм України.
Згідно з даними опитування, проведеного ще 2015 року Фондом «Демократичні ініціативи», найбільше українців заявили про свою приналежність до Української православної церкви Київського патріархату (44,2%), 20,8% призналися до Української православної церкви Московського патріархату, а прихильників Української автокефальної православної церкви назбиралося приблизно 2,5%.
Донедавна Українська православна церква Московського патріархату була єдиною канонічною церквою України, визнаною православною спільнотою. Проте з жовтневим рішенням Синоду Константинопольського Патріархату про присвоєння автокефалії Українській Церкві, ситуація докорінно змінилася. Хоча Російська православна церква продемонструвала певну стриманість щодо анексії Криму (патріарх Кірілл не був присутній на головній церемонії включення півострова до складу Російській Федерації в березні 2014 року), останніми роками вона брала активну участь у створенні «русского мира». Тож Російська православна церква повернулася до тієї ролі, яку вона виконувала в ХІХ столітті за царату: одного зі стовпів, на яких тримається російська державність, залишаючись в тісному зв'язку зі світською владою і залежною від неї.
З часів Євромайдану, на хвилі конфлікту з Росією церква, підпорядкована Московському патріархату, зазнавала чимраз більшої критики в Україні. У січні 2018 року один зі священиків Запорізької єпархії відмовився поховати однорічну дитину, оскільки хлопчик був хрещений в «самопроголошеній» церкві, приналежній до Київського патріархату. Митрополит Запорізький Лука підтримав позицію свого підлеглого. Останніми роками, як повідомляють ЗМІ, зафіксовано масові випадки співпраці між ієрархами УПЦ МП з російською владою в Криму та зі сепаратистами на Донбасі.
Об’єднавчий Собор, безсумнівно, є історичною подією: ключовим питанням, однак, досі є монолітність нової церкви та її здатності перетягти на свій бік щонайбільше парафій та ієрархів, підлеглих Московському патріархату. Яблуком розбрату між двома церквами точно буде право використовувати найважливіші святині: Києво-Печерську лавру та Почаївську лавру.
Сам факт об'єднання, а також отримання автокефалії став не меншою мірою політичним актом. Чітким свідченням цього можна вважати демонстративну присутність на суботньому Соборі президента Петра Порошенка, котрий від самого початку активно підтримував здобуття автокефалії. Сам президент, коментуючи рішення Собору, порівняв акт об’єднання церков зі здобуттям політичної незалежності й пообіцяв державний захист для тих священнослужителів, підлеглих Московського патріархату, котрі вирішили долучитися до новоствореної Української помісної автокефальної православної церкви. Варто зазначити, що в Об’єднавчому Соборі взяли участь два єпископи Української православної церкви Московського патріархату, а через кілька днів і третій єпископ оголосив про свою підтримку рішення Собору.
Томос про автокефалію Патріарх Константинопольський Варфоломій повинен передати новообраному митрополиту Епіфанію 6 січня, тобто напередодні православного Різдва.
Текст опубліковано у межах проекту співпраці між ZAXID.NET і польським часописом Nowa Europa Wschodnia. Попередні статті проекту: Україна – ЄС: гарячий фініш переговорів, Україна – втеча від вибору, Східне партнерство після арабських революцій, У кривому дзеркалі, Зневажені, Лукашенко йде на війну з Путіним, Між Москвою й Києвом, Ковбаса є ковбаса, Мій Львів, Путін на галерах, Півострів страху, Україну придумали на Сході, Нове старе відкриття, А мало бути так красиво, Новорічний подарунок для Росії, Чи дискутувати про історію, Мінський глухий кут.
Оригінальна назва статті: Historyczny sobór ukraińskiego kościoła (Nowa Europa Wschodnia)