Історія одного фейку

Безкоштовна газета «Європейської солідарності» вводить в оману львів'ян

11:21, 3 вересня 2020

Місцеві вибори в Україні заплановані на 25 жовтня. Вперше виборці обиратимуть не мерів, а голів новостворених об’єднаних територіальних громад. Майбутній голова Львівської ОТГ керуватиме не лише Львовом, а ще 17 навколишніми містами та селами. Уже дванадцятеро кандидатів оголосили про своє бажання боротися за крісло голови Львівської ОТГ і це ще до початку виборчої кампанії.

Офіційно кампанія стартує 5 вересня. Але багато політичних партій почали передчасну агітацію за своїх кандидатів: вивішують зовнішню рекламу, просувають партію та кандидатів у соцмережах, роблять виїзні зустрічі в райони до мешканців і вже займаються розповсюдження агітаційних газет.

У боротьбі за голос виборця деякі політичні сили вдаються до використання елементів чорного піару проти своїх опонентів та поширення відвертої брехні, яку насправді легко спростувати.

«Да какая разніца» що публікувати

Один з таких фейків можна знайти у безкоштовній партійній газеті «Європейської Солідарності» накладом 50 тис. примірників, яку роздають на вулицях міста, «"Рускій мір" під дахом львівської мерії». Цей матеріал опублікований без авторства, але з посиланням на журналістів програми «СтопРеванш», яка виходить в ефірі «5 каналу». Раніше керівник «5 каналу» Володимир Мжельський відмежувався від змісту цієї програми, заявивши, що телеканал не несе відповідальності за нього.

Отже, у замітці «"Рускій мір" під дахом львівської мерії» розповідають про заборону використання у Львові державних символів. Але цитати з цієї замітки суперечать самі собі. Наприклад: «цього літа влада Львова заборонила герб Львова на шкільних вивісках, замість тризуба буде лише знак лева. Такого в Україні немає в жодному місті України, лише на окупованих територіях». Очевидно, у партійній газеті просто переплутали герб України з гербом Львова. Зрештою, у будь-якому випадку це твердження є абсолютною брехнею.

На деяких львівських закладах освіти є дві вивіски, одна з гербом міста, інша з гербом України (фото ЛМР)

«Жодного такого рішення бути не може. Ми дуже дбаємо про національно-патріотичне виховання. Ніколи в житті не йшла мова про те, щоб заборонити державну символіку», – запевнила ZAXID.NET начальниця міського управління освіти Зоряна Довганик.

У цій же ж замітці про «Рускій мір» є ще один фейк, який можна легко спростувати.

«За даними соціологічної групи «Рейтинг», 8% львів’ян, які досі підтримують «Слугу народу», голосуватимуть за Андрія Садового. Це колишній електорат Партії регіонів і Компартії», – написано у тексті. Однак в опитуванні «Рейтингу» таких цифр нема, натомість вказано, що 10% симпатиків «Слуги народу» у Львові готові проголосувати на виборах мера за Олега Синютку, голову обласного осередку «Європейської солідарності».

Аби отримати пояснення, чому в офіційній партійній газеті пишуть відверту брехню, аби маніпулювати виборцями, журналісти ZAXID.NET хотіли звернутися до редакторів чи авторів тексту, однак усі матеріали у партгазеті ЄС написані без авторства. Єдине, що вказане у вихідних даних, це замовник – Львівська територіальна організація Політичної партії «Європейська солідарність».

Голова цієї територіальної організації Олег Синютка не відповів на прохання прокоментувати цю ситуацію.

Петро Адамик, міський депутат та голова міського осередку партії ЄС, погодився поговорити з журналістами ZAXID.NET. Він запевнив, що до партійної газети ніякого стосунку немає, а роблять її люди, які офіційно влаштовані на роботу в осередку партії.

Партійна газета партії ЄС, де опублікована неправдива інформація

«Я не маю відношення до тої статті, але я точно знаю, що в нас газета виходить легітимно. Від неї ніхто не відрікається. Тому, якщо хтось вважає, що порушена його честь і гідність, він має повне право апелювати – в суд, як мінімум. Я принципово передзвонив журналістам. Я не знаю, чи там є їхні підписи, чи нема підписів. І вони сказали, що за кожну новину ручаються головою, що це все було у відкритих засобах масової інформації і що фейків там немає», – розповів Петро Адамик.

Керівник секретаріату Львівської територіальної організації партії «Європейська солідарність» Віталій Корецький не захотів надавати контактів та імен авторів матеріалу, а через брак часу попросив зателефонувати йому по коментар пізніше. Однак більше слухавки від журналістів ZAXID.NET він не піднімав.

Стоп фейк

Справді, від травня цього року на всіх комунальних закладах освіти замінюють старі таблички на нові. Як розповіла ZAXID.NET Зоряна Довганик, це роблять для того, аби ознакувати заклади освіти, які є комунальними і за які відповідає місто.

«Ми – єдине місто в Україні, яке має свою айдентику. Ще у 2008 році був розроблений брендбук, і відповідно до цього брендбуку були зроблені всі зовнішні атрибути, наприклад, бланки, зовнішня реклама, таблички на закладах, які є комунальними. Це наше зовнішнє ознакування, яке говорить, до якої форми власності належить та чи інша установа. На табличках є герб Львова», – додала вона.

Водночас чиновниця запевняє, що про заборону національних символів ніколи не йшлося і мерія жодних заборон щодо використання тризуба чи інших державних символів у школах не давала.

«Герб ніхто не забороняв. В усіх школах є державна символіка, в кожному класі є державна атрибутика, символи», – розповіла Зоряна Довганик.

У політичній боротьбі всі методи виправдані?

У Комітеті виборців України, який вже 26 років займається моніторингом виборчих кампаній, зовсім не здивовані поширенням неправдивої інформації в офіційних партійних газетах.

«Таке часто відбувається. Це доволі актуальна проблема, незалежно від величини населеного пункту. Таке відбувається майже всюди. Завжди є тонка межа між агітувати проти і агітувати проти з елементами чорного піару. Чорний піар це таке показове порушення, яке ми фіксуємо постійно на виборах. Від цього нікуди не дітися», – розповів аналітик КВУ Денис Рибачок.

«Зараз формально ще не почалась виборча кампанія. Ця газета ще не вважається агітацією. Зараз це ще звичайна газета і звичайні матеріали. Якщо пан Садовий чи там ще хтось вважає, що порушують його права, то він подає до суду або звертається з претензією до редакції газети, і вони вирішують цей конфлікт. А якщо не вказано імені журналіста, то це значить, що редакція бере на себе відповідальність. Замовник вказаний – зрозуміло, на кого в суд подавати», – пояснив медіаюрист з Інституту масової інформації Роман Головенко.

Єдиний спосіб отримати спростування поширеного фейку – це подати до суду. Однак, як розповіли юристи, такі судові процеси можуть тривати набагато довше, ніж виборча кампанія, і завершитися вже точно пізніше самих виборів.