Вилучення центральною владою податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який надходить до місцевих бюджетів від зарплат військовослужбовців, позбавить місцеві громади можливості допомагати силам оборони та надавати якісні послуги жителям, а також не матиме позитивного впливу на діяльність Об’єднаних сил ЗСУ. Таку думку висловили радниця голови Асоціації міст України (АМУ) з муніципальних питань, народна депутатка Оксана Продан та виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.
У своїй статті на ZN.UA аналітики припускають, що ці кошти, найімовірніше, розчиняться в держбюджеті, як і 36% нинішнього ПДФО, яким розпоряджається Мінфін. В разі передачі його у повне керування державою, простежити витрату цих коштів, а саме 116,72 млрд грн, буде неможливо.
«Коли Мінфін пише, що військовий ПДФО збільшився після 24 лютого 2022-го, то не зазначає, що з того дня кількість воїнів зросла на 700 тис. за рахунок цивільних. Усі, хто зараз сплачує військовий ПДФО, до мобілізації сплачували в громади ПДФО із зарплат учителів, продавців, робітників... Сьогодні цих податків немає, але є люди.», – вказують експерти.
Спираючись на дані від 754 громад із 1470, тобто понад 50% усіх в Україні, включно з обласними центрами, що перебувають зараз під контролем України, представники АМУ зазначають, що збитки громад від дій агресора складають 815,61 млрд грн, натомість від держави вони отримали 6,83 млрд грн для відбудови пошкоджених об’єктів, що явно недостатньо. Ситуація може погіршитись, якщо військовий ПДФО заберуть у місцевого самоврядування.
Експерти наголошують, що податок на доходи фізичних осіб із зарплат військовослужбовців покликаний забезпечити необхідні їм послуги від влади, зокрема перекрити потреби їхніх родин, забезпечивши належні умови життя їхнім рідним, батькам і дітям. Щобільше, витрати місцевих громад значно відкритіші для контролю як громадян, так і контролюючих підрозділів, а отже, менш корупційні.
За 2022–2023 роки на забезпечення делегованих повноважень органи місцевого самоврядування ці ж 754 громад, без компенсації з державного бюджету, витратили 27,2 млрд грн, у тому числі на оплату праці медичних працівників – 5,23 млрд, на погашення дефіциту освітньої субвенції – 4,51 млрд, на пільгові перевезення – 9,59 млрд, на утримання ПТУ – 7,87 млрд грн. Окремо органи місцевого самоврядування витратили 62,4 млрд грн власних ресурсів на підтримку підприємств критичної інфраструктури та стримування тарифів на тепло і воду для громадян. Тобто на забезпечення гарантованих державою витрат.
«Держава не виконує перед громадянами своїх зобов’язань, визначених законами. Це робить місцеве самоврядування з коштів, які надходять з податків. Вилучення коштів із бюджетів громад не передбачає з боку держави визначення якихось джерел для фінансування передбачених законом витрат, отже, призведе до колапсу життєво необхідних систем надання послуг жителям усіх територій», – наголосили експерти.
Майже половина податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який надходить до місцевих бюджетів від зарплат військовослужбовців, всупереч відсутності законодавчого дозволу, була перерахована на безпеку та оборону країни. В АМУ підрахували, що за півтора року війни місцеві бюджети витратили на безпеку та оборону, витрати через воєнну агресію, оплачені з місцевих бюджетів делеговані повноваження та стримування тарифів, включно з залишками коштів на рахунках 207,66 млрд грн. Хоча доходів від військового ПДФО за два роки заплановано 116,72 млрд грн. Водночас 65,78 млрд грн із місцевих бюджетів у кінці 2022 року «згоріли», або ж просто були перераховані в держбюджет і перекрили його дефіцит, через обмеження у використанні коштів, запроваджені постановою КМУ №590 з 24 лютого 2022 року.
Зокрема, сумарно витрати з бюджетів громад, пов’язані з безпекою та обороною, становлять 52,28 млрд грн. Йдеться лише про прямі перерахування з місцевих бюджетів, без знайдених благодійних, спонсорських і донорських коштів на паливо, дрова, запчастини й дрони.
Автори відкидають аргументи тих, хто вимагає забрати військовий ПДФО у місцевих громад, які начебто не допомагають чи недостатньо допомагають ЗСУ. Вони зауважують, що використання 64% ПДФО місцевих громад значно простіше простежити, аніж 36% податку, які надходять до державного бюджету.
«Кошти сіл, селищ і міст значно відкритіші для контролю як громадян, так і контролюючих підрозділів, а отже, менш корупційні. Коли на оборону Україна може давати лише кошти з власних податків, а їх тільки 31 копійка з гривні, то спрямовувати ресурси необхідно через ті органи, де найбільші прозорість і звітність, а це органи місцевого самоврядування», – зазначають вони.
Зокрема за ці гроші місцеві бюджети покривають витрати, які не оприлюднюють, але здійснюють, як от лікування поранених, особливо в прифронтових громадах, надають поточну допомога військовослужбовцям, які переїжджають чи розквартировані в громадах, проводять реабілітацію ветеранів, їхню соціалізацію й повернення до життя, а також покривають пільги для родин військових.
Натомість видатки місцевих громад перебувають постійним контролем низки державних органів і проходять постійний контроль казначейства ще до проплати, що забезпечує їх прозоріше використання.
Експерти Асоціації міст України закликають парламент прийняти законопроекти, які легалізують витрати муніципалітетів на оборону й дадуть їм можливість без кримінальної відповідальності допомагати військовим.