Історик зі Львова отримав премію Василя Стуса

15:09, 15 січня 2012

14 січня в Києві вручили премію імені Василя Стуса. Її лауреатами стали засновник Харківської правозахисної групи Євген Захаров, київська поетеса Ірина Жиленко та історик Володимир В’ятрович зі Львова.

«Віднині ці троє особистостей – в одному сонмі з українською інтелектуальною елітою, яка має високі моральні чесноти і визначену громадянську позицію», – сказав під час вручення премії публіцист, правозахисник, колишній президент Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу Євген Сверстюк.

Як зазначено в повідомленні Центру досліджень визвольного руху, премію Володимир В’ятрович отримав за розкриття таємниць архівів радянської спецслужби від ЧК до КГБ, та актуальну публіцистичну працю «Історія з грифом Секретно».

Історик Володимир В’ятрович сказав: «Сьогоднішня влада намагається наслідувати ганебні радянські зразки. Це проявляється в наступі на громадянські права і свободу слова. Але можновладці знають, що українська історія має безліч прикладів ефективного протистояння цьому свавіллю. Моя книга «Історія з грифом «Секретно» є спробою повернути українцям інформацію про тих, хто навіть у найстрашніші часи ставав на боротьбу з неправдою».

Не пропустіть найважливіше Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google Додати

Раніше лауреатами премії імені Стуса стали Опанас Заливаха, Ольга Богомолець, Ігор Калинець, Володимир Кульчинський та ще близько шістдесяти українських митців, науковців, письменників, правозахисників.

Премію імені Василя Стуса засновано 1989 року з ініціативи Української асоціації незалежної творчої інтелігенції. Премію вперше вручали у Львові, а 1990 року набула столичного статусу. Премія присуджується авторам, які мають видатні успіхи у своїй галузі, займають виразну громадянську позицію, активно присутні в українському культурному просторі. Премія традиційно вручається на Святі Різдвяних Василів, на якому згадують не тільки Василя Стуса, який народився на саме Різдво 1938 року, а й в Василя Чумака, народженого 7 січня 1901 року, Василя Симоненка (8 січня 1935 року), Василя Еллана-Блакитного (12 січня 1894 року).