Одне із древніх свят, енергетично найсильніший момент року перетворюють у звичаєву бутафорію.
Відійдемо на хвилинку від політики і згадаймо, що близиться середина астрономічного літа.
В Україні ніч перед святом Івана Хрестителя (7-го липня за Юліанським календарем) чомусь святкують як «Ніч на Купала». Тим самим одне із древніх свят, енергетично найсильніший момент року перетворюють у звичаєву бутафорію. Святкування Купала із 6 на 7 липня - це підтримування пам’яті про традицію без належного розуміння суті традиції. Адже предковічне язичницьке свято ніяк не пов’язане із християнством і сам термін «Івана Купала» не має жодного сенсу.
Сонце стоїть у зеніті завжди в той сам час і не залежить від зміни календарів і релігійних постанов. Наскільки мені відомо, ніч на Купала святкували з 23 на 24 червня. Ця ніч оповита легендами, вона має дивовижну енергетичну силу, пов’язану власне із літнім сонцестоянням. Наші предки про це знали і свої знання відповідно застосовували. Вітальна сила природи досягає у цей час свого максимуму і пра-українці використовували такий момент для найважливішої справи – продовження роду. Молодь намагалася завдяки ворожінням вибрати найкращих партнерів для подружжя. Вдови і самотні жінки могли в цей час зачати дитину, котру ніхто потім не смів назвати байстрюком. Одружені пари під впливом містерій також намагалися зачати нове потомство. Свято, обряди якого були спрямовані на мобілізацію вітальних сил людини і на єднання з природою цьому якнайкраще сприяло.
Чи задумувалися ми чому кажуть, що «бузьки приносять дітей»? Це дуже просто. Лелеки прилітають у 20-тих числах березня, якраз коли масово народжувалися діти, зачаті в Купальську ніч. Ці діти були максимально сильними і здоровими не лише внаслідок зачаття у піковому стані життєдайних сил своїх батьків. Але також тому, що матері виношували їх в осінньо-зимовий період і передавали максимум антитіл для імунітету від хвороб. Доведено, що не вітамінізоване літнє харчування вагітних найкраще впливає на плід, а власне зимовий період холоду і загартування робить майбутніх дітей міцними. Також цьому сприяла відсутність в аграрних суспільствах важкого фізичного навантаження на жінку в період відпочинку перед початком польових робіт. А після пологів вітамінне літнє харчування сприяло щедрій лактації.
Христос казав, що Він прийшов не заперечити Закон, а доповнити. Однак українці у дохристиянський період мали напевне інакший Закон, аніж строзавітні євреї. Можливо і нам варто правильно розуміти слова Христа, не руйнувати свої предковічні цінності, а доповнювати їх християнським надбанням. Адже наша свідомість і наші дії мають відповідати рівню інтелекту людей 21-го століття та їхньому розумінню Віри. Не гоже мавпувати підходи, що були запроваджені прийшлими візантійськими єпископами в середньовічні часи тупої і жорстокої боротьби з язичництвом. Їхні дії були подібними до дій комуністів - руйнували до основ незрозумілі чи ворожі їм цінності, впроваджували свої порядки «вогнем і мечем», зовсім не дбаючи про дотримання Христових Заповідей.
Не такими мали би бути вчинки віруючих і мудрих людей. Добрі звичаї та знання, які допомагали нашим предкам жити і розвиватися в дохристиянські часи, напевне також були отримані від Бога-Творця. Але в такій інтерпретації, яку люди на тодішньому рівні розвитку могли сприйняти, зрозуміти. Адже не міг Господь залишити свої творіння на тисячі років напризволяще, без настанов і допомоги. Давно настав час осмислити наші стародавні корисні звичаї та поправити помилки, допущені колись агресивними церковними місіонерами.
Святий Іван, «найбільший із людей, народжених жінкою» ознаменував перехід Епох, подібно як сонце в час літнього стояння ознаменовує перехід астрономічного року. Може дочекаємося колись переходу на Григоріанський церковний календар і святкуватимемо Різдво Івана Хрестителя у належний час – у день літнього сонцестояння.
А поки цього не сталося, то чи варто штучно притягувати купальські містерії до Дня Святого Івана? Можливо краще віддавати 7-го липня шану «найбільшому із людей» в церковному, християнському форматі, без застосування язичницьких купальських традицій.
А для тих, хто хоче справляти древні купальські містерії, це варто робити 2 тижні раніше – у властивий час, коли сонце сходить із зеніту. Та й робити це можна без жодного «сатанізму», не виходячи за рамки християнських правил і моралі.