Український науковець Іван Горбачевський жив у період Австро-Угорської імперії, до якої належала Галичина. Тому його навчання і праця здебільшого повʼязані з Віднем і Прагою. Він був видатним науковцем – біохіміком, епідеміологом і гігієністом, а також ректором медичних вишів та першим міністром охорони здоров’я Австро-Угорщини. Українець, який ніколи не забував і не зрікався свого походження, мав такі великі заслуги та пошану в столиці імперії, що його часто приписували до «своїх». У його день народження, 15 травня, розповідаємо цікаві факти про українського вченого з сайту Interactive Ukrainian Vienna.
Безоплатний вебінар від Optima Kids для батьків дошкільнят! Усе про підготовку вашої дитини до школи. Чи потрібні вам додаткові курси? Яка роль батьків у навчанні? Ґаджети та мультики – користь чи шкода? Дізнайтеся про це на безкоштовному вебінарі 27 травня о 19:00. Довіртеся фахівцям Optima Kids, які точно знають, як прищепити дітям любов до навчання!
Винаходи та посади
- У тернопільській гімназії познайомився з Іваном Пулюєм. Згодом їхні шляхи знову перетнулися у Відні.
- Під час опанування медицини у Віденському університеті Горбачевський займався дослідженнями медичної хімії. Після закінчення навчання здобув ступінь доктора наук і працював у двох віденських інститутах – хімічному та фізичному.
- 28-річний Іван Горбачевський першим у світі синтезував сечову кислоту, розкривши причини та шляхи її утворення (1882).
- Відкрив фермент ксантиноксидазу (1888).
- Отримав орден Залізної корони – найвищу нагороду Австро-Угорщини (1898). Також він був радником цісарського двору, членом Палати шляхти австро-угорського парламенту.
- У Празі 35 років працював професором медичної хімії, був деканом медичного факультету та ректором Карлового університету.
Вченого обрали членом Санітарної Ради Чеського Королівства – з пошани і визнання його наукової праці. «В певних чеських джерелах та довідниках зазначається, що Іван Горбачевський вважався чеським вченим українського походження – настільки важливу роль він зіграв в сфері науки Чехії та Словаччини», – пише Interactive Ukrainian Vienna.
- Івана Горбачевського обрали віцепрезидентом та президентом хімічної секції (1900). Він очолив делегацію на Всесвітньому лікарському конгресі у Парижі.
- Досліджував травлення еластину (білка міжклітинної речовини, який сприяє загоюванню ран). Припускав, що білки складаються з амінокислот. Він також синтезував біологічно важливу речовину креатин, відкрив методику виділення нуклеїнових кислот із тканин організму.
- Заснував і став першим міністром (1917-1918) міністерства охорони здоров’я Австро-Угорщини. Воно було першим в Європі: в Німеччині, Англії, Франції такі установи створили пізніше. На цій посаді Горбачевський досліджував медицину східної Галичини і наголошував на її проблемах: нестачі медичних закладів, лікарів та медикаментів, бідності людей, голоді, нужді. Пішов з посади через незгоду щодо поділу Галичини між поляками та українцями, адже Горбачевський був прихильником ЗУНР.
- Івана Горбачевського обрали посмертним членом Палати панів австрійського парламенту, членом Найвищої ради здоров’я Австро-Угорщини.
- Вчений поєднував різні галузі науки – судову медицину, гігієну, епідеміологію, загальну хімію, токсикологію. Написав 66 наукових публікацій та понад 100 наукових робіт у сфері санітарії.
Українська сутність
- Разом з Михайлом Драгомановим він керував студентським товариством «Січ» – найактивнішою організацією українців у Відні. А з Іваном Пулюєм Горбачевський був співорганізатором «Української громади» в Празі. Він був почесним президентом Українського лікарського товариства.
- Коли 1921 року у Відні створили Український вільний університет, він ініціював відкриття кафедри хімії, де працював професором. Згодом став ректором.
- Працював над українською хімічною термінологією та двома томами підручника органічної та неорганічної хімії українською мовою.
- Організував Перший український науковий зʼїзд у Празі 1926 року.