Кабінет Міністрів України схвалив законопроект, що передбачає скасування видачі спеціальних дозволів для занять народною медициною (цілительством). Відповідне рішення було ухвалено на засіданні уряду 29 серпня, пише «Інтерфакс-Україна».
Як повідомлялося, проект закону ініціювало Міністерство охорони здоров'я на початку січня 2018 року для запобігання шахрайським діям і забезпечення конституційних прав громадян на охорону здоров’я.
Згідно з текстом законопроекту, наявність спеціального дозволу на заняття народною медициною в особи, яка володіє народними методами лікування, не гарантує безпеку їх використання, якість і своєчасне надання медичної допомоги, а регламентація роботи цілителів не входить до компетенції Міністерства охорони здоров’я України, оскільки практика народної медицини не відповідає сучасним медичним науковим знанням.
Як писав ZAXID.NET, у січні 2018 року Міністерство охорони здоров'я виступило з ініціативою скасувати спеціальний дозвіл на зайняття народною медициною (цілительством) через скасування статті 74-1 Основ законодавства України про охорону здоров'я, в якій передбачається порядок видачі зазначеного дозволу. Відповідні зміни до закону були винесені на громадське обговорення.
Тепер проект закону має схвалити парламент.
До слова, нині офіційно народною та нетрадиційною медициною можуть займатися лікар та особи, які отримали спеціальний дозвіл на заняття народною медициною (цілительством), виданий Міністерством охорони здоров'я України або уповноваженим ним органом. Спеціальний дозвіл на заняття народною медициною може бути анульований за рішенням органу, що його видав, або за рішенням суду.
В правовому полі України склалася ситуація, що в галузі народної та нетрадиційної медицини деякі цілителі, які мають спеціальні дозволи, наймають на роботу дипломованих лікарів, оскільки, згідно із законодавством, не можуть працювати без лікаря, таким чином вони отримують ліцензії на свою діяльність. Насправді ж цілитель стає керівником лікаря, цілителі самостійно приймають пацієнтів, нерідко організовуючи великі прийоми, часто не маючи достатньої бази знань із фізіології і анатомії людини, роблять серйозні помилки в лікувальному процесі. У разі ж подання хворим судових позовів відповідальність несе найнятий лікар, а не цілитель, оскільки, згідно із законом, цілитель підпорядковується лікарю.
Для подання рекламного оголошення потрібно вказати тільки номер і надати копію медичної ліцензії, яку цілителі часто оформляють на приватне підприємство, де має бути зареєстрований хоч один лікар. А от документів про освіту, законодавство про рекламу не вимагає. Внаслідок, такі цілителі, часто не маючи ні медичної освіти, ні наукового ступеня, виступають у засобах масової інформації і називають себе «народним лікарем», «професором народної медицини», тощо, вводячи в оману людей.