Кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Донецького національного університету Юрій Теміров переконаний, що у спільних підручниках з історії не може бути державно-виховного моменту.
«Цього державно-виховного моменту не може не бути – він буде. Якщо він буде і в нас, і у поляків – як ми узгодимо? Якщо поляки будуть казати «Львів – це моє рідне місто», то що повинні будуть казати українці? Як ми узгодимо? По понеділках – ваше рідне місто, а по вівторках – наше?» - наголосив Юрій Теміров в інтерв’ю ZAXID.NET .
«Так, французи і німці написали спільні підручники. Але давайте ж не забувати про політику. Перед тим, як написати ці спільні підручники, німці і французи, які століттями воювали, дійшли до політичного розуміння, що вони є стрижнем європейської спільноти. Один із батьків-засновників європейської інтеграції, Жан Монне сказав, що одна з обов’язкових її умов – це примирення німців і французів. Вони примирилися на політичному рівні, і це примирення дозволило їм спокійніше глянути на історичні проблеми», - пояснив історик.
«Чи це кваліфікується, як узгодження, я не знаю – але якщо «узгоджувати» означає «підганяти історію», щоб гострі кути не випирали, я – проти такого узгодження. Я вважаю, що краще чесно пояснити, які були проблеми, що ці проблеми мали історичний характер, що для того періоду історичного розвитку вони були нормальними. Наприклад, експансія держави у Середньовіччя була абсолютно нормальним явищем – не тому, що поляки погані чи росіяни погані. Це просто була нормальна форма існування держави. Польща, поки могла, розширювалася, а потім була зруйнована більш сильними державами. Що тут узгоджувати? Просто треба пояснити», - додав історик.