В рамках щорічного львівського фестивалю Alfa Jazz Fest відбулася конференція, присвячена інформаційним технологіям та їхній ролі в розвитку суспільства. Організатором дійства стала організація Lviv IT Cluster. Цьогоріч конференція зібрала 18 лекторів із різних країн і сфер діяльності, які, однак, по-різному пов'язані із інформаційними технологіями. В рамках Lviv IT Jazz Conference відбулися три дискусії й одна інтерактивна презентація. ZAXID.NET підготував головні тези з цього обговорення.
«Lviv IT Jazz Conference - це своєрідний міст поміж інвесторами й підприємцями»
До першої дискусії долучилися Джеффрі Пайєтт, посол США в Україні, Андрій Садовий, мер Львова, Макс Нєфьодов, міністр економічного розвитку й торгівлі України, Тарас Кицмей, президент корпорації SoftServe, Владислав Рашкован, заступник Голови Нацбанку України, Олексій Скрипник, голова Комісії з питань майбутнього.
Модераторкою стала Яніка Мерило, директорка з інновацій Львівської міської ради та виконавча директорка Української асоціації венчурного капіталу та прямих інвестицій UVCA. Одразу ж перед учасниками дискусії постало запитання, чи потрібно Україні розвивати галузь ІТ і чи можуть допомогти інформаційні інновації у розвитку міста й держави. Першим знайти відповіді на питання взявся Джеффрі Пайєтт.
«Насправді усе дуже просто. Найкращим прикладом для України стане США. Зараз ми центр світових глобальних технологій. Те, що останнім часом відбувається в Україні - на її інформаційній арені, це вже перший крок назустріч успіху. ІТ-компанії починають ставати на ноги. Попри те, що аграрна культура тут розвинена найбільше, інформаційна індустрія починає прогресувати», - сказав Джеффрі Пайєтт.
Дискусія розпочалася із виступу посла США в Україні Джеффрі Пайєтта
Макс Нєфьодов, міністр економічного розвитку й торгівлі України, погодився зі своїм попередником:
«Ми на американському прикладі знаємо, що розвивати ІТ - це складно, але можливо. Попри це, українська влада не надто цікавиться тим, як громадяни будують свій бізнес, яка це індустрія й наскільки креативно вони її організовують. У країнах, що схожі до України, через це спеціалісти низькооплачувані й малокваліфіковані. Але з допомогою ІТ-індустрії це можна змінити».
А от міський голова Львова Андрій Садовий жартома поскаржився на великі львівські ІТ-компанії. Мовляв, спеціалісти тікають від міської ради туди, де платять більше - у великі компанії, на міжнародний ринок. Яніка Мерило поставила йому питання: що може робити держава й місто зокрема для розвитку інновацій? Андрій Садовий навів дані статистики: тільки 1% того, що створюють ІТ-компанії в Україні, спрямований на внутрішній ринок. Решта 99% йде на експорт.
«Ми повинні створювати такі умови, щоб стало зрозуміло, що економіка - це не лише фінанси, економіка - це виробництво. Так, як ІТ-сфера змінила ландшафт економіки Англії, так може трапитися й з Україною. Але має бути розуміння цього процесу. У нас критична ситуація із захистом авторських прав. Доки у нас не буде хорошого захисту інтелектуальної власності, ми не зможемо серйозно говорити про науку, освіту», - вважає міський голова.
«Доки у нас не буде хорошого захисту інтелектуальної власності, ми не зможемо серйозно говорити про науку, освіту», - Андрій Садовий
Окрім того, Андрій Садовий підкреслив, що ІТ-компаніям потрібен особливий спосіб оподаткування, який би не обтяжував, а надихав творити якісний продукт саме в Україні.
Тарас Кицмей, президент компанії SoftServe, навів цікаву статистику: експортна галузь ІТ-індустрії в Україні стоїть на третьому місці після сільського господарства й металургії. На сьогодні українські ІТ-компанії є першими в Східній Європі за кількістю спеціалістів.
«У нас є дуже високі досягнення. Є певна система. Потрібно її зберегти й покращити. Якщо говорити про податки, ІТ-індустрія користується певною пільгою, яка дала нам грандіозний розвиток. Змінити систему оподаткування можна, але варто зважати, що українські таланти завжди вільно мандрують по всьому світу. Якщо тут створити гірші умови, ніж деінде, то почнемо втрачати фахівців. Треба пам'ятати, що ринок не любить збурень», - каже Тарас Кіцмей.
Олексій Скрипник, якого модераторка жартівливо назвали «представником майбутнього», розповів про освіту й науку інформаційних технологій. Підкреслив необхідність нових університетів, де була б сильна наукова база. До прикладу, як в Українському католицькому університеті.
Олексій Скрипник вважає, що майбутнє країни - за державною капіталізацією
«Проблема постає не лише в сфері ІТ, а й у галузі науки, бо там нічого не розвивається. Це сторіччя не буде визначним завдяки металургії чи навіть ІТ. Воно буде трохи дивним. На жаль, ми не можемо його спрогнозувати, але можемо зробити щось інше. Наприклад, почати зі зміни формату інформатики й програмування в школі, змінити зі споживацького предмету до креативного. До того ж, ІТ-компаніям варто йти на компроміс із державою. З нашої сторони - це податки, зі сторони України - капіталізація країни, а не капіталізація конкретної компанії. Майбутнє за цим», - висловив свою думку Олексій Скрипник.